Урук

Урук (шум. Unug, бібл. Ерех, грец. Orchoë, сьогоднішнє поселення Варка) — стародавнє місто на Близькому Сході, розташоване на схід від нинішнього русла річки Євфрат, на стародавньому, нині пересохлому каналі річки в провінції Мутанна, Ірак. Пам'ятка розташована за 93 кілометри на північний захід від стародавнього Ура, за 108 кілометрів на південний схід від стародавнього Ніппура та за 24 кілометри на північний захід від стародавньої Ларси. Місто розташоване за 30 км на схід від сучасної Ес-Самави.[1]

Урук
Урук. Карта розташування: Ірак
Урук
Shown within Ірак
Сучасне розташування Ірак Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонМутанна Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати31°19′33″ пн. ш. 45°38′15″ сх. д. / 31.3259° пн. ш. 45.6374° сх. д. / 31.3259; 45.6374
Заснування3200 до н. е.[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Історія

Місто відіграло провідну роль у ранній урбанізації Шумеру в середині 4-го тисячоліття до н. е. До фінальної фази уруцького періоду (близько 3100 р. до н. е.) місто могло налічувати 40 000 жителів,[3] а разом з околицями — 80 000–90 000 осіб,[4] що робило його найбільшим міським поселенням у світі на той час. Згідно з хронологією «Шумерського списку царів», легендарний Гільгамеш правив Уруком у XXVII ст. до н. е. Після завершення Ранньодинастичного періоду та піднесення Аккадської імперії місто втратило своє першочергове значення. Воно переживало періоди розквіту під час періоду Ісін-Ларса, Новоассирійського та Нововавилонського періодів, а також протягом епох Ахеменідів (550–330 до н. е.), Селевкідів (312–63 до н. е.) та Парфян (227 до н. е. — 224 н. е.), доки не було остаточно покинуте незадовго до або після ісламського завоювання 633–638 років.

Геолог та археолог Вільям Лофтус відвідав руїни Урука в 1849 році, ідентифікувавши його як «Ерех», відомий як «друге місто Німрода», і провів перші розкопки з 1850 по 1854 рік.[5] У міфах та літературі Урук уславився як столиця Гільгамеша, героя «Епосу про Гільгамеша». Біблеїсти ототожнюють Урук з біблійним Ерехом, другим містом, заснованим Німродом у землі Сеннаар.[6]

Топоніміка

Урук має кілька варіантів написання клинописом. Шумерською мовою — 𒀕𒆠 unugᵏⁱ;[7] аккадською — 𒌷𒀕 або 𒌷𒀔 Uruk (URUUNUG). Арабською мовою називається وركاء (Warkāʾ) або أوروك (Auruk); сирійською — ܐܘܿܪܘܿܟ (ʾÚrūk); івритом — אֶרֶךְ (ʾÉreḵ). Давньогрецькою був відомий як Ὀρχόη (Orkhóē), Ὀρέχ (Orékh) та Ὠρύγεια (Ōrúgeia).

Історія

Сцена поклоніння богині Інанні, Ваза з Урука, бл. 3200–3000 до н. е., Урук. Це один із найдавніших збережених зразків наративного рельєфу.

Згідно з «Шумерським списком царів», Урук був заснований царем Енмеркаром. Хоча список згадує його батька, епос «Енмеркар і володар Аратти» розповідає, що Енмеркар побудував «Дім Неба» (Еанна; шум. e₂-anna; клинопис: 𒂍𒀭 E₂.AN) для богині Інанни в районі Еанна. В «Епосі про Гільгамеша» Гільгамеш будує міську стіну навколо Урука і є царем міста.

