Ейну
| Ейну | |
|---|---|
| Самоназва | aib |
| Регіон | Китай (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) |
| Кількість | 30,000–50,000 |
| Близькі до | Перси, уйгури, інші тюрки та іранські народи |
| Входить до | уйгури  |
| Мова | Айну, уйгурська |
| Релігія | Переважно: алевіти менше: сунізм |
Е́йну або абда́л (уйг. abdel, абдал, кит. 艾努, пін. àinǔ) — субетнічна група уйгурського народу, що має риси окремого етносу. Мешкає на південних схилах Тянь-Шаню: повіти Хотан, Лоп, Каракаш, Яркенд, Янгишар Синьцзян-Уйгурського автономного району. Китайською айну, уйгурською абдал.
Мають індоарійське походження, хоча самі вважають, що їх предки вийшли з Ірану чи більш західних областей, уйгури відносять їх до циган. Кількість ейну близько 30 тис. осіб.
За релігією ейну — мусульмани.
Відмежовуються від уйгурів, до яких їх зараховує уряд КНР.
Сім'я моногамна. Живуть ізольовано, часто вважаються зневаженою кастою.
Мова
Більшість айну розмовляють уйгурською мовою, лише незначна частина по-китайськи. Серед багатьох чоловік також зберігається мова ейну, або айнійська мова (специфічний діалект уйгурської мови), яка належить до карлуцької групи тюркських мов. Мова айну насичена лексикою з іранських мов.
Див. також
- Уйгурські субетноси (юрти)
Література
- Решетов А. М. Эйну // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999.