Київ-11

Київ-11
Тролейбус Київ-11У (№ 270) у Могильові (2007)
Виробництво
Підприємство-виробник	КЗЕТ / Белкомунмаш
Проєкт, р	1991
Випускався, рр	1991—1993, 1996 1992—1996 (У)
Екземпляри	70 (з яких 15 — Київ-11, 55 Київ-11У)
Розміри
Довжина	18000 (К-11) 11630 (К-11У) мм
Ширина	2500 мм
Висота	3355 мм
База	5400 (тягач, 1→2 вісь) 6520 (причеп, 2→3 вісь) мм
Кліренс	820 мм
Маса без пасажирів	18100 т
Повна маса	30143 т
Максимальна швидкість	70 км/год
Місткість
Місць для сидіння	53 (К-11) 37 (К-11 У)
Нормальна місткість (5 чоловік/м²)	160 100
Повна місткість (8 чоловік/м²)	160 100
Двигун
Назва двигуна	ДК-213Б, постійного струму (виробництва заводу «Динамо», Москва)
Керування	реостатно-контакторна
Потужність	230 (115×2 двигуна), 115 (К-11У) кВт
Робоча напруга	550 Вольт

Київ-11 — серія 18-метрових тролейбусів, що випускалася з 1991 по 1993 роки Київським заводом електротранспорту у кількості 10 екземплярів та 5 екземплярах мінським заводом Белкомунмаш.

Окрім цього, випускалася і коротка модель Київ 11У, тридверний (або дводверний залежно від випуску) 11.6-метровий тролейбус. Їх випускав лише КЗЕТ у 1992—1996 роках, випущено 55 екземплярів. Київ-11 та Київ-11У відзначилися надзвичайно низькою якістю, і дуже низькою надійністю, через що не працювали тривалий час. Станом на 2014 рік в роботі залишалося лише по одній машині Київ-11 та Київ-11У, які, до того ж, вже не перебували у лінійній експлуації з пасажирами.

У 1991 році КЗЕТ розробив перший троллейбус моделі Київ-11 — двосекційний спарений троллейбус. Згодом розроблена і одиночна версія — Київ-11У. Ці машини швидко зникли з столиці України, їх було передано до інших міст — в Київ, Кременчук, Білу Церкву та інші міста України. В Білорусі теж зацікавилися цією моделлю, на БКМ виготовили декілька таких машин, три з яких (№ 1001, 5194, 5195) надійшли до Мінська, інші — до Могильова. Тролейбуси № 1001 пропрацював до 2003 року, № 5194 — до кінця 2005 року, № 5195 — залишався для музею, на жаль, він витрачав кошти на підтримку у хорошому стані, але все одно він розсипався на очах (списаний у 2012 році). Останні тролейбуси-гармошки Київ-11 експлуатувалися у місті Біла Церква до 2008 року. Останнім працюючим в світі Київ-11 без літери «У» працював технічною допомогою в місті Могильов. Хоча це і не Київ-11У, він не мав «гармошки». Ця «технічка» була модернізована та мала можливість тягнути два троллейбуси. Погана якість збірки, встановлення старої, неекономічної системи управління та ще ряд недоліків вплинули на долю Київ-11 та Київ-11У. Наразі не збереглося жодного тролейбуса моделі Київ-11. З моделлю Київ-11У доля була не настільки погана, допрацювали вони довше, навіть єдиний екземпляр у Чернігові (№ 448) був діючим, який останній час працював пересувною їдальнею на кінцевїй зупинці «Сіверянка». Його планували відремонтувати, але у липні 2020 року його списали, а у січні 2021 року — утилізований. Не звертаючи уваги на невдалість моделі, він став прототипом для моделей Київ-12 і ЮМЗ Т1.

Тролейбуси Київ-11 випускалися до 1993 року; один був виготовлений у 1996 році. 5 машин виготовлено на заводі Белкомунмаш. Загалом випущено 15 екземплярів Київ-11. Нині жоден з цих тролейбусів вже не експлуатуються. Тролейбуси Київ-11 постачалися у Київ (5 машин), Білу Церкву (3 машини), Кропивницький (2 машини, передані з Києва). У Білорусі, тролейбуси надійшли до Мінська (3 машини) та Могильова (2 машини). Машини себе показали не з найкращої сторони, мали низьку якість і часто ламалися, через низьку якість тролейбуси у Києві були списані у дворічному віці, а у Кіровограді їх списано у 2000 році.