Урук пройшов кілька фаз зростання, від Раннього уруцького періоду (4000–3500 до н. е.) до Пізнього уруцького періоду (3500–3100 до н. е.).[1] Місто утворилося, коли два менші поселення Убейдського періоду розвинулися в міста Унуг і Куллаба, а пізніше злилися, утворивши Урук. Храмові комплекси в їх центрах стали районом Еанна (Унуг), присвяченим Інанні, та районом «Ану» в Куллабі.[1]

Район Еанна складався з кількох будівель з майстернями і був відділений від міста стіною. Натомість район Ану був побудований на терасі з храмом на вершині. Відомо, що Еанна була присвячена Інанні з найранішого уруцького періоду протягом усієї історії міста.[8] Решта міста складалася з типових будинків із внутрішніми дворами, згрупованих за професіями мешканців у районах навколо Еанни та Ану. Урук мав розвинену систему каналів, яку описували як «Венеція в пустелі».[9] Ця система каналів пронизувала місто, з'єднуючи його з річковою торгівлею на стародавньому Євфраті та навколишнім сільськогосподарським поясом.

Первісне місто Урук було розташоване на південний захід від стародавнього русла Євфрату. Сьогодні пам'ятка Варка розташована на північний схід від річки. Зміна русла Євфрату в якийсь момент історії, разом із засоленням ґрунтів від іригації, ймовірно, сприяли занепаду Урука.

Уруцький період

Експансія Урука та колоніальні форпости, бл. 3600–3200 до н. е.

Окрім того, що Урук був одним із перших міст, він став головною рушійною силою урбанізації та державотворення під час уруцького періоду, або «уруцької експансії» (4000–3200 до н. е.). Цей період тривалістю 800 років ознаменувався переходом від невеликих сільськогосподарських сіл до великого міського центру з постійною бюрократією, армією та стратифікованим суспільством. Хоча інші поселення співіснували з Уруком, вони, як правило, мали площу близько 10 гектарів, тоді як Урук був значно більшим і складнішим. Культура уруцького періоду, яку експортували шумерські торговці та колоністи, вплинула на всі навколишні народи, які поступово розвивали власні конкурентні економіки та культури. Зрештою, Урук не зміг утримати контроль над віддаленими колоніями військовою силою.

Ранньодинастичний, Аккадський періоди, Ур III та Старовавилонський період

Глиняний відбиток циліндричної печатки з монструозними левами та левоголовими орлами, Месопотамія, Уруцький період (4100–3000 до н. е.). Лувр.
Фундаментний кілочок Лугалькісальсі, царя Урука, Ура та Кіша, бл. 2380 до н. е. Напис: «Для (богині) Намми, дружини (бога) Ану, Лугалькісальсі, цар Урука, цар Ура, спорудив цей храм Намми». Пергамський музей VA 4855[3]
Присвятна табличка Сін-гаміля, правителя Урука, XVIII ст. до н. е.

Династичні класифікації описуються виключно за «Шумерським списком царів», історична точність якого є проблематичною;[10] організація може бути аналогічною до списків Манефона.

У 2009 році було представлено дві різні копії напису як доказ існування правителя Урука XIX ст. до н. е. на ім'я Нарам-Сін.[11]

Урук продовжував існувати як князівство Ура, Вавилона, а згодом Ахеменідської, Селевкідської та Парфянської імперій. Він насолоджувався короткими періодами незалежності під час періоду Ісін-Ларса під владою таких царів, як (можливо, Ікун-пі-Іштар, Суму-бінаса, Аліла-хадум та Нарам-Сін), Сін-кашід, його син Сін-ірібам, його син Сін-гаміль, Ілум-гаміль, брат Сін-гаміля, Етея, Ан-ам, Ірданене, якого переміг Рім-Сін I з Ларси на 14-му році свого правління (бл. 1740 до н. е.), Рім-Анум та Набі-ілішу.

Відомо, що за часів Ілум-гаміля було збудовано храм для бога Ішкура (Хадада), про що свідчить напис на глиняному конусі.

Урук у пізню античність

Фундаментна табличка з храму Інанни в Уруці (Еанна), датована правлінням Ур-Намму.

Хоча Урук був процвітаючим містом у Ранньодинастичному Шумері, особливо в Ранньодинастичному періоді II, він був зрештою анексований Аккадською імперією і занепав. Пізніше, в новошумерський період, Урук пережив відродження як важливий економічний і культурний центр під суверенітетом Ура. Район Еанна був відновлений у рамках амбітної будівельної програми, яка включала новий храм для Інанни. Цей храм мав зикурат, «Дім Всесвіту» (клинопис: E₂.SAR.A) на північний схід від руїн Еанни уруцького періоду.

