Актау
| Актау Aqtau | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
![]() | ||||
| Основні дані | ||||
| 43°39′ пн. ш. 51°09′ сх. д. / 43.650° пн. ш. 51.150° сх. д. | ||||
| Країна | Казахстан | |||
| Регіон | Мангистауська область | |||
| Столиця для |
Мангістауська область | |||
| Поділ |
| |||
| Засновано | 1961 | |||
| Перша згадка |
1961 | |||
| Статус міста | 1963 | |||
| Площа | 14 км² | |||
| Населення | 251855 осіб (2021[1]) | |||
| Висота НРМ |
−8 м | |||
| Водойма |
Каспійське море | |||
| Міста-побратими |
Атирау, Сумгаїт, Констанца, Поті, Горган, Черкаси, Самсун, Ургенч, Клайпеда, Астрахань, Оренбург, Махачкала, Самара, Еліста, Ішимбай, Ашгабад, Стамбул | |||
| Телефонний код | (+7) (7292) | |||
| Часовий пояс | +5 | |||
| GeoNames | 610612 | |||
| Поштові індекси | 130000 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста |
Nurdäulet Qilybaid | |||
| Вебсайт | aqtau.kz | |||
| Мапа | ||||
![]() | ||||
|
| ||||
| | ||||


Актау (каз. ⓘ — «біла гора») — місто на південному заході Казахстану, обласний центр Мангистауської області (раніше називалася Мангишлацькою).
З 1964 по 1991 рік місто називалося Шевченко на честь українського поета Тараса Шевченка, що перебував на початку XIX століття у засланні в Казахстані.
Місто є промисловим, центр розробки нафтогазових родовищ Жетибай, Каламкас, Каражанбас, Атамбай-Саритюбе, Оймаша.
Географія
Клімат — різко континентальний, посушливий із дуже жарким літом, середня температура: січень -4 °C (за температури -15 і сильного вітру скасовували заняття в школі), липень +27 °C. Улітку температура може досягати +45 °C, (а вночі до плюс 38), ґрунт нагрівається на сонці до +70°. Уся рослинність поливається. Місто перебуває на березі Каспійського моря. Питною водою місто забезпечує водо-опріснювальна станція МАЕК, тому що поблизу міста немає джерела питної води.
Населення
Населення — 251855 осіб (2021; 166962 у 2009, 143396 у 1999, 159245 у 1989).
Національний склад — казахи, росіяни, азербайджанці, українці, лезгини.
| Національність | Чисельність
на початок 2021 року (територія в складі міської адміністрації) [2] |
Частка
% |
|---|---|---|
| Казахи | 151 758 | 74,2 |
| Росіяни | 33 604 | 16,4 |
| Азербайджанці | 5 971 | 2,9 |
| Українці | 1 633 | 0,8 |
| Лезгини | 1 951 | 1,0 |
| Татари | 1 424 | 0,7 |
| Вірмени | 1 039 | 0,5 |
| Узбеки | 1 248 | 0,6 |
| Корейці | 650 | 0,3 |
| Чеченці | 693 | 0,3 |
| Каракалпаки | 837 | 0,4 |
| Грузини | 366 | 0,2 |
| Киргизи | 443 | 0,2 |
| Німці | 243 | 0,1 |
| Білоруси | 169 | 0,1 |
| Удіни | 238 | 0,1 |
| Осетини | 183 | 0,1 |
| Інші | 2 101 | 1,0 |
| ВСЬОГО: | 204 551 | 100,00 |
Транспорт
- Залізничний вокзал
- Міжнародний аеропорт "Актау"
- Морський порт[3]
- Автобусний транспорт
- Маршрутне таксі
Готелі
У місті існує досить великий вибір готелів різних рівнів, у тому числі й п'ятизіркові готелі. Один із них «Renaissance Aktau», що входить у світову мережу готелів «Marriott», також 5-зіркові готелі «Grand Hotel Victory» і «Grand Nur Plaza».
Відпочинок і дозвілля
Пляжний сезон у місті триває із травня по вересень, середня температура води +21 °C.
У місті є бази відпочинку, два театри (ляльок і музично-драматичний), кінотеатри, парки розваг.
Цікаві факти
- Вулиці Актау не мають назв: місто повністю складається з мікрорайонів, що мають номери з 1-го по 30-й. Деяких номерів немає (з 16 по 21). Номери мікрорайонів відбивають час їхньої побудови, хоча найстаріший — це 3-й, трохи пізніше з'явилися 1-й, 2-й і 3-А. Приклад адреси: 15-9-25, тобто: 15-й мікрорайон, 9-й будинок, 25-та квартира.
- Актау — перше місто у світі, де маяк розташовано прямо на даху житлового будинку[4].
- Актау не вистачає запасів питної води, тому місто повністю забезпечується переробленою морською водою (точніше прісна вода виробляється із сильномінералізованої із природного джерела шляхом її розведення дистилятом, виробленим із морської води[джерело?]).
- Перша у світі промислова атомна електростанція з реактором на швидких нейтронах була побудована поруч із Актау.
Порт
Морський порт Актау розташований на східному узбережжі Каспійського моря і є єдиним морським портом Казахстану, призначеним для міжнародних перевезень різних сухих вантажів, сирої нафти й нафтопродуктів. Створення периферійних промислових центрів, підйом економіки й культури національних околиць, а також інтереси зміцнення обороноздатності колишнього Радянського Союзу вимагали відповідного транспортного забезпечення, зокрема морського сполучення. Порт побудовано в 1963 році для транспортування продукції уранової промисловості й нафтових родовищ Мангистауського регіону. Пізніше він відігравав значну роль у будівництві атомної електростанції з реактором БН-350, заводів хімічної галузі й безпосередньо самого міста Актау.
Порт Актау — головна база Каспійської флотилії Казахстану.
Міста побратими
Атирау
Поті
Горган[5]
Бандар-Анзалі [1] [Архівовано 28 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Констанца [2][недоступне посилання]
Сумгаїт [3] [Архівовано 21 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- ↑ Чисельність населення Казахстана по окремим етносам на початок 2021 року. Комітет по статистиці МНЕ РК|Комітет по статистиці Міністерства національної економіки Казахстана. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021. [Архівовано 2021-05-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Порт Актау. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 19 листопада 2009.
- ↑ Руслан Алагузов (6 серпня 2007). Світлофор на даху (російською) . Суспільно-політична газета Казахстану «Час». Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
- ↑ Архівована копія (рос.). Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 19 листопада 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 15 липня 2009 у Wayback Machine.]
Див. також
Посилання
- Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 849.
- Актау Network [Архівовано 11 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Актау-Бізнес [Архівовано 24 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Апарат акіма міста Актау [Архівовано 16 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт про місто Актау
- Сайт, присвячений місту Актау! [Архівовано 2 грудня 2009 у Wayback Machine.]


