Ляхи

Мапа розселення лехітських племен
Переселення ляхів у район Вісли та розпад на чотири племені відповідно до опису в Повісті врем'яних літ
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ляхи (значення).

Ля́хи (д.-рус. Лѧховѣ) — назва слов'янського племені, згадувана в Повісті врем'яних літ[1]. Згідно з тлумаченням автора, предки ляхів спершу жили на Дунаї (ймовірно території Паннонії), але через нашестя волохів змушені були переселитись на Північ та осісти в басейні Вісли. Там плем'я ляхів розділилось на чотири племені: полян ляських (поляків), лютичів, мазовшан та поморян.

Волохомъ бо нашедшим̑ на Словены на Дунаискыє и сѣдшимъ в нихъ и насилѧющимъ имъ Словѣне же ѡви пришєдшє и сѣдоша на Вислѣ и прозвашасѧ Лѧховѣ а ѿ тѣхъ Лѧховъ прозвашасѧ Полѧне Лѧховѣ друзии Лютицѣ инии Мазовшане а нии Поморѧне [2]

Козаки та українські міщани XVI—XVII століть вживали це слово як зневажливе позначення шляхти Речі Посполитої.

Походження слова

Як оповідає легенда, Ляхом був один із братів засновників трьох слов'янських держав (див. Рус, Лях і Чех). «Колись жили три брати: Лях, Чех і Рус. Одного дня вони вирушили в дорогу, щоб віднайти землі своїх майбутніх держав. Одне місце сподобалося Ляху. Він і поселився на тому місці, на якому пізніше з'явиться місто Краків. Чех же поїхав далі на південь, і заснував Прагу, а Рус — на схід, де пізніше з'явився Київ»".

Середньовічний чеський хроніст вже ототожнює ляхів лише з поляками та пояснює це слово певними рисами характеру: «Lechi autem dicti fuerunt Polonii eo, quod magis deceptionibus et calliditate in bellis utebantur, quam ciribus (Поляки називаються ляхами через те, що воюють підступом та обманом, а не силою)»[3]

За Гільфердінгом це була не самоназва, а етнонім на означення поляк від їхніх східних сусідів[4]. За Фасмером слово ляхи походить від давньоруського ляси (ліси, пущі) (знахідн. відм. ляхы), що часто трапляєтся в Повісті временних літ. Йому відповідають польське lach, давньопольське *lęch «поляк», представлене у литовському lénkas «поляк»; *lęch є зменшувальною формою на -ch, на зразок brach, swach, Stach (від Stanisɫaw). Повна форма етноніма була *lęděninъ від lędo (ляда́) «мешканці пущи», що підтверджує давньоруська форма лядьскыи «польський»: лядьская земля «Польща», українським дієсловом лядува́ти «дотримуватися польського мислення». Від історичного етноніма ляхи виникли назви Польщі в деяких мовах: перською — Ляхестан, турецькою — Лехістан, вірменською — Лехастан, угорською — Lengyelország, литовською — Lenkija.

В польській історіографії з 1920-х років набула поширення гіпотеза про походження етноніму «ляхи» від згаданого візантійським імператором Костянтином Багрянородним племені лендзян.

Популярна в польському Інтернеті карта з розташуванням ляхаів-лендзян на території Галичини

Вжиток слова

Внаслідок складних польсько-українських відносин протягом довгого періоду історії назва набула негативного забарвлення і нині її не вживано в офіційній українській лексиці. Проте, в деяких народів слово ляхи не має емоційного забарвлення і є назвою для поляків чи Польщі.


Див. також

Примітки

  1. ↑ Диба Ю. Словенська та Лехітська групи слов'ян у переліках народів ПВЛ.
  2. ↑ http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm
  3. ↑ Karol Szajnocha. Dzieła. s. 131 op. cit. Chronica principum Poloniae. Hrsg. von Gustav Adolf Stenzel. - Wrocław, 1935. I. 2, 39).
  4. ↑ История балтийских славян. (рос.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.