Після краху Ура (бл. 2000 до н. е.) Урук пережив стрімкий занепад до близько 850 р. до н. е., коли Новоассирійське царство анексувало його як провінційну столицю. За часів новоассирійців та нововавилонян Урук відновив значну частину своєї колишньої слави. До 250 р. до н. е. на північний схід від району Ану уруцького періоду було додано новий храмовий комплекс, «Головний Храм» (аккад. Bīt Reš). Біт Реш разом із Есагілою був одним із двох головних центрів нововавилонської астрономії. Усі храми та канали були знову відновлені за Набопаласара. У цю епоху Урук був розділений на п'ять основних районів: храм Адада, Королівський сад, ворота Іштар, храм Лугалірра та ворота Шамаша.[12]

Урук, відомий грекам як Орха (Ὄρχα), продовжував процвітати під владою Селевкідів. У цей період Урук був містом площею 300 гектарів і, можливо, мав 40 000 жителів. У 200 р. до н. е. між районами Ану та Еанна було додано «Велике Святилище» (клинопис: E₂.IRI₁₂.GAL, шумер. eš-gal) Іштар. Зикурат храму Ану, перебудований у цей період, був найбільшим із коли-небудь збудованих у Месопотамії. Коли Селевкіди втратили Месопотамію на користь Парфян у 141 р. до н. е., Урук продовжував використовуватися. Занепад Урука після парфян міг бути частково спричинений зміною русла річки Євфрат. До 300 р. н. е. Урук був здебільшого покинутий, але група мандеїв оселилася там, судячи зі знахідок мандеїських чаш із заклинаннями, і до прибл. 700 н. е. він був повністю покинутий.

Політична історія

Месопотамський цар як «Володар звірів» на Ножі з Гебель ель-Арак (бл. 3300–3200 до н. е., Абідос, Єгипет), робота, що вказує на ранній вплив Месопотамії на Єгипет. Лувр.[13]

Урук відігравав дуже важливу роль у політичній історії Шумеру. Починаючи з раннього уруцького періоду, місто здійснювало гегемонію над сусідніми поселеннями. У цей час (бл. 3800 до н. е.) існувало два центри площею 20 га: Урук на півдні та Ніппур на півночі, оточені набагато меншими поселеннями площею 10 га.[14] Пізніше, в пізній уруцький період, сфера його впливу поширилася на весь Шумер і за його межі, на зовнішні колонії у Верхній Месопотамії та Сирії.

В Уруці, у південній Месопотамії, шумерська цивілізація, здається, досягла свого творчого піку. На це неодноразово вказують згадки про це місто в релігійних і, особливо, в літературних текстах, включаючи міфологічні; історична традиція, збережена в шумерському царському списку, підтверджує це. З Урука центр політичної ваги, здається, перемістився до Ура.

— Оппенгейм[15]
Ймовірний Цар-Жрець Урука з бородою та шапкою (бл. 3300 до н. е., Урук). Лувр[16]

Записана хронологія правителів Урука включає як міфологічні, так і історичні постаті протягом п'яти династій. Як і в решті Шумеру, влада поступово переходила від храму до палацу.

Архітектура

Рельєф на фасаді храму Інанни царя Караіндаша з Урука. Середина XV ст. до н. е. Пергамський музей, Берлін
Парфянський храм Гареус в Уруці

Урук має одні з перших монументальних споруд в історії архітектури, і, безумовно, найбільші для своєї епохи. Багато зразків близькосхідної архітектури сягають корінням у ці прототипи. Споруди Урука цитуються за двома різними угодами про найменування: німецькою мовою з початкової експедиції та англійським перекладом. Стратиграфія пам'ятки складна, і, як наслідок, багато датувань є спірними. Загалом споруди наслідують дві основні типології шумерської архітектури: тричастинну (з трьома паралельними залами) та Т-подібну (з трьома залами, де центральний зал переходить у два перпендикулярні прольоти на одному кінці). У наступній таблиці підсумовано значну архітектуру районів Еанна та Ану. Храм N, Двір конічної мозаїки та Зал круглих колон часто називають єдиною структурою: Храмом конічної мозаїки.

