РБК-500

РБК-500
Макети РБК-500У та РБК-500ПТАБ-1М
Макети РБК-500У та РБК-500ПТАБ-1М
Типкасетна авіабомба
ПоходженняСРСР СРСР
Історія виробництва
РозробникНВО «Базальт»
Розроблено1960-ті
Варіанти
  • РБК-500
  • РБК-500У

РБК-500 у Вікісховищі

РБК-500 (рос. Разовая бомбовая кассета — укр. разова бомбова касета) — створена в Радянському Союзі касетна авіабомба. Може бути використана з літаків та вертольотів. Призначення для ураження цілей на площинах.

Огляд

Назва бомби складається з типу бомби (РБК), її калібру в кілограмах (500) та/або конструктивної особливості бомби (БЕТАБ-М, ОФАБ-50УД, ПТАБ-1М тощо). Так «РБК-500 ПТАБ-1М», розшифровується як: разова бомбова касета з масою 500 кг споряджена суббоєприпасами ПТАБ-1М (Протитанкова авіаційна бомба — 1М) або «РБК-500У ОФАБ-50УД», розшифровується як: разова бомбова касета уніфікована з масою 500 кг споряджена 50-кг осколково-фугасними бойовими суббоєприпасами[джерело?].

Росія також повідомляла про створення касетної крилатої авіабомби ПБК-500У з комбінованою інерційно-супутниковою системою навігації. У варіанті спорядження касетними бойовими елементами СПБЭ-К вона начебто здатна долати відстань до 50 км до цілі при скиданні з висоти 10 км[1].

Авіабомба РБК-500 була розроблена наприкінці 1960-х років науково-виробничим об'єднанням «Базальт» у Москві. Покращена версія РБК-500У була створена наприкінці 1980-х років. Вперше представлена широкому загалу в 1993 році[2][3].

Варіанти

Бойове застосування

Касетні авіабомби РБК-500 були вперше застосовані під час радянської окупації Афганістану. Надалі вони були застосовані вже російською федерацією під час Першої та другої російсько-чеченської війни. Також вони були застосовані під час війни у Перській затоці, Югославських війнах, громадянських війнах у Шри-Ланці, Лівії, Сирії, у військових конфліктах на Африканському континенті та під час російського вторгнення в Україну[4][5][6][7][8][9][10][11].

Російсько-українська війна

Український вибухотехнік знешкоджує залишки російської РБК-500 ПТАБ-1 виявлені на території Городянської громади (Чернігівська область), травень 2022 року

3 березня 2022 року відбулись російські авіаудари в районі села Біленьке та курортного селища Затока Одеської області. 4 березня Головне управління ДСНС України в Одеській області опублікувало відео, на якому видно залишки разової бомбової касети сімейства РБК-500 і протитанкові суббоєприпаси ПТАБ-1М, що не розірвалися.[12][13][14]

11 травня 2022 року у полі на Городнянщині Чернігівської області співробітники вибухотехнічної служби поліції виявили касетні елементи РБК-500 ПТАБ-1М.[15]

30 серпня 2023 року проросійський телеграм канал «Рыбарь» повідомив, що літаки Су-24 і МіГ-29 морської авіації Чорноморського флоту завдали удару чотирма касетними бомбами РБК-500 у 60 км на захід від Оленівки Автономної Республіки Крим.[16]

19 листопада 2023 року російські війська завдали авіаудару касетною бомбою РБК-500, модифікованою під планерну бомбу, по українських позиціях в районі Старомайорського Донецької області.[17] Аналітики ISW, з посиланням на російських військових блогерів вказує, що цей удар є першим російським ударом по Україні із застосуванням цієї зброї з модифікацією планерної бомби.[18]

Примітки

  1. ↑ Russian Glide Bomb Kits Now Adapted For Cluster Munitions: Reports. The War Zone. The Drive. 20 листопада 2023.
  2. ↑ Duncan Lenox: Jane’s Air launched Weapon, Edition 1998. 1998. S. 204–212.
  3. ↑ Bazalt: Unguided Air Bombs. SRPE Bazalt, Edition 2008. S. 37–49.
  4. ↑ A Global Overview of explosive Submunitions (PDF). hrw.org (англ.). Human Rights Watch. Процитовано 17 лютого 2022.
  5. ↑ RBK-250 ZAB-2.5 cluster munitions used in Libya. armamentresearch.com (англ.). Armament Research Services. Процитовано 17 лютого 2022.
  6. ↑ PTAB-2.5M. rogueadventurer.com (англ.). The Rogue Adventurer. Процитовано 17 лютого 2022.
  7. ↑ Renewed use of AO-2.5RT submunitions in Syria. armamentresearch.com (англ.). Armament Research Services. Процитовано 17 лютого 2022.
  8. ↑ Cluster Bombs Dropped in Syria. youtube.com (англ.). Human Rights Watch. Процитовано 17 лютого 2022.
  9. ↑ Sputnik, RT and Russian MoD expose cluster bombs at Hmeymim airbase. citeam.org (англ.). Conflict Intelligence Team. Процитовано 17 лютого 2022.
  10. ↑ Jenzen-Jones & Charlie Randall (11 березня 2022). Soviet or Russian PTAB-1M submunitions documented in Ukraine (2022). armamentresearch.com (англ.). Armament Research Services. Процитовано 21 березня 2022.
  11. ↑ Human Rights Watch: Intense and Lasting Harm — Cluster Munition Attacks in Ukraine
  12. ↑ Окупанти двічі обстріляли село Біленьке на Одещині, загинула людина. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  13. ↑ ВКС РФ сбросили в Одесской области кассетную бомбу, но, похоже, большая часть суббоеприпасов не взорвалась. Conflict Intelligence Team. 20 листопада 2023.
  14. ↑ Ворог на всіх напрямках має втрати: оперативна інформація Генштаб ЗСУ. Діфенс Експрес. Процитовано 3 березня 2022.
  15. ↑ Поліцейські вибухотехніки виявили і знищили у Чернігівському районі понад 700 бойових касет від авіаційної бомби російських військових. Головне управління Національної поліції в Чернігівській області. 21 листопада 2023.
  16. ↑ Попытка высадки на мыс Тарханут. «Рыбарь». 21 листопада 2023.
  17. ↑ РФ модифікувала касетні авіабомби і вперше вдарила ними по ЗСУ – аналітики ISW. ТСН. 20 листопада 2023.
  18. ↑ RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, NOVEMBER 19, 2023. ISW. 20 листопада 2023.

Посилання

Література

  • Duncan Lennox: Jane’s Air launched Weapon, Edition 1998. Jane’s Information Group, 1998, ISBN 978-0-7106-3108-4.
  • Jefim Gordon: Soviet/Russian Aircraft Weapons since World War Two. Midland Publishing, 2004, ISBN 978-1-85780-188-0.
  • Nikolai Spasskiy: Russia’s Arms and Technologies. The XXI Century Encyclopedia. Vol. 12 - Ordnance and Munitions. Russland, 2006. ISBN 978-5-93799-023-5.
  • Ove Dullum: Cluster weapons – military utility and alternatives. Forsvarets forskningsinstitutt / Norwegian Defence Research Establishment (FFI), 2008.
  • SPRE Basalt: Unguided Air Bombs. Offizieller Produktkatalog der Federal State Unitary Enterprise Basalt, Moskau, Russland, 2008.