Ікос

Ікос 1

Ікос (грец. Οἶκος — до дому, повний й широкий дім, велика пісня) — церковний спів, що хвалить та прославляє шанованого святого або церковну подію. Ікос є складовою частиною ранкового канону, в якому слідує після 6-ї пісні (безпосередньо слідом за кондаком). Автором перших ікосів був, згідно з церковним переданням, св. Роман Сладкоспівець.

Ікосом також називається один з типів строф в акафісті. Ікос, на відміну від кондака (інший вид строф в акафісті) містить блок хайретизмів та особливий рефрен. Ікос і кондаки в межах акафіста чергуються. Спочатку ікосами називалися всі 24 пісні акафіста. У грецьких оригіналах ікоси і кондаки написані одним і тим же віршованим розміром.

Приклад

Ікос 1 (з Акафісту до свт. Миколая чудотворця):

   "Ангельським образом явив тебе, за природою земного, Создатель усього створіння; доброплідну бо красу душі твоєї передбачивши, навчив усіх співати тобі:
Радуйся, від утроби материнської очищений;
радуйся, до кінця життя Богові призначений;
радуйся, бо народженням своїм ти батьків здивував;
радуйся, бо відразу після народження ти силу душевну показав;
радуйся, саде землі обіцяної;
радуйся, квіте, Богом посаджений;
радуйся, доброплідна лозо винограду Христового;
радуйся, дерево чудотворне в раю Ісусовому;
радуйся, леліє пагінця райського;
радуйся, миро Христових пахощів;
радуйся, бо тобою ридання припиняються;
радуйся, бо тобою радість приноситься.
Радуйся, Миколаю, великий чудотворче."[1]

Джерела та література

Посилання

  1. ↑ Акафіст до свт. Миколая чудотворця. stavropigia.lviv.ua (англ.). Процитовано 7 січня 2026.