Район Еанна: 4000–3000 до н. е.
Назва споруди Німецька назва Період Типологія Матеріал Площа в м²
Храм кам'яних конусів Steinstifttempel Урук VI Т-подібний Вапняк і бітум x
Вапняковий храм Kalksteintempel Урук V Т-подібний Вапняк і бітум 2373
Будівля Рімхен Riemchengebäude Урук IVb унікальна Сирцева цегла x
Храм конічної мозаїки Stiftmosaikgebäude Урук IVb унікальна x x
Храм A Gebäude A Урук IVb Тричастинний Сирцева цегла 738
Храм B Gebäude B Урук IVb Тричастинний Сирцева цегла 338
Храм C Gebäude C Урук IVb Т-подібний Сирцева цегла 1314
Храм/Палац E Gebäude E Урук IVb унікальна Сирцева цегла 2905
Храм F Gebäude F Урук IVb Т-подібний Сирцева цегла 465
Храм G Gebäude G Урук IVb Т-подібний Сирцева цегла 734
Храм H Gebäude H Урук IVb Т-подібний Сирцева цегла 628
Храм D Gebäude D Урук IVa Т-подібний Сирцева цегла 2596
Кімната I Gebäude I Урук V x x x
Храм J Gebäude J Урук IVb x Сирцева цегла x
Храм K Gebäude K Урук IVb x Сирцева цегла x
Храм L Gebäude L Урук V x x x
Храм M Gebäude M Урук IVa x Сирцева цегла x
Храм N Gebäude N Урук IVb унікальна Сирцева цегла x
Храм O Gebäude O x x x x
Зальна будівля/Велика зала Hallenbau Урук IVa унікальна Сирцева цегла 821
Зал колон Pfeilerhalle Урук IVa унікальна x 219
Лазні Bäder Урук III унікальна x x
Червоний храм Roter Tempel Урук IVa x Сирцева цегла x
Великий двір Großer Hof Урук IVa унікальна Випалена цегла 2873
Глинобитна будівля Stampflehm Урук III унікальна x x
Зал круглих колон Rundpeifeilerhalle Урук IVb унікальна Сирцева цегла x
Район Ану: 4000–3000 до н. е.
Кам'яна будівля Steingebäude Урук VI унікальна Вапняк і бітум x
Білий храм x Урук III Тричастинний Сирцева цегла 382

Зрозуміло, що Еанна була присвячена Інанні, яку символізувала Венера, починаючи з уруцького періоду. На той час їй поклонялися в чотирьох аспектах: як Інанні підземного світу (шум. ᵈinanna-kur), Інанні ранку (шум. ᵈinanna-hud₂), Інанні вечора (шум. ᵈinanna-sig) та Інанні (шум. ᵈinanna-NUN). Відомі назви чотирьох храмів в Уруці того часу, але неможливо співвіднести їх з конкретною спорудою, а в деяких випадках і з божеством.

  • Архітектура Урука
  • План Еанни VI–V
    План Еанни VI–V
  • План Еанни IVb
    План Еанни IVb
  • План Еанни IVa
    План Еанни IVa
  • План Еанни III
    План Еанни III
  • План новошумерської Еанни
    План новошумерської Еанни
  • План району Ану, фаза E
    План району Ану, фаза E
  • Реконструкція мозаїки з храму Еанни.
    Реконструкція мозаїки з храму Еанни.
  • Деталь реконструкції мозаїки з храму Еанни.
    Деталь реконструкції мозаїки з храму Еанни.

Археологія

Месопотамія у 2-му тисячолітті до н. е. З півночі на південь: Ніневія, Каттара (або Карана), Дур-Катлімму, Ашшур, Аррапха, Терка, Нузі, Марі, Ешнунна, Дур-Курігальзу, Дер, Сіппар, Вавилон, Кіш, Сузи, Борсіппа, Ніппур, Ісін, Урук, Ларса та Ур

До кінця уруцького періоду (бл. 3100 до н. е.) Урук досяг площі 250 га. Протягом наступного періоду Джемдет-Наср він зріс до 600 га (бл. 2800 до н. е.), причому головна храмова зона Еанни була повністю перебудована після вирівнювання фундаментів споруд уруцького періоду. У цей період було побудовано нову міську стіну.