У Білій Церкві тролейбуси працювали до 2007—2008 року, і вони перебували на території тролейбусного депо у напіврозібраному стані (станом на 2014 рік вони вже списані з балансу підприємства). У Могильові єдиному наявному тролейбусу Київ-11 (№ 270) було видалено причіп і перероблено на тролейбус технічної допомоги, його раму — укріплено, проте був списаний у червні 2014 року. В Україні жодного працюючого тролейбуса цієї моделі немає. Один тролейбус у Білій Церкві тримали для відправлення у Київський музей електротранспорту, однак ймовірність такої ідеї практично зійшла нанівець.

У Мінську працювало три тролейбуси Київ-11. Усі вони виготовлені на заводі Белкомунмаш, які були зібрані не набагато краще за київські аналоги і були списані у середині 2000-х років. Один тролейбус у Мінську був відправлений у музей.

Київ-11У — є короткою версією Київ-11, який випускався у 1992—1996 роках. Загалом виготовлено 55 екземплярів. Київ-11У мав один тяговий двигун ДК-213, був тридверним (у деяких випусках дводверним), мав рамну конструкцію та перейняв усі вади від моделі Київ-11. Усі 55 тролейбусів експлуатувалися в Україні. Через недосконалість конструкції і низьку якість їх почали виводити з експлуатації та списувати ще з середини 1990-х років. Станом на 2017 рік працюючим був лише єдиний екземпляр у Чернігові випуску 1994 року, що перероблений на самохідний буфет для водіїв. Інший пересувний тролейбус-буфет (теж 1994 р. в., № 447) теж був списаний у вересні 2010 року. Ці дві машини працювали з пасажирами менше року, і через постійні проблеми з експлуатацією їх усунули від роботи з пасажирами і перероблені на службові машини. Також один тролейбус Київ-11У (№ 185) у Кременчуці, після списання у 2009 році, певний час був встановлений на дитячому майданчику в міському парку Миру 9 травня 2010 року. У березні 2012 року тролейбус був переміщений у депо міста Кременчука, однак він непрацездатний, адже «начинки» у нього немає (у 2013 році утилізований).

• Київ-11У (№ 448) у Чернігові
• 
• 
• 

У Чернігові останній Київ-11У списаний у липні 2020 року.

Подальшим розвитком моделі Київ-11/Київ-11У стало сімейство тролейбусів моделі Київ-12. Даний тролейбус вже не випускався на Київському заводі електротранспорту, а був розроблений та освоєний на Київському авіаційному заводі «Авіант». Зазначений тролейбус випускався у 1994—2007 роках. У його конструкцію було внесено чимало оригінальних рішень та осучаснень, що зробило Київ-12 набагато вдалішим за Київ-11. Київ-12 являє собою 18,3-метровий тролейбус, і він оснащений деякими чеськими комплектуючими: двигун та система управління (ТІСУ, Skoda KTD3) виготовлений фірмою Skoda Electric a.s. (аналогічні до тих, що обладнувалися на чеських Skoda). Найбільша перевага Київ-12 — це кузов, який виготовлений переважно з авіаційного дюралюмінію, з гарантією на 18 років, з повною антикорозійною обробкою елементів, що виготовлені з заліза, а дюралюміній, як і інші алюмінієві сплави, не кородує. Збірка авіазаводу мала досить високу якість. Загалом випущено близько 100 тролейбусів Київ-12, близько 90 з яких працюють у Києві. Ці тролейбуси показали себе дуже надійними машинами.

Доля іншого нащадка моделі Київ-11 — ЮМЗ Т1 — була набагато кращою, аніж Київ-11, однак теж далеко не чудовою. ЮМЗ Т1 мав також недоліки у конструкції та не був добре пристосований до українських доріг та погодних умов. Одною з найголовніших вад ЮМЗ Т1 було те, що два двигуни часто працювали не синхронно і через це вузол зчленування швидко виходив з ладу (причіп стартував першим, що призводило до значних навантажень на вузол зчленування). Виробництво ЮМЗ Т1 було припинене у 1996 році в першу чергу через велике споживання електроенергії, їх випускали у Павлограді до 1998 року на одному з дочірніх підприємств Південмашу, було випущено загалом 479 екземплярів. Чимало з них були пізніше перероблені у короткі шляхом видалення причепу: тролейбуси, яким було обрізано причіп отримали назву ЮМЗ-Т1Р (Т2П). Точна довжина ЮМЗ-Т1Р є невідомою, однак вона є трохи більшою за довжину ЮМЗ Т2, короткої версії ЮМЗ Т1, непрямого родича Київ-11У (ЮМЗ Т2 був розроблений з ЮМЗ Т1, а не з Київ-11У). Наразі списано понад 300 тролейбусів ЮМЗ Т1.

