ТОП500

Стрімке зростання швидкодії суперкомп'ютерів (дані сайту top500.org). На осі У в логарифмічній шкалі позначено швидкодію у гігафлопсах.
   Сукупна швидкодія машин зі списку ТОП500
   Найшвидший суперкомп'ютер
   Суперкомп'ютер на останньому місці

Проєкт TOP500 веде рейтинг та оцінює обчислювальну потужність 500 найпотужніших (не розподілених) відомих суперкомп'ютерних систем. Проєкт започатковано у 1993 році і оновлює список суперкомп'ютерів двічі на рік. Перше оновлення збігається в часі з міжнародною конференцією з суперкомп'ютерів яку проводять у липні, друге оприлюднюють у листопаді під час конференції ACM/IEEE з суперкомп'ютерів.

Укладачі рейтингу прагнуть створити надійне джерело даних для відслідковування тенденції у галузі високопродуктивних обчислень та базують заміри на HPL — системно-переносній реалізації бенчмарку LINPACK benchmarks, написаному на Фортрані для комп'ютерів з розподіленою пам'яттю[1].

Список ТОП500 укладають Ганс Меєр з німецького Мангаймського університету, Джек Донгарра з університету Теннессі, Ерік Штромаєр та Хорст Сімон з «Національної лабораторії NERSC/Lawrence Berkeley».

Тенденції

Станом на 2002 рік у переліку ТОП500 не було жодного суперкомп'ютера з Китаю. Проте вже з червня 2013 року і до червня 2018 року на чолі ТОП500 стояли суперкомп'ютери з Китаю. Крім того, у списку за червень 2018 року знаходилось 206 китайських суперкомп'ютерів, в той час як США мали 124 машини в цьому переліку[2].

Стрімкий ріст кількості та потужності суперкомп'ютерів у Китаї можна пояснити державною стратегією зі здобуття першості у високих технологіях майбутнього[3].

Завдяки появі нового лідера, суперкомпю'ютера Summit, сукупна потужність всіх суперкомп'ютерів включених у 51-й перелік ТОП500 у червні 2018 року сягнула позначки 1,2 ексафлопс[4].

Рейтинги

У цій таблиці представлена перша десятка 55-ї за рахунком редакції списку Топ 500, опублікованого в червні 2020 року[5]
Положення Rmax
Rpeak
(PFLOPS)
Назва Модель Процесор Мережа Виробник Місце знаходження
країна, рік
Операційна система
1 ▲ 415.530
513.855
Fugaku Supercomputer Fugaku A64FX Tofu interconnect D Fujitsu RIKEN Center for Computational Science
Японія Японія, 2020
Linux (RHEL)
2 ▼ 148.600
200.795
Summit[6][7] Power System AC922 POWER9, Tesla V100 InfiniBand EDR IBM Oak Ridge National Laboratory
США США, 2018
Linux (RHEL)
3▼ 94.640
125.712
Sierra Power System S922LC POWER9, Tesla V100 InfiniBand EDR IBM Lawrence Livermore National Laboratory
США США, 2018
Linux (RHEL)
4▼ 93.015
125.436
Sunway TaihuLight Sunway MPP SW26010 Sunway[8] NRCPC National Supercomputing Center in Wuxi
КНР КНР, 2016
Linux (Raise)
5▼ 61.445
100.679
Tianhe-2A TH-IVB-FEP Xeon E5-2692 v2, Matrix-2000[9] TH Express-2 NUDT National Supercomputing Center in Guangzhou
КНР КНР, 2013
Linux (Kylin)
6▲ 35,450
51,721
HPC5 Dell Xeon Gold 6252, Tesla V100 Mellanox HDR Infiniband Dell EMC Eni
Італія Італія, 2020
Linux (CentOS)
7▲ 27,580
34,569
Selene Nvidia Epyc 7742, Ampere A100 Mellanox HDR Infiniband Nvidia Nvidia
США США, 2020
Linux (Ubuntu)
8▼ 23.516
38.746
Frontera Dell C6420 Xeon Platinum 8280 (Підсистеми з процесорами POWER9 та Nvidia GPU були додані після офіційного тестування[10]) InfiniBand HDR Dell EMC Texas Advanced Computing Center
США США, 2019
Linux (CentOS)
9▲ 21,640
29,354
Marconi-100 Power System AC922 POWER9, Volta V100 Dual-rail Mellanox EDR Infiniband IBM CINECA
Італія Італія, 2020
Linux (RHEL)
10▼ 21.230
27.154
Piz Daint Cray XC50 Xeon E5-2690 v3, Tesla P100 Aries Cray Swiss National Supercomputing Centre
Швейцарія Швейцарія, 2016
Linux (CLE)

Опис

  • Положення — місце в рейтингу.
  • Rmax — найвищий результат, отриманий при використанні системи тестів LINPACK benchmarks (реалізація HPL) (це число використовується для порівняння швидкодії комп'ютерів, вимірюється в PETAFLOPS).
  • Rpeak — теоретична пікова продуктивність системи. Вимірюється в PETAFLOPS.
  • Назва — деякі суперкомп'ютери унікальні, принаймні там, де вони стоять.
  • Модель — комп'ютерна платформа (торгова марка).
  • Число процесорних ядер — число ядер, залучений під час проходження тесту LINPACK benchmarks (після цієї цифри вказано назву процесорів та, якщо з'єднання між процесорними вузлами становить інтерес, це також зазначено).
  • Виробник — виробник платформи або обладнання.
  • Місце знаходження — назва організації, що використовує суперкомп'ютер.
  • Країна — країна перебування суперкомп'ютера.
  • Рік — рік, в якому суперкомп'ютер введено в дію (з того часу він міг бути поліпшений).