Пам'ятка, що лежить приблизно за 80 км на північний захід від стародавнього Ура, є однією з найбільших у регіоні, займаючи площу близько 5,5 км². Максимальна протяжність становить 3 км з півночі на південь і 2,5 км зі сходу на захід. На території є три основні телі: район Еанна, Біт Реш (Куллаба) та Ірігал.

Місцезнаходження Урука вперше відзначили Фрейзер і Росс у 1835 році. Вільям Лофтус проводив там розкопки в 1850 і 1854 роках. За власним зізнанням Лофтуса, перші розкопки були поверхневими, оскільки його фінансисти змушували його доставляти великі музейні артефакти з мінімальними витратами. Велику базальтову стелу, знайдену Лофтусом, пізніше було втрачено. Варку також розвідував археолог Вальтер Андре в 1902 році.

З 1912 по 1913 рік Юліус Йордан та його команда з Німецького східного товариства виявили храм Іштар, один із чотирьох відомих храмів на цьому місці. Храми в Уруці були досить примітними, оскільки були збудовані з цегли та прикрашені барвистими мозаїками. Йордан також виявив частину міської стіни. Пізніше було виявлено, що ця стіна заввишки 12–15 метрів, ймовірно, використовувалася як оборонний механізм і повністю охоплювала місто, маючи довжину 9 км. За оцінками, цю стіну було зведено близько 3000 року до н. е.

Німецькі розкопки відновилися після війни під керівництвом Генріха Ленцена з 1954 по 1967 рік. Його змінили Й. Шмідт у 1968 році та Р. М. Бемер у 1978 році. Загалом німецькі археологи провели в Уруці 39 сезонів.

Руїни Храму Гареус в Уруці, бл. 100 н. е.

Нещодавно, з 2001 по 2002 рік, команда Німецького археологічного інституту під керівництвом Маргарете ван Есс, разом із Йоргом Фассбіндером та Гельмутом Беккером, провела часткову магнітометричну зйомку в Уруці. Робота відновилася у 2016 році і наразі зосереджена на районі міської стіни та дослідженні навколишнього ландшафту. Частиною роботи було створення цифрового двійника археологічної зони Урука.

Клинописні таблички

Масивний зикурат, датований IV тисячоліттям до н. е., стоїть біля входу в Урук (Варка), 39 км на схід від Ес-Самави, Ірак

В Уруці було знайдено велику кількість протоклинописних глиняних табличок. Близько 190 належали до періоду Урук V (бл. 3500 до н. е.), 1776 — до періоду Урук IV (бл. 3300 до н. е.), 3094 — до періоду Урук III (бл. 3200–2900 до н. е.), який також називають періодом Джемдет-Наср. Пізніші клинописні таблички були розшифровані і включають знаменитий «Шумерський список царів». Була також знайдена ще більша схованка юридичних і наукових табличок Нововавилонського, Пізньовавилонського та Селевкідського періодів.

Найдавніший відомий напис, що містить ім'я особи, був знайдений в Уруці у вигляді кількох табличок, які згадують Кушіма, який (якщо це окрема особа) служив бухгалтером, що записував операції з торгівлі ячменем: «29 086 мір ячменю 37 місяців Кушім».

Чаші зі скошеним вінцем пізнього уруцького періоду, що використовувалися для розподілу пайків

Чаші зі скошеним вінцем були найпоширенішим типом посуду в уруцький період. Вважається, що вони були посудинами для видачі пайків їжі або напоїв залежним робітникам. Введення швидкого гончарного кола було розроблено в пізнішій частині уруцького періоду, що зробило масове виробництво кераміки простішим і стандартизованим.

Артефакти

Маска з Урука (або «Леді з Урука»), датована 3100 роком до н. е., є одним із найдавніших зображень людського обличчя. Вирізьблене з мармуру жіноче обличчя, ймовірно, є зображенням Інанни. Маску було викрадено з Іракського музею під час вторгнення в Ірак у квітні 2003 року. Її було повернуто у вересні 2003 року.

