КАБ-500
| КАБ-500 | |
|---|---|
 КАБ-500ОД на виставці МАКС-2009 | |
| Походження |  СРСР/ Росія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1975 — по т.ч. |
| Війни | Інтервенція Росії в Сирію |
| Історія виробництва | |
| Варіанти | Див. варіанти |
| Характеристики (див. ТТХ) | |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 9+ км |
КАБ-500 у Вікісховищі | |
КАБ-500 — сімейство радянських і російських корегованих авіаційних бомб калібром 500 кілограмів. Перша із сімейства (КАБ-500Л) була прийнята на озброєння у 1975 році. Одночасно з некерованим варіантом був розроблений варіант бомби КАБ-500Кр, що корегується, наводиться на ціль за допомогою телевізійної ГСН. Надалі з'явилися інші варіанти коректованих КАБ-500 з наведенням за лазерним підсвічуванням цілей, а також КАБ-500С з наведенням за ГЛОНАСС.
Бойова частина бомби може бути бетонобійною для руйнування бетонних перекриттів, фугасною та об'ємнодетонуючою для ураження піхоти та техніки, зокрема в укриттях, ударною хвилею.
Опис
Керована (коригована) авіаційна бомба (КАБ) належить до високоточної зброї. Властивість планерування, яка є в КАБ, дозволяє літакам-носіям застосовувати їх без входу до зони об'єктової ППО противника.
КАБ-500Л оснащена лазерною флюгерною головкою самонаведення і наводиться на ціль за відбитим лазерним випромінюванням системи лазерного цілевказування, призначена для ураження широкої номенклатури наземних і надводних стаціонарних цілей. Система наведення бомби на ціль — за відбитим лазерним випромінюванням системи лазерного цілевказування. Лазерна система наведення дозволяє вражати цілі, що рухаються, але вимагає наявності на літаку обладнання «захоплення цілі» і її відстеження з безперервним підсвічуванням лазером.
КАБ-500Кр призначена для ураження нерухомих наземних та надводних малорозмірних міцних цілей типу залізобетонних укриттів (ЖБП), злітно-посадкових смуг (ВПП), залізничних та шосейних мостів, військово-промислових об'єктів, кораблів та транспортних суден. КАБ-500Кр оснащена телевізійно-кореляційною головкою самонаведення (ГСН). Телевізійні головки самонаведення з кореляційним алгоритмом обробки інформації про ціль здатні «запам'ятати» місцезнаходження цілі та коригувати політ бомби до зустрічі з ціллю, чим забезпечується реалізація принципу «скинув — забув». Такі ГСН дозволяють вражати замасковані цілі за наявності орієнтирів на місцевості та координат цілі щодо цих орієнтирів. Недоліком телевізійної головки наведення є залежність від погодних умов та чутливість до контрасту зображення.
Сучасна авіабомба КАБ — 500С оснащена апаратурою супутникового наведення і фугасною бойовою частиною (маса ВР — 195 кг) і призначена для ураження за принципом «скинув-забув» стаціонарних наземних і надводних цілей типу складів, військово-промислових об'єктів, кораблів на стоянках в будь-який час доби і при будь-якій погоді. КАБ-500С-Е забезпечує ураження цілей, координати яких заздалегідь відомі, або можуть бути задані з борту носія в процесі підготовки до скидання.
Варіанти
.jpg)
- КАБ-500Кр. Телевізійно-кореляційна ГСН. Фугасно-бетонобійна бойова частина.
- КАБ-500-ОД. Телевізійно-кореляційна ГСН. Об'ємно-детонуюча бойова частина.
- КАБ-500-Л. З лазерною флюгерною ГСН. Фугасна бойова частина.
- КАБ-500С. Наведення по ГЛОНАСС. Фугасна бойова частина. Незважаючи на початкові повідомлення про відмову від бомб у зв'язку з їх високою вартістю (Ціна КАБ-500С 3 млн руб.) та відсутність повідомлень у пресі про прийняття на озброєння, КАБ-500С фігурує у відеохроніці та офіційних заявах МО РФ із Сирії.[1][2]
- КАБ-500С-Е (рос. КАБ-500С-Э). З апаратурою супутникового наведення та фугасною головною частиною.[3]
Тактико-технічні характеристики
| КАБ-500Кр | КАБ-500-ОД | КАБ-500С | КАБ-500Л | |
|---|---|---|---|---|
| Маса бомби, кг | 520 | 370 | 560[a] | 534 |
| Маса БЧ, кг | 380 | 250 | 380 | 360 |
| Маса ВР, кг | 100 | 140 | 195[b] | - |
| Тип БЧ | Фугасно-бетонобійна | Об'ємно-детонуюча | Фугасна | Фугасна |
| Діаметр, мм | 350 | 400 | ||
| Розмах оперення, мм | 750 | |||
| Довжина | 3050 | 3000 | 3050 | |
| КІВ, м | 4—7 | 4—7 | 7—12 | 7—10 |
| Дальність скидання, км | не менше 2—9[4] | |||
Бойове застосування
Інтервенція Росії в Сирію
Активно застосовувалася під час інтервенції РФ в Сирію під час громадянської війни. За повідомленнями російських ЗМІ 21 жовтня 2015 року в районі населеного пункту Сармін провінції Ідліб ударом коригованих авіабомб КАБ-500 з винищувача-бомбардувальника Су-34 було завдано точкового удару по підвалу однієї з покинутих будівель, яка використовувалася як місце збору ватажків бойовиків ІДІЛ.[5]
Повномасштабне російське вторгнення 2022 року
Активно застосовується росіянами під час повномасштабного військового вторгнення в Україну з 2022 року.
17 жовтня 2025 року згідно звіту Генерального штабу ЗСУ було зафіксовано рекордну кількість ударів за допомогою керованих авіаційних бомб (КАБ) з боку російської армії. Протягом доби було випущено 268 таких боєприпасів по позиціях Збройних сил України та прилеглих районах.[6]
28 лютого 2026 року Генштаб ЗСУ повідомив, що 27 лютого російська авіація скинула рекордні 328 керованих авіабомб (КАБ/МПК) за добу (перевищено рекорд від 17 жовтня 2025 року — 268 КАБ).[7]
Див. також
Примітки
- ↑ ВКС: В Сирии используются корректируемые с помощью ГЛОНАСС бомбы (рос.). www.vz.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
- ↑ Минобороны отчиталось о результатах авиаударов в Сирии за сутки (рос.). vz.ru. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015.
- ↑ Корректируемая авиационная бомба с аппаратурой спутникового наведения и фугасной головной частью КАБ-500С-Э | Каталог Рособоронэкспорт. Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Корректируемые авиационные бомбы (КАБ). Авиабаза. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
- ↑ [Российская авиация разбомбила «сходку главарей боевиков» в Сирии] Архівовано жовтень 22, 2015 на сайті Wayback Machine. // РБК.
- ↑ Рекордна кількість: росіяни скинули 268 КАБів за добу. Мілітарний. Процитовано 18 жовтня 2025.
- ↑ Російська авіація скинула рекордну кількість авіабомб за добу — 328 одиниць. Мілітарний. 28 лютого 2026. Процитовано 28 лютого 2026.
