АК-103

АК-103
Типштурмова гвинтівка
ПоходженняРосійська Федерація
Історія використання
На озброєнні2001 — по т.ч.[1]
Історія виробництва
Розроблено1994
Виготовлення1994 — по т.ч.
Характеристики
Вага3.4 кг
Довжина943 мм
700 мм (складений)
Довжина ствола415 мм
Набій7,62×39 мм
Калібр7,62 мм
Діяповоротний затвор, відведення порохових газів
Темп вогню600 п/хв
Дульна швидкість715 м/с
Дальність вогню
Ефективна500 м
Система живленнямагазин на 30 набоїв
АК-103 у Вікісховищі

АК-103 — російська модифікація автомата Калашникова 100-ї серії під набій 7,62×39 мм.

Історія

Характеристики

АК-103 обладнаний кріпленнями для установки підствольного гранатомета ГП-25, оптичних (наприклад, ПСО-1) і нічних прицілів (наприклад, НСПУМ).

Бойове застосування

Були неодноразово помічені на озброєнні злочинних угрупувань в Нігерії. Так, в жовтні 2017 року одна одиниця АК-103 була помічена в угрупування злочинців, які здійснили атаку на підрозділ дорожньої поліції[2]. Перед тим одна одиниця АК-103 (разом з купою інших автоматів Калашнікова та одним H&K G3) була вилучена в угрупування крадіїв худоби в травні 2016 року.

Найімовірніше АК-103 здобули поширення в цьому регіоні із Лівії: наприкінці 2003-початку 2004 року режим Каддафі вів перемовини про придбання офіційно невідомої кількості АК-103-2. Після повалення режиму та початку громадянської війни дані автомати були помічені в Алжирі, Чаді, Єгипті, Малі, Нігерії, та Тунісі, хоча жодна із перелічених країн офіційно АК-103 не закуповувала[3].

Імовірно з Лівії АК-103 потрапили навіть на чорний ринок в Іраку[4] та в арсенали збройних угрупувань в секторі Гази[5].

Російсько-українська війна

Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, автомати АК-103 та набої для нього (7,62 ПС та 7,62 Т-45)[6].

Оператори

  • Алжир Алжир: використовується пара-командос[7].
  • Вірменія Вірменія: ліцензійне виробництво АК-103 розпочалось у липні 2020 року[8].
  • Індія Індія: виготовляється приватною компанією за ліцензією для потреб морського спецназу[9].
  • Іран Іран: продаж невідомої кількості АК-103 для використання секторами іранських спецназівців та морської піхоти та використання спеціальними силами Корпусу вартових ісламської революції[10] Як повідомлялося, зброя була відправлена в Іран у серпні 2016 року[11]. Як повідомляється, КВІР використовує АК-103[12].
  • Лівія Лівія: на багатьох фотографіях видно в руках повстанців та лоялістів Каддафі. Використовувані гвинтівки мають версію АК-103-2[13]
  • Палестина Палестина: використовується бригадами "Ізз ад-Дін аль-Кассам"[14].
  • Росія Російська Федерація: знаходиться на озброєнні різних груп спецназу, спецгруп поліції, використовується цивільними[15].
  • Сирія Сирія: використовується поліцією[16][17]
  • Венесуела Венесуела: стандартна зброя венесуельської армії[джерело?]. Виготовляється за ліцензією на заводі CAVIM з початковими виплатами ліцензійних зборів в 2006 році і передачею російських АК-103 Венесуелі в 2008 році[18]. Заводи CAVIM що виготовляють AK-103 офіційно відкрилися в 2012 році без необхідного виробничого обладнання[18][19]. АК-103 виробництва CAVIM були доставлені до армії Венесуели в 2013 році[20]. Через проблеми з заводом, коли російський підрядник не дотримався строків у випадку шахрайства, що змусило CAVIM закінчити решту будівельних робіт[21], повномасштабне виробництво розпочнеться до 2019 року[22].
  • 🇺🇦 Україна обмежена кількість Сайга-МК переобладнаних з АК-103 надійшла на цивільний ринок о 2008 році.
Потенційні
  • Саудівська Аравія Саудівська Аравія: 5 жовтня 2017 року Міністерство оборони Саудівської Аравії та російський уряд підписали угоди про придбання систем С-400, ПТРК Корнет-ЕМ, реактивних вогнеметів ТОС-1А «Солнцепек», автоматичних гранатометів АГС-30 та автоматів АК-103. При цьому Рособоронекспорт має передати частину технологій та налагодити виробництво запасних деталей, необхідних для підтримання зазначених зразків техніки у працездатному стані[23].

Примітки

  1. ↑ Presentation of the unique Kalashnikov small arms collection in the Moscow Kremlin Museum. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2015. AK-103 – Kalashnikov assault rifle, caliber 7.62 mm. It is designed for the 7.62-mm cartridge of the 1943 model. This model was included in the inventory in 2001
  2. ↑ Miles Vining (26 жовтня 2017). AK-103 self-loading rifle recovered from bandits in NW Nigeria. The Hoplite. ARES. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  3. ↑ AK-103 self-loading rifle in Nigeria. The Hoplite. ARES. 17 липня 2016. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  4. ↑ N.R. Jenzen-Jones (21 серпня 2016). Russian AK-103 self-loading rifle for sale in Iraq via social media. The Hoplite. ARES. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  5. ↑ Research Report No. 5: A Tale of Two Rifles. ARES. 2 березня 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  6. ↑ Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.
  7. ↑ The World Defence Almanac. (Березень 2010). Military Technology Magazine. Vol.XXXIV. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 6 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ 1149841 (6 серпня 2016). Exclusive: Iran Imports AK-103 Rifles from Russia. Tasnim News Agency. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016.
  11. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Update II: AK-103 Exports to Libya. Security Scholar. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Jenzen-Jones, N.R. (Вересень 2012). The 100-Series Kalashnikovs: A Primer. Small Arms Review. Т. 16, № 3. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-10-06 у Wayback Machine.]
  18. ↑ а б John Pike. Defense Industry. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
  19. ↑ Christopher Looft. Venezuela Set to Mass Produce Kalashnikovs, Sniper Rifles. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
  20. ↑ Cavim inicia entrega de fusiles de asalto Kalashnikov AK-103 a la Fuerza Armada de Venezuela. Infodefensa.com. 3 червня 2013. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 14 листопада 2014. [Архівовано 2014-04-16 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Saudi Arabia Signs Agreement With Russia To Buy S-400 Air Defence System, Other Weapons. Defense World Net. 5 жовтня 2017. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017. [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

Див. також


This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.