Археологічні рівні Урука

Археологи виявили кілька міст Урука, побудованих одне поверх одного в хронологічному порядку.

  • Урук XVIII: період Еріду (прибл. 5000 до н. е.): заснування Урука
  • Урук XVIII–XVI: Пізній Убейд (4800–4200 до н. е.)
  • Урук XVI–X: Ранній Урук (4000–3800 до н. е.)
  • Урук IX–VI: Середній Урук (3800–3400 до н. е.)
  • Урук V–IV: Пізній Урук (3400–3100 до н. е.): будуються найраніші монументальні храми району Еанна
  • Урук III: період Джемдет-Наср (3100–2900 до н. е.): збудовано 9-кілометрову міську стіну
  • Урук II
  • Урук I

Район Ану

Зикурат Ану / Білого Храму

Територія, яку традиційно називають районом Ану, складається з єдиної масивної тераси, зикурату Ану, який, як припускають, був присвячений шумерському богу неба Ану.

Кам'яний храм був побудований з вапняку та бітуму на подіумі з утрамбованої землі та оштукатурений вапняним розчином. Сам подіум був побудований на плетеному очеретяному маті, який називався гіпару, що ритуально використовувався як шлюбне ложе.

Район Еанна

Еанна IVa (світло-коричневий) та IVb (темно-коричневий)

Район Еанна має історичне значення, оскільки тут під час періодів Урук VI–IV з'явилися як писемність, так і монументальна громадська архітектура. Поєднання цих двох подій ставить Еанну, можливо, як перше справжнє місто і цивілізацію в історії людства. Еанна періоду IVa містить найдавніші приклади писемності.

Перша будівля Еанни, Храм кам'яних конусів (Мозаїчний храм), була побудована в період VI поверх існуючого храму Убейд і оточена вапняковою стіною зі складною системою контрфорсів. Храм кам'яних конусів, названий так через мозаїку з кольорових кам'яних конусів, вбитих у фасад із сирцевої цегли, може бути найдавнішим культом води в Месопотамії. Він був «зруйнований силою» в період Урук IVb, а його вміст похований у Будівлі Рімхен.

У наступний період, Урук V, приблизно за 100 м на схід від Храму кам'яних конусів, на 2-метровому подіумі з утрамбованої землі був побудований Вапняковий храм.

Між цими двома монументальними спорудами під час Еанни IVb було збудовано комплекс будівель (названих A–C, E–K, Рімхен, Конічної Мозаїки), дворів і стін. Будівля Рімхен, названа так за формою цегли 16×16 см, яку німці назвали Riemchen, є меморіалом з ритуальним вогнем, що горів у центрі для Храму кам'яних конусів після його руйнування.

Під час Еанни IVa Вапняковий храм було знесено, а на його фундаменті побудовано Червоний храм. Накопичене сміття будівель Урук IVb було сформовано в терасу, L-подібну терасу, на якій були побудовані будівлі C, D, M, Велика Зала та Зал Колон. Також у період IV був побудований Великий Двір, заглиблений двір, оточений двома ярусами лавок, вкритих конічною мозаїкою.

Архітектура Еанни в період III дуже відрізнялася від попередньої. Комплекс монументальних храмів замінили лазні навколо Великого Двору та лабіринтова Глинобитна будівля. Цей період відповідає Ранньодинастичному Шумеру (бл. 2900 до н. е.), часу великих соціальних потрясінь.

Список правителів

«Шумерський список царів» перелічує лише 22 правителів у п'яти династіях Урука. Наступний список не слід вважати повним:

# Зображення Правитель Спадкоємність Епітет Прибл. дати Примітки
Ранньодинастичний період I (прибл. 2900 – c. 2700 до н. е.)
First dynasty of Uruk / Династія Урук I (прибл. 2900 – c. 2700 до н. е.)

"Тоді Кіш був повержений, і царствена влада була перенесена до Еанни (Урука)."

— Шумерський список царів
1-й Мешкіангашер
𒈩𒆠𒉘𒂵𒊺𒅕 		Син Уту Шаблон:Reign
(324 роки)
  • У списку царів сказано, що він носив титули "Господаря" і "Царя" Еанни (Урука); крім того, мав владу над усім Шумером.
  • Його порівнювали з біблійним Кушем.
  • Його правління довго підозрювали у фабрикації часів III династії Ура.

