Лайма
| Лайма латис. Laima лит. Laima  | |
|---|---|
| Батько | Діевас |
| Частина від | латиська міфологія |
Лайма, Лайме (лит. Laima або Laimė, латис. Laima— «щастя», також Laimas māte — «мати щастя») — богиня щастя і долі в міфології східнобалтійських народів — латишів, латгальців та литовців. Є покровителькою пологів та захисницею корів, хоча її конкретні функції в міфології різних народів відрізняються. Її фігура знаходить паралелі в слов'янській міфології, в якій образ «долі» теж виступає персоніфікацією щастя.[1] Деякі її риси також мають аналоги в слов'янських міфах у формі рожаниць. Дочка бога неба (Діеваса, Діевса). Іноді виступає разом з Деклою та Картою,[2] богинями судьби на кшталт трьох Мойр.[3]
В литовській міфології
У литовській міфології Лайма протиставляється Гільтіне, яка втілює нещастя або смерть. За литовським повір'ями до новонародженого приходять дві жінки: Лайма та Гільтіне, які визначають його долю. Лайма допомагає дівчатам у пошуках нареченого та весільних справах.
В латиській міфології
Латиші вважають, що Лайма опікується вагітними жінками, допомагає при пологах та визначає кількість дітей. Лайма підкладає новонародженому хустку, аби забезпечити йому щасливе життя.[4] Вона захищає дівчин, наділяючи їх красою та мудрістю, та захищає їхню цноту, тому вони звертаються до Лайми за порадою щодо вибору майбутнього чоловіка.[5]
Іноді її образ пов'язаний з народною трактуванням образу Діви Марії.[6] Лайма часто згадується в дайнах і інших народних піснях, а її орнаментальне зображення часто зустрічається на традиційних поясах.[7]
В дайнах співається, що Лайма бігає босоніж, з розпущеним волоссям, із зеленою березовою або липовою гілкою, а на свята одягає золоте взуття. Іноді Лайма постає як синя або чорна змія.[5]
В популярній культурі
В відеогрі Genshin Impact зустрічається героїня Лаума,[8] чий образ був натхненний балтійською міфологією.
Примітки
- ↑ Loorits, O. (1957). Zum Problem der lettischen Schicksalsgöttinnen. Zeitschrift für Slavische Philologie. 26 (1): 78—104. ISSN 0044-3492.
- ↑ Карта // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Лайма, Лайме. myths.kulichki.net. Процитовано 28 березня 2026.
- ↑ Birkerts, P.; Lasmane, Skaidrīte; Pakalns, Guntis (2020). Latvju tautas dzīves gudrība: pēc sakāmvārdiem, parunām un citiem folkloras materiāliem. Rīga: Jāņa Rozes apgāds. ISBN 978-9984-23-769-5.
- ↑ а б laboratorija, Mākslīgā intelekta. Latviešu folklora. www.liis.lv. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 28 березня 2026.
- ↑ Лайма // Мифологический словарь/ Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.:Советская энциклопедия, 1990. — 672 с.
- ↑ Стародедова, А.А. (2005). Символика орнамента в латышских национальных поясах. Культура и время. 3 (17): 198—207.
- ↑ Lauma. Genshin Impact Wiki (англ.). Процитовано 28 березня 2026.