Техніка
- Труба — довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, призначений для переміщення рідини, пари, газу та інше.
- Труба — оптичний прилад (або частина його) для спостереження віддалених предметів.
- Труба — порожнистий пристрій циліндричної форми, що є частиною деяких видів вогнепальної зброї, торпедних апаратів тощо.
- Труба — подовжена вертикальна або з нахилом у бік корми судна (корабля) конструкція, яка піднесена над надбудовами судна та призначена для відведення продуктів горіння у повітря.
- Переговорна труба — пристрій зв'язку на невеликі відстані.
- Гельмпортова труба — вертикальна труба, у якій проходить балер стерна.
- Аеродинамічна труба — лабораторна споруда, яка створює потужний повітряний потік для дослідження явищ, котрі виникають під час обтікання твердих тіл повітрям.
- Труба (розм.) — кінець, загибель; безпорадне становище.
- Труба — розмовне позначення мобільного телефона.
Анатомія
- Труба — канал в організмі людини або тварини для сполучення між органами.
Інше
- Труба — духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним або конічним корпусом і розтрубом на кінці.
- Єрихонська труба — про дуже гучний голос.
Див. також
Примітки
Література
- Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1
Посилання