"Мешкіангашер увійшов у море і зник."

— Шумерський список царів
2-й Енмеркар
𒂗𒈨𒅕𒃸 		Син Мешкіангашера "цар Урука, що збудував Урук" Шаблон:Reign
(420 років)
  • Сказано, що правив принаймні п'ятдесят років у оповіді Лугальбанда і птах Анзуд.
  • Сказано, що винайшов писемність і облягав Аратту до року в легенді Енмеркар і володар Аратти.
3-й Лугальбанда
𒈗𒌉𒁕 		"пастух" Шаблон:Reign
(1 200 років)
  • Сказано, що був воїном в армії Енмеркара в казці Лугальбанда в гірській печері.
  • Описаний як "пастух" у своєму епітеті в списку царів.
  • Історичність невизначена.
4-й Думузі
𒌉𒍣𒋗𒄩 		"рибалка, чиїм містом була Куара" Шаблон:Reign
(110 років)
  • Переміг загарбницькі сили на чолі з Гудамом.
  • Сучасник Ен-Мебарагесі.
  • Історичність невизначена.
Ранньодинастичний період II (прибл. 2700 – c. 2600 до н. е.)
5-й Гільгамеш
𒀭𒄑𒉋𒂵𒈨𒌋𒌋𒌋 		Син Лугальбанди (?) "володар Куллаби" Шаблон:Reign
(126 років)
  • Збудував стіни Урука.
  • Сучасник і переможець Аги з Кіша.
  • Історичність певна.
6-й Ур-Нунгаль
𒌨𒀭𒉣𒃲 		Син Гільгамеша Шаблон:Reign
(30 років)
  • Сказано в списку царів, що мав титул «Цар» не лише Урука, а й усього Шумеру.
  • Відомий з Хроніки Туммаль.
7-й Удуль-калама
𒌋𒊨𒌦𒈠 		Син Ур-Нунгаля Шаблон:Reign
(15 років)
  • Відомий зі списку царів; дуже мало відомостей з інших джерел.
8-й Лабашум
𒆷𒁀𒀪𒋳 		Шаблон:Reign
(9 років)
9-й Ен-нун-тарах-ана
𒂗𒉣𒁰𒀭𒈾 		Шаблон:Reign
(8 років)
10-й Меш-хе
𒈩𒃶 		"коваль" Шаблон:Reign
(36 років)
11-й Мелем-ана
𒈨𒉈𒀭𒈾 		Шаблон:Reign
(6 років)
12-й Лугаль-кітун
𒈗𒆠𒂅 		Шаблон:Reign
(36 років)

"12 царів; вони правили 2310 років. Тоді Урук був повержений, і царствена влада була перенесена до Ура."

— Шумерський список царів
Ранньодинастичний період IIIa (прибл. 2550 – c. 2500 до н. е.)
Лумма
𒈝𒈠 		Невизначено; ці два правителі могли жити Шаблон:Fl.
  • Історичність певна, засвідчена табличкою з Шуруппака.
  • Сучасник Менунсі.
Урсангпае
  • Історичність певна
  • Сучасник Ур-Пабільсага.
Ранньодинастичний період IIIb (прибл. 2500 – c. 2350 до н. е.)
Лугальнамніршумма
𒈗𒉆𒉪𒋧 		Невизначено; ці два правителі могли жити Шаблон:Fl.
  • Історичність певна.
  • "Цар Кіша"
Лугальсіласі I
𒈗𒋻𒋛
  • Сучасник Уша, царя Умми.
  • Нападав на Гірсу десять разів.
Мескаламдуг
𒈩𒌦𒄭 		Шаблон:Reign
  • "Цар Кіша"
  • Сучасник Енакалле.
Месанепада
𒈩𒀭𒉌𒅆𒊒𒁕 		Шаблон:Reign
(80 років)
  • Історичність певна.
  • "Цар Кіша"
Урзаге
𒌨𒍠𒌓𒁺 		Шаблон:Reign
  • Історичність певна
  • "Цар Кіша"
Друга династія Урука / Династія Урук II (прибл. 2500 – c. 2340 до н. е.)

