Орів
| село Орів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький район |
| Тер. громада | Трускавецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46020090060035102 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1589 |
| Населення | 1700 |
| Площа | 69,47 км² |
| Густота населення | 28,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82610 |
| Телефонний код | +380 3251 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′33″ пн. ш. 23°31′0″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 23.51667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
519 м |
| Водойми | Стинавка, Роп'яний, Довгий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82200, Львівська обл. м.Трускавець, вул.Бориславська 2 |
| Карта | |
  Орів | |
 Орів | |
| Мапа | |
| |
О́рів — село в Дрогобицькому районі Львівської області (Україна). Населення становить 1700 осіб. Орган місцевого самоврядування — Трускавецька міська рада.
Географія
Орів розташований в історико-етнографічному регіоні Бойківщини. Село лежить у Стинаво-орівській річковій долині, в оточенні кількох трьох гірських хребтів: Цюховий, Орівський, Комарницький Діл, та має протяжність із заходу на схід — майже 14 км, а із півночі на південь — 6 км. Це село є порівняно великим, сільські будиночки розкидані по мальовничих і чарівних місцях Орова.
Річка Стинавка, що протікає через усе село, тут бере початок. Вона починається в самому початку села, там, де по лівому боці — урочище «Старе поле», а справа — «Венгерщина».
До річки Стинавка впадає багато потоків: «Воронів потік» — по один бік цвинтаря, з іншого боку цвинтаря тече другий потік «Безіменний», далі — «Когутів потік», «Довгий потік», «Середній потік», «Широковець», «Покуті», «Оровець», «Килиманівець», та ще багато інших струмків і джерел. Річки і потоки кишіли від форелі. Тепер річка Стинавка майже мертва. Хоча можна побачити поодиноко плаваючу рибину.
Назва села
|
У 1589 році люди з долин втікали від татарської навали в гори. Коли якась група вийшла на високий гірський діл, то люди побачили внизу гарну зелену улоговину, по середині яр. Сріблилася хвилями річка. Хтось вигукнув: «О, який гарний рів! Ану тут поселимося». Так і пішла, за легендою, назва села Орів. | 
|
За іншим варіантом легенди, право стати першовідкривачем гірської долини надана галицькому князю.
Також село має місцеві назви:
«Горів» — давня назва населеного пункту, котра мала побутування, за народними переказами, до XIX ст. Згідно з легендами топонім має походження через розташування на високогір'ї відносно всієї округи.
За іншою легендою в часи монгольської навали населений пункт, на місці сучасного Орова, був спалений, тому отримав назву «Погорів» чи «Погорове». Практично до XIX ст. зазначений топонім побутував нарівні з сучасним.
«Орове» та «Оровзе» — польськомовні варіанти назви села. «Урьове» досить малопоширений варіант назви села. Побутує в окремих публіцистів діаспори.
Духовне життя
Орівська громада належить до Греко-Католицької церкви. До нерухомого майна церкви відносяться кам'яна церква Івана Хрестителя з церковним убранством, ритуальними атрибутами, церковним інвентарем і документами, а також дзвіниця біля церкви; церква Воскресіння Ісуса Христа (на кладовищі) із внутрішнім майном та дзвіниця біля церкви.
В Орові дві церкви. Одна — «долішня», мурована, на честь Св. Покрови, де відправляються богослужіння в неділі і свята, та цілий Великий піст. У другій, «горішній», церкві, що високо на горі, де цвинтар, між двома потоками,— відправляють богослужіння під час днів тижня, а також Служби Божі. А ще відправляють Служби Божі у Великодній понеділок і вівторок. На Великдень, рано, Службу Божу відправляли у «долішній» церкві.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2035 осіб, з яких 944 чоловіки та 1091 жінка[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1724 особи[2].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,54 % |
| російська | 0,41 % |
| білоруська | 0,06 % |
У складі «Другої Польщі» (Польська Республіка (1918—1939))
Напередодні Першої світової війни Орів разом із с. Зимівки (або як називали «За ділом») мало населення: 4131 жителі. Це було останнє село Дрогобицького повіту, розташоване в Карпатах на висоті понад 900 м.
1 серпня 1934 р. було створено ґміну Стебник в дрогобицькому повіті. До неї увійшли сільські громади: Стебника, Доброгостова, Гассендорфа (Gassendorf), Колпця, Орова, Сільця, Станилі й Уличного[4].
Орів має досить багато лісу, переважно з боку Борислава, Трускавця, Стебника, Доброгостова та Уличного — це Міський ліс.
Летовище для планерів біля Орова
В 1934 р. з ініціативи Дрогобицького відділу школи планеризму L.О.Р.Р. був запроваджений проект будівництва летовища для планерів. Летовище знаходилось біля гори Белеїв зі сторони Зимівок. Влітку 1935 р. летовище було відкрито. Також були відкриті школи для вивчення техніки планерування в Трускавці та в Орові. В ті часи це летовище вважалось одне з найкращих в регіоні з причин аеродинаміки та тривалості польоту і чудово підходило для тренувань планеризму в категоріях А, В, С. Польоти здійснювалися в секторі напрямків від півночі до півдня. Основна траса пролягала від щитів г. Белеїів до г. Княжка Гора ( 2-3 км.).[5]
Орів у планах розвику Трускавця (початок XX ст.)
Орів, будучи найближчим гірським селом Трускавця та маючи джерела мінеральної води типу «Нафтуся», на початку XX ст. займав важливе місце у планах з розвитку Трускавця, як курорту. Зокрема передбачалася побудова декількох вілл на «Цухові», згідно з концепцією «про мережу невеликих курортів» Фелінського Р., та будівництво підвісної канатної дороги з Трускавця на Цюхів Діл.
Див. також
- Орівська скиба
- Карпатські полонини (гірськолижний курорт)
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 2 травня 2011.
- ↑ https://protruskavets.org.ua/breniv/
Джерела
Орів: затишок та щира гостинність [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Львівщина: Найдовша вулиця в Україні названа на честь Кобзаря [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.]// Голос України, 02.12.2021
