Гдов

Місто|поселение в таблице= |поселение= |вид поселения=
Гдов рос. Гдов
Прапор Герб
Координати 58°45′ пн. ш. 27°49′ сх. д.
Країна	Росія Росія
Регіон	Псковська область
Район	Гдовський район
Голова	Юрій Сергійович Павлов[1]
Дата заснування	XIV століття
Перша згадка	1323
Місто з	1708
Площа	5 км²
Висота центру	40  м
Населення	▼ 4421[2]  (2010)
Часовий пояс	UTC+3
Телефонний код	81131
Поштовий індекс	181600
Код ЗКАТУ	58208501
GeoNames	561679
OSM	↑1952836 ·R (Gdov Urban Settlement)
Офіційний сайт	gdov.ru
Гдов Гдов (Росія) Гдов Гдов (Псковська область)
Гдов у Вікісховищі

Гдов (ест. Oudova) — місто в Росії, адміністративний центр Гдовського району Псковської області.

Розташований на річці Гдовка, за 2 км від її впадіння в Чудське озеро, за 125 км на північ від Пскова. Приміські поїзди до Санкт-Петербурга.

Перша згадка про Гдов датується 1323 роком. Кам'яна фортеця була заснована в 1431 році.

Гдовську фортецю брали в облогу німці в 1480 році (не взята), поляки під проводом Стефана Баторія в 1581 році (не взята), шведи в 1613-1614 роках, коли Густав II Адольф взяв фортецю в серпні 1614 року. В 1657 році під Гдовом відбулось одна з найважливіших битв російсько-шведської війни 1656—1658 років, у якій шведська армія графа Делагарді зазнала поразки від армії князя Івана Хованського. Після Північної війни 1700—1721 років Гдов перестає бути прикордонною фортецею, втративши стратегічне значення.

З 1708 року — повітовий центр в складі Санкт-Петербурзької (Інгерманландської) губернії, з 1727 року — в складі Псковської провінції Новгородської губернії, з 1777 року — в складі Псковського намісництва, з 1781 року — знову в складі Санкт-Петербурзької губернії, з 1927 року — в Ленінградській області (в тому числі в 1935—1940 роках в Псковському окрузі Ленінградської області), з 1944 року — в складі Псковської області.

19 липня 1941 року Гдов був захоплений німецькими військами і сильно зруйнований. Звільнений партизанами і військами Ленінградського фронту під час Ленінградсько-Новгородської операції 4 лютого 1944 року.

За переписом 1989 року, чисельність населення міста склала 6000осіб, за переписом 2002 року — 5171 осіб, за оцінкою на початок 2010 року — 4421 мешканець.

Чисельність населення Гдова (в тисячах осіб)

• рибозавод
• овочеконсервний завод
• молочний завод
• хлібопекарня
• за 14 км від міста розташована військова авіабаза Смуравйово.

Через місто проходить дорога загального призначення Р60. Вона сполучає Гдов з містами Сланці і Кінгісепп на півночі і з Псковом на півдні. Перевезення в сусідні міста здійснюються рейсовими автобусами, легковими або маршрутними таксі.

В місті діє залізнична станція Жовтневої залізниці, на лінії Веймарн — Гдов. Раз в день курсує дизель- електропоїзд за маршрутом Гдов — Санкт-Петербург.

• Гдовський кремль

• Відомості на сайті Псковстату
• Стаття про історію міста
• Мій Гдов — інформаційний сайт: новини, події, фото. [Архівовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• Розклад автобусів і поїздів по Гдову, Кінгісеппу, Сланцям, Івангороду [Архівовано 11 липня 2009 у Wayback Machine.]
• Щоденні маршрути на мікроавтобусах з Санкт-Петербургу в Гдов [Архівовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine.]