Каїн

Каїн вбиває Авеля (Рубенс, 1600)

Ка́їн (івр. קין, дав.-гр. Κάιν, лат. Cain) — у Старому Заповіті син першої людської пари Адама і Єви[1]. Рідний брат Авеля, якого убив із заздрощів.[1]. Переносно — братовбивця[2].

Міфологія

У західносемітській міфології культурний герой[3], пращур ханаанеїв (а за деякими версіями — і людей взагалі). Філон Біблський називає Каїна також Фойником — пращуром фінікійців. Псевдо-Аполлодор, щоправда, іменує пращура фінікійців Агенором, втім чимало дослідників і Агенора ототожнюють з Каїном[4].

Каїна вшановували і як першого землероба, і як першого ремісника, винахідника ковальської справи. Останнє зближує його з грецьким Гефестом, а також дозволяє пов'язати Каїна з божеством підземного вогню Хною[5].

Каїну, або ж його синам приписували й заснування перших міст, зокрема Сідона[6].

Опонентом Каїна виступав його брат Авель — засновник скотарства. Вирішальній двобій (місцем якого називали гору Касьюн біля Дамаска) між братами завершився загибеллю Авеля та перемогою Каїна[7][8].

Можливо, Авель був богом або ж легендарним героєм семітів-скотарів — амореїв, євреїв, арабів. З огляду на це в їхній міфології історія двобою набула цілком протилежного змісту. У Біблії «ханаанський» Каїн «роздвоївся» — під іменем Кенаана (Ханаана), сина Хама, він виступає пращуром ханаанеїв, а під іменем Каїна, першого сина Адама, — вбивцею Авеля. Причиною вбивства при цьому називаються заздрощі Каїна, оскільки жертви, принесені Авелем, була прийняті Богом прихильніше[9]. Під впливом Біблії ім'я «Каїн» стало називним для злої, заздрісної людини, яка здатна на підлість і навіть вбивство найрідніших людей. Звідси й походить і поширена етимологія імені, що пов'язує його з гебрейським словом «кіна» — заздрість.

Потомство Каїна

Каїн тікає від Божого прокляття

Згідно з Біблією, Каїн, вбивши брата Авеля, пішов у землю Нод. Там у нього народився син Єнох, а у того в свою чергу Ірад. Від Ірада народився Мехіаель, за ним Мафусаїл, а від Мафусаїла Ламех.

У Ламеха було 2 дружини. Перша Ада, від якої народилися Явал та Ювал. Друга — Цілла, від якої народився син Тувалкаїн та дочка Ноема.

Тексти з книги Буття

Буття 4

1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.

2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.

3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.

4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,

5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.

6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?

7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.

8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.

9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?

10 І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крові брата твого взиває до Мене з землі.

11 А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.

12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.

У художній літературі

Примітки

  1. ↑ а б Папазян 1980.
  2. ↑ Каїн // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Corinne Bonnet, Paolo Xella, Sandra E Tokunaga. Great biblical characters illustrated: profiles of people in the Bible. Rome, 1996, с.21, 24
  4. ↑ William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. с. 68
  5. ↑ Robert B. Coote and David Robert Ord, The Bible's First History: From Eden to the Court of David with the Yahwist. Philadelphia: Fortress Press, 1989, с.69
  6. ↑ Nicolae Roddy. Landscape of Shadows: The Image of City in the Hebrew Bible. In: Cities through the Looking Glass. Essays on the History and Archaeology of Biblical Urbanism. Winona Lake, IN, с.18
  7. ↑ Jabal Qasiyun - Site of Wonders. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 7 березня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  8. ↑ Jason Koutsoukis (27 вересня 2008). Progress at a standstill at the crossroads of the Middle East. The Age. Архів оригіналу за 14 Березня 2014. Процитовано 28 грудня 2010. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 14 березня 2014? (довідка)
  9. ↑ А. Doukhan. Biblical Portraits of Exile: A Philosophical Reading. Oxon: Routledge, 2016, с.57, 61

Бібліографія

Статті

  • Винников И. Н., Социальная сущность сказания о первом братоубийстве // Палестинский сборник, в. 25(88), Лениград, 1974.
  • Brock-Utne A., Die religionshistorischen Voraussetzungen der Kain-Abel-Geschichte // Zeitschrift für die Alttestamentliche Wissenschaft, 1936, Bd 54.
  • Goldberg A., Kain: Sohn des Menschen oder Sohn der Schlange // Judaica, 1969, № 25.
  • Dietrich W., Wo ist dein Bruder Abel // Beiträge zur Alttestamentlichen Theologie, Gött., 1977

Довідники

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каїн

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.