Капо

Не плутати з Капореджиме.
Нарукавна пов'язка табірного оберкапо.

Ка́по — ув'язнений німецького концентраційного табору, призначений СС для нагляду за примусовою працею інших ув'язнених та для виконання інших адміністративних завдань.

«Капо» називали категорію табірного активу, що знаходилася за ієрархією нижче оберкапо і вище за бригадирів, могли виконувати функції старости барака, наглядача. В німецьку мову слово було запозичене з італійської мови: (італ. il capo — голова) і вживалося у південній Німеччині. Перша офіційна посада капо була започаткована у Дахау. Великі табори мали також «оберкапо» — актив, вищий за статусом від звичайного капо. Актив капо поповнювався в основному за рахунок карних злочинців, особливо німців, рідше — «табірних ветеранів». Через співпрацю з нацистською адміністрацією капо не користувалися пошаною, але мали владу над простими в'язнями.

Етимологія

Слово «капо» могло походити від італійського слова, що означає «голова» або «бос», capo. За версією словника Дуден, воно походить від французького слова, що означає «капрал» (caporal).[1][2][3] Журналіст Роберт Д. Макфадден вважає, що слово «капо» походить від німецького слова Lagercapo, що означає «табірний капітан».[4] Інша інтерпретація полягає в тому, що це абревіатура від «Kameradschaftspolizei» (товариська поліція).[5]

Роль у концтаборі

У широкому сенсі капо в нацистських концтаборах — це актив концентраційних таборів, привілейований прошарок в'язнів, що здійснював безпосередній, низовий контроль за повсякденним життям інших. Привілейоване становище капо підкреслювалося максимальною наближеністю умов їх життя і побуту до нормальних службовців: актив жив окремо від простих ув'язнених в опалюваній частині бараку, отримував посилене харчування (особливо завдяки можливості розподіляти продукти, що виділяються для всіх в'язнів, на свою користь), користувався цивільним одягом і добрим взуттям, мав можливість підтримувати власну чистоту і гігієну. В обмін на ці послаблення режиму нацистське керівництво концтаборів чекало від капо жорстоких і ефективних дій відносно простих в'язнів, підтримки жорстокої дисципліни, виконання робочих норм за допомогою залякування і насильства. Капо, як правило, були такими ж жорстокими до простих ув'язнених, як і нацистська охорона концтаборів.

Значення та спадщина

Німецька історикиня Карін Орт писала, що важко уявити більш віроломний захід, ніж спроба СС делегувати здійснення терору та насильства самим жертвам.[6] Ойґен Коґон, відвертий противник нацизму з довоєнної Німеччини та вцілілий в'язень концентраційного табору Бухенвальд, писав після війни, що система концентраційних таборів значною мірою завдячувала своєю стабільністю кадрам капо, які взяли на себе щоденне управління табором і звільнили персонал СС. Абсолютна влада була всюдисущою. За словами Коґона, система дисципліни та нагляду швидко б розпалася без делегування повноважень. Суперництво за наглядові та складські посади було для СС можливістю налаштовувати в'язнів один проти одного. Звичайні в'язні перебували під подвійною владою: СС, які часто майже не з'являлися в таборі, та в'язнів-капо, які були там завжди.[7]

Як єврейська образа

У XXI столітті термін капо використовується як образа, особливо щодо євреїв, яких вважають недостатньо прихильними до Ізраїлю чи сіонізму. У 2017 році Девід Фрідман, який незабаром мав стати послом США в Ізраїлі, вибачився за те, що назвав прихильників правозахисної групи Джей-стріт «набагато гіршими за капо».[8][9]

Хоча існує поширена думка, що всі капо були євреями, це не так. Капо були представниками різних національностей, які перебували в концентраційних таборах.[10][11]

Примітки

  1. ↑ Арен, Іцхак. Вижив, бо винен — винен, бо вижив (нім.). Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 8 травня 2010.
  2. ↑ Коґон, Ойґен (1980). Теорія і практика пекла: німецькі концентраційні табори та система, що стояла за ними (англ.). Нью-Йорк: Berkley Books. ISBN 0-425-16431-4. (Перекладено з: Коґон, Ойґен (1946). Держава СС: Система німецьких концентраційних таборів (нім.). Мюнхен.)
  3. ↑ де Йонг, Л. (1978). Королівство Нідерландів у Другій світовій війні, частина 8, в'язні та депортовані, перша половина (нід.). 'с-Гравенхаге: Staatsuitgeverij. с. 481. ISBN 90-12-00829-8.
  4. ↑ Макфадден, Роберт Д. (5 лютого 1988). Єврея, який бив євреїв у нацистському таборі, позбавлено громадянства. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 травня 2017.
  5. ↑ Арен, Іцхак. Вижив, бо винен — винен, бо вижив (нім.)., рецензія на книгу Opfer und Täter zugleich? Ревіталь Людвіг-Кедмі
  6. ↑ Карін Орт (2007) [2000]. Норберт Фрай (ред.). Чи існувало табірне суспільство? «Кримінальні» та політичні в'язні в концентраційному таборі (нім.). Мюнхен: Інститут сучасної історії, de Gruyter. с. 110, 111, 127, 131. ISBN 978-3-598-24033-1 — через Google Books. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  7. ↑ Гвідо Кнопп (2013) [2002]. Die SS. Eine Warnung der Geschichte (нім.). Мюнхен: Bertelsmann Verlag. page 209 (193, reprint). ISBN 978-3641108410.
  8. ↑ Лебович, Метт. Про Девіда Фрідмана, образу «капо» та єврейську честь. The Times of Israel (англ.). ISSN 0040-7909.
  9. ↑ Sugarman, Daniel. What is a 'Kapo'? The history of the worst insult a Jew can give another Jew. www.thejc.com. Процитовано 9 листопада 2020.
  10. ↑ Арці, Авішай (22 травня 2022). Моральна «сіра зона» нацистської колаборації (англ.).
  11. ↑ Тезаурус Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії (скорочено), с. 146

Джерела

  • KZ Mauthausen Central Administration [Архівовано 6 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Jozeph Michman (Melkman). KAPO // Encyclopaedia Judaica / Fred Skolnik, editor-in-chief; Michael Berenbaum, executive editor. — 2nd ed. — Detroit : Macmillan Reference USA in association with the Keter Publishing House, 2007. — Vol. XI. — P. 781. — ISBN 978-0-02-865939-8.


This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.