Башму

Башму
Бог блискавки бореться із драконом Башму.

Башму (аккад. 𒈲𒊮𒉣𒇬 muš.ša.tur; можливо через шумер. 𒁔 ušum; «змія»[1]) — міфологічна істота в ассирійській та вавилонській міфології. Вона описується як рогата змія з двома передніми лапами та крилами. Назва «Башму» також позначає вавилонське сузір’я, еквівалентне грецькій Гідрі. Ця істота відіграє важливу роль у месопотамських міфах, зокрема в поемі «Ангім» та епосі «Енума Еліш», де вона виступає як чудовисько, створене богинею Тіамат[2][3][4].

Міфологія

Башму описується як гігантська рогата змія з крилами та двома передніми кінцівками. Вона відома своєю отрутою. В аккадській мові термін bašmu (утворений від шумерського ušum, що, можливо, є аккадським запозиченням діалектного *wašm-) перекладається як «отруйна змія» або «первісна отруйна змія» (у випадку ušumgallu)[2][5]. Також ušumgallu іноді зображаються як крилатий лев із пташиними пазурами та пір'ям[2][3][6].

Згідно з месопотамськими джерелами, Башму була народжена в морі, «мала шість ротів, сім язиків» і «довжиною шістдесят подвійних миль»[7]. Вона пожирала рибу, птахів, диких ослів і людей, що викликало невдоволення богів. Для подолання чудовиська був посланий Нергал або Паліл («заклинач змій»). Нергал не згадувався в міфах як вбивця драконів, але в цьому контексті він замінює в цьому Нінурту[8]. Після узурпації влади Мардуком, ušum / bašmu став символічною твариною богів, раніше пов'язаних з Мушхушшу[7][9].

У шумерському міфі «Ангім» (або «Повернення Нінурти до Ніппура») Башму була однією з одинадцяти воїнів (ursag), переможених богом Нінуртою[7]. На знак перемоги він виставив її тіло як трофей[10]. Проте у пізніших міфах, наприклад Lugale, він сам описується як «невтомний змій»[10].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Bromiley, Geoffrey William (1979). The International Standard Bible Encyclopedia (англ.). Wm. B. Eerdmans Publishing. ISBN 978-0-8028-3781-3.
  2. ↑ а б в Wiggermann, F. A. M. (1992). Mesopotamian Protective Spirits: The Ritual Texts (англ.). BRILL. ISBN 978-90-72371-52-2.
  3. ↑ а б Schroer, Silvia (2018). Die Ikonographie Palästinas/Israels und der Alte Orient: Eine Religionsgeschichte in Bildern (German) . Schwabe Verlag. ISBN 978-3-7965-3879-7.
  4. ↑ Hecker, Karl; Sommerfeld, Walter (1986). Keilschriftliche Literaturen: ausgewählte Vorträge der XXXII. Rencontre assyriologique internationale, Münster, 8.-12.7.1985 (англ.). D. Reimer. ISBN 978-3-496-00879-8.
  5. ↑ The Journal of the Ancient Near Eastern Society (англ.). Jewish Theological Seminary. 1999.
  6. ↑ Westenholz, Aage (1987). Old Sumerian and Old Akkadian Texts in Philadelphia (англ.). Museum Tusculanum Press. ISBN 978-87-7289-008-1.
  7. ↑ а б в Horowitz, Wayne (1 січня 1998). Mesopotamian Cosmic Geography (англ.). Eisenbrauns. ISBN 978-0-931464-99-7.
  8. ↑ Haex, O. M. C.; Curvers, H. H.; Akkermans, P. M. M. G. (13 серпня 2020). To the Euphrates and Beyond: Archaeological Studies in Honour of Maurits N van Loon (англ.). CRC Press. ISBN 978-1-000-15161-9.
  9. ↑ Oshima, Takayoshi (2011). Babylonian Prayers to Marduk (англ.). Mohr Siebeck. ISBN 978-3-16-150831-8.
  10. ↑ а б Baker, Robin (30 червня 2022). Mesopotamian Civilization and the Origins of the New Testament (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-1-009-11657-2.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.