Токи

село Токи
Герб Токів
Замок село Токи
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Скориківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040450210099997
Основні дані
Засноване	1772[1]
Населення	1172
Площа	5.509 км²
Густота населення	216.74 осіб/км²
Поштовий індекс	47823
Телефонний код	+380 3543
Географічні дані
Географічні координати	49°38′3″ пн. ш. 26°13′17″ сх. д. / 49.63417° пн. ш. 26.22139° сх. д. / 49.63417; 26.22139
Місцева влада
Адреса ради	47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б
Карта
Токи
Токи
Мапа
Токи у Вікісховищі

Токи́ — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Токівської сільської ради .

Населення — 970 особи станом на 2022 рік. Налічується приблизно 500 дворів. Межує із селами Воробіївка та Пальчинці. Розташоване на правому березі річки Збруч.

У селі є сірчані джерела.

В історичних джерелах 1741 року передмістя містечка Ожигівці (нині с. Ожигівці Волочиського району Хмельницької області), відомого з 1430 р., на якому були господарства-токи і жили люди, вперше згадується як село Токи у презенті князя Михайла Корибута Вишнівецького на призначення священика до місцевого храму Преображення.

Затверджений 20 березня 2006 р. рішенням №132 сесії сільської ради^[2].

Автори — С.В.Ткачов, В.М.Напиткін.

На лазуровому полі на пониженій зеленій нитяній балці срібна мурована башта з відчиненою брамою і піднятим на двох ланцюгах мостом, супроводжувана угорі золотою шестикутною пробитою зіркою, над якою золотий десятираменний хрест на вигнутій дузі. У червоних бічниках золотом та сріблом візерунок токівського килима. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.

На історичній печатці селища (1894 р.) вміщено типовий для тогочасної емблематики громад Галичини символ: зображення косаря, що несе на плечі косу. Довкола напис: «ЗВЕРХНÔСТЬ ГРОМАДСКА ТОКИ»^[3].

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

За першим поділом Речі Посполитої у 1772 році, коли галицькі землі відійшли до Австрійської імперії, східним кордоном якої став Збруч, Токи відійшли до неї, а Ожигівці, у дев'яностих роках XVIII століття, увійшли до складу Російської імперії.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Каменярі», Братство тверезості та кооператива.

На початок 20 ст. село — осередок килимарства.

1944 р. у Токах розміщувався штаб 1-го Українського фронту; відбулася нарада письменників-фронтовиків.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Скориківської селищної громади^[4].

19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району^[5].

• церква Преображення Господнього (1902, кам'яна, зберігається чудотворна ікона Розп'яття Христа-Спасителя, відома від 17 ст.),
• церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (2008, кам'яна. УГКЦ),
• «фігура» на честь заснування Товариства тверезості (1862).

Збереглися залишки Токівського замку князів Збаразьких і Вишнівецьких (побудований 1570-ті).

Споруджено сонячний годинник (1907, мурований), пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), Т. Шевченку (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2002, відновл.).

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, геріатричний відділ. тер. центру соц. обслугов. пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (від 1999), дошкільний заклад, відділення зв'язку, аптека, торгові заклади.

• Єфрем Гасай — український історик, краєзнавець, журналіст;
• Петро Гасай — український військовий журналіст, підполковник Збройних сил України;
• Владислав Рубін — український релігійний діяч;
• Зеновій Флінта — український художник;
• Антін Малюца — український художник;
• Михайло Головко — депутат Верховної Ради України 7-го скликання по виборчому округу № 164.

• перебували Іван Франко (1888, 1912).
• митрополит Андрей Шептицький (1906).

• М. Безкоровайна, Є. Гасай. Токи // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 458.
• Він по-синівськи любив своє рідне село [Текст] / М. Безкоровайна // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 51 (27 груд.). — С. 7 : фот.
• Є. Гасай. Село Токи та його околиці: історико-краєзнавчий нарис. — Тернопіль, 1992.
• Є. Гасай. Пам'ять Токів та їх околиць. — Тернопіль, 2009.
• Сімейне молоко [Текст] : [в с. Токи Підволоч. р-ну подружжя Безкоровайних відкрили сімейну ферму "Молочний двір"] / М. Безкоровайна // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 44 (6 листоп.). — С. 3.
• Toki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 361. (пол.). — S. 361—362. (пол.)

• http://www.castles.com.ua/n2n.html
• Токівський (Ожиговецький) замок на www.zamki-kreposti.com.ua (рос.)
• https://web.archive.org/web/20090324012702/http://www.travelua.com.ua/ternopilska_toki.html