Рейтинг країн

Розподіл суперкомп'ютерів в списку TOP500 по країнах (червень 2018 роки)
Країна Кількість
Китай
206
США
124
Японія
36
Велика Британія
22
ФРН
21
Франція
18
Нідерланди
9
Південна Корея
7
Ірландія
7
Канада
6
Австралія
5
Індія
5
Італія
5
Польща
4
Росія
4
Саудівська Аравія
4
Швейцарія
3
Швеція
3
Сингапур
2
Іспанія
2
ПАР
1
Тайвань
1
Норвегія
1
Бразилія
1
Нова Зеландія
1
Фінляндія
1
Чехія
1

Системи, що посідали І місце з 1993 р.

  • Fugaku (Японія Японія, червень 2020 — дотепер)[11]
  • Summit (США США, червень 2018 — червень 2020)[12]
  • Sunway TaihuLight (КНР КНР, червень 2016 — червень 2018) [13] [14]
  • Inspur Тяньхе-2 (КНР КНР, червень 2013 — червень 2016)[15]
  • Cray Titan (США США, листопад 2012 — червень 2013)
  • IBM Sequoia Blue Gene/Q (США США, липень 2012 — листопад 2012)
  • Fujitsu K computer (Японія Японія, липень 2011 — липень 2012)
  • NUDT Tianhe-1A (КНР КНР, листопад 2010 — липень 2011)
  • Cray Jaguar (США США, листопад 2009 — листопад 2010)
  • IBM Roadrunner (США США, липень 2008 — листопад 2009)
  • IBM Blue Gene/L (США США, листопад 2004 — липень 2008)
  • NEC Earth Simulator (Японія Японія, липень 2002 — листопад 2004)
  • IBM ASCI White (США США, листопад 2000 — липень 2002)
  • Intel ASCI Red (США США, липень 1997 — листопад 2000)
  • Hitachi CP-PACS (Японія Японія, листопад 1996 — липень 1997)
  • Hitachi SR2201 (Японія Японія, липень 1996 — November 1996)
  • Fujitsu Numerical Wind Tunnel (Японія Японія, листопад 1994 — липень 1996)
  • Intel Paragon XP/S140 (США США, липень 1994 — листопад 1994)
  • Fujitsu Numerical Wind Tunnel (Японія Японія, листопад 1993 — липень 1994)
  • TMC CM-5 (США США, липень 1993 — листопад 1993)

Примітки

  1. ↑ A. Petitet, R. C. Whaley, J. Dongarra, A. Cleary (24 лютого 2016). HPL – A Portable Implementation of the High-Performance Linpack Benchmark for Distributed-Memory Computers. ICL – UTK Computer Science Department. Процитовано 22 вересня 2016.
  2. ↑ Echo Huang (25 червня 2018). This is how dramatically China’s beating the US in its share of supercomputers. Quartz.
  3. ↑ Steve Lohr (25 червня 2018). China Extends Lead as Most Prolific Supercomputer Maker. New York Times.
  4. ↑ Die 51. Top500-Liste der schnellsten Supercomputer. c't Artikel. 4 липня 2018. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018. [Архівовано 2018-07-10 у Wayback Machine.]
  5. ↑ June 2020 | TOP500 Supercomputer Sites. www.top500.org. Процитовано 22 червня 2020.
  6. ↑ Summit — IBM Power System AC922, IBM POWER9 22C 3.07GHz, NVIDIA Volta GV100, Dual-rail Mellanox EDR Infiniband | TOP500 Supercomputer Sites
  7. ↑ US Regains TOP500 Crown with Summit Supercomputer, Sierra Grabs Number Three Spot | TOP500 Supercomputer Sites
  8. ↑ China Tops Supercomputer Rankings with New 93-Petaflop Machine – TOP500 Supercomputer Sites.
  9. ↑ Matrix-2000 - NUDT - WikiChip. en.wikichip.org (англ.). Процитовано 19 липня 2019.
  10. ↑ Frontera named fifth fastest supercomputer in the world (Пресреліз). Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 25 червня 2020.
  11. ↑ Dr. Ian Cutress (22 червня 2020). New #1 Supercomputer: Fugaku in Japan, with A64FX, take Arm to the Top with 415 PetaFLOPs. AnandTech. Архів оригіналу за 12 червня 2025. Процитовано 23 червня 2020.
  12. ↑ David Schneider (25 червня 2018). A U.S. Machine Recaptures the Supercomputing Crown. IEEE Spectrum.
  13. ↑ Китайський "Санвей Тайхулайт" визнано новим найпотужнішим суперкомп'ютером в світі. Міжнародне радіо Китаю. 22 червня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
  14. ↑ New Chinese Supercomputer Named World’s Fastest System on Latest TOP500 List. ТОП500. 20 червня 2016. Процитовано 23 червня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |вебсайт= (довідка)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 18 червня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-06-17 у Archive.is]

Посилання

  • TOP500 Supercomputer Home Page. ТОП500. Процитовано 23 червня 2016. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |вебсайт= (довідка)