Тролейбус Київ-11 являє собою рамну конструкцію, основою конструкції є лонжеронна рама; рама тролейбуса складається з лонжеронів, кількох поперечин та ряду інших агрегатів, на раму тролейбуса кріпиться кузов, і усі інші вузли та агрегати. Якість рами та кузова тролейбуса, щоправда, досить низька, однак, деякі тролейбуси Київ-11 змогли пропрацювати більше ніж 10 років (наприклад, у Білій Церкві); труби каркаса та обшивка кузова є виготовленими зі сталі.

Довжина тролейбуса становить 18 метрів (по габаритах вони з ЮМЗ однакові, адже Південмаш взявся за доробку вже існуючої моделі). Комплектуючі тролейбуса були використані переважно вітчизняні, до того ж, невисокої якості.

Тролейбус моделі Київ-11

• Довжина — 18 000 мм
• ширина — 2 500 мм
• висота — 3 355 мм
• база — 5 400 мм (тягач), 6 520 мм (причеп)
• колія передніх коліс — 1950 мм
• колія середніх/задніх коліс — 1 710 мм
• мінімальний радіус розвороту — 12 100 мм
• кут переднього звісу (при повному навантаженні) — 12°
• кут заднього звісу (при повному навантаженні) — 6°
• мінімальний кліренс — 180 мм
• максимальний кліренс — 820 мм

Тролейбус моделі Київ-11У

• Довжина — 11630 мм
• ширина — 2500 мм
• висота — 3355 мм
• база — 5400 мм

Електроустаткування тролейбуса Київ-11 / Київ-11У

• Тяговий двигун: електродвигун ДК-213Б / ДК-213 Б
• Потужність — 115 / 115 кВт
• Кількість ТЕД — 2 / 1
• Частота обертання ротора — 1650 об./хв.
• Система керування — реостатно-контакторна (КЗЕТ).

Електрообладнання тролейбуса було винесено на дах для природного охолодження, на дах винесено контейнер з пуско-гальмівними реостатами, струмоприймачі, спеціальний електродвигун, що керує комутацією груп реостатів (серводвигун), радіореактори, що використовуються з метою подавлення поміх радіозв'язку.

Компресорний агрегат слугував для нагнітання стиснутого повітря у пневмосистему тролейбуса: до системи відкриття дверей, пневмогальм, пневмопідвіски. Приводився в дію від електродвигуна.

• Компресорний агрегат: ЕК-4В.
• Привідний електродвигун компресора: ДК-410.

Ходова частина тролейбуса Київ-11 та Київ-11У аналогічна моделі ЮМЗ. Тролейбус Київ-11 має два ведучі мости (середній і задній), відповідно Київ-11У, а тягові електродвигуни ДК-213Б, що знаходяться під підлогою салону, передають крутний момент на середній та задній ведучі мости. Передня керована вісь у тролейбуса — МАЗ-500А-3000011, це не мінський міст, а виробництва Миронівського автоагрегатного заводу, ведучі мости у тролейбуса угорські від Raba.

• Передній міст.
• Задній міст — RABA 318.78 або МВ 92.00.000.

Головна передача (зубчатий механізм), що виконує функцію передачі та підвищення крутного моменту (до ведучих коліс) у Київ-11 є конічною (форма механізму нагадує конус). Бортові передачі, що слугують для передачі крутного моменту до ведучих коліс: циліндричні прямозубі.

Салон Київ-11/Київ-11У не вражав. У Київ-11/Київ-11У була дуже низька якість збірки салону. Сидіння були подвійними з дермантиновою обшивкою, встановлені попарно або по одному, якість сидінь та поручнів була низькою, як на Київ-11, так і на його меншій версії. Якщо з вентиляцією було усе гаразд (кватирки у майже кожному вікні), то ось були проблеми з опаленням, і через недостатню потужність обігрівачів, у салоні було прохолодно. Ця вада є і у ЮМЗ Т1. Місце водія не було кращим за тогочасні аналоги, а то й гіршим. воно було закріпленим на одній позиції та могло регулюватися лише у висоту. Приладова панель була прямою і невеликою, і переважна більшість перемикачів були винесені на додаткову панель з лівого боку від водія. Панель мала чимало схожостей з ЗіУ-682Г, були застосовані аналогічні тумблери та показникові прилади.

Зовні тролейбус дуже нагадує ЮМЗ, однак у них є ряд відмінностей:

• у Київ-11 на передній частині над лобовим склом немає маршрутовказівника.
• у Київ-11 менша площа оскління та інше водійське скло (у ЮМЗ була аналогічна площа оскління у «першій серії»).
• у Київ-11 інше планування салону та приладова панель.
• у Київ-11 двигун ДК-213Б, у ЮМЗ Т1 — ЕД-138.
• у Київ-11 компресор ЕК-4В, у ЮМЗ — інший.

• Київ-12
• ЮМЗ Т1
• ЮМЗ Т2

• Тролейбус Київ-11 на сайті «Міський електротранспорт». [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]