"Тоді Хамазі був повержений, і царствена влада була перенесена до Урука."

— Шумерський список царів
2-й Лугаль-кініше-дуду
𒈗𒆠𒉌𒂠𒌌𒌌 		Шаблон:Reign
(120 років)
  • Історичність певна.
  • Мав титул "Цар Урука та Ура".
Лугаль-кісаль-сі
𒈗𒆦𒋛 		Син Лугаль-кініше-дуду Невизначено; ці три правителі могли жити Шаблон:Fl.
  • Історичність певна.
  • Мав титул "Цар Урука та Ура".
  • Сучасник Лугальанди.
Урні
𒌨𒉌𒉌𒋾
  • Історичність певна.
Лугальсіласі II
𒈗𒋻𒋛
3-й Аргандеа
𒅈𒂵𒀭𒀀 		Шаблон:Reign
(7 років)
  • Відомий зі списку царів; дуже мало відомостей з інших джерел.
Протоімперський період (прибл. 2350 – c. 2254 до н. е.)
1-й Еншакушанна
𒂗𒊮𒊨𒀭𒈾 		Син Елулу (?) Шаблон:Reign
(2 до 60 років)
  • Історичність певна.
  • Мав титул "володар Шумеру і цар усієї землі".

"3 царі; вони правили 187 років. Тоді Урук був повержений, і царствена влада була перенесена до Ура."

— Шумерський список царів
Третя династія Урука / Династія Урук III (прибл. 2340 – c. 2254 до н. е.)

"Тоді Кіш був повержений, і царствена влада була перенесена до Урука."

— Шумерський список царів
1-й Лугальзагесі
𒈗𒍠𒄀𒋛 		Син Укуша Шаблон:Reign
(25 до 34 років)
  • Історичність певна.
  • Мав титул "цар країни".
  • Сучасник Саргона.

"1 цар; він правив 25 років. Тоді правління Урука було скасовано, і царствена влада була перенесена до Аккаду."

— Шумерський список царів
Гірімесі
𒀀𒄩𒋻𒁺𒋛 		Невизначено
  • Історичність певна.
Четверта династія Урука / Династія Урук IV (прибл. 2254 – c. 2124 до н. е.)
Амар-гірід
𒀫𒀭𒄌𒆠 		Шаблон:Reign
  • Історичність певна.
  • Сучасник Нарам-Суен.
  • Правитель Урука, який очолив повстання проти Нарам-Суена.
Період гутіїв (прибл. 2154 – c. 2119 до н. е.)

"Тоді Аккад був повержений, і царствена влада була перенесена до Урука."

— Шумерський список царів
1-й Ур-нігін
𒌨𒌋𒌓𒆤 		Шаблон:Reign
(7 років)
  • Міг служити "енсі" (губернатором) Урука під час Аккадської імперії.
2-й Ур-гігір
𒌨𒄑𒇀 		Син Ур-нігіна Шаблон:Reign
(6 років)
3-й Куда
𒋻𒁕 		Шаблон:Reign
(6 років)
4-й Пузур-ілі
𒅤𒊭𒉌𒉌 		Шаблон:Reign
(5 років)
5-й Ур-Уту
𒌨𒀭𒌓 		Син Ур-гігіра Шаблон:Reign
(6 років)

"5 царів; вони правили 30 років. Тоді правління Урука було скасовано, і царствена влада була перенесена до землі Гутіум."

— Шумерський список царів
Третя династія Уру (прибл. 2119 – c. 2004 до н. е.)
П'ята династія Урука / Династія Урук V (прибл. 2124 – c. 1872 до н. е.)

"Тоді армія Гутіуму була розбита, і царствена влада була перенесена до Урука."

— Шумерський список царів
1-й Утухенгаль
𒀭𒌓𒃶𒅅 		Шаблон:Reign
(7 до 26 років)
  • "Губернатор" Урука, який скинув гутіїв і ненадовго правив Шумером, доки його не змінив Ур-Намму.

"1 цар; він правив 7 років, 6 місяців і 15 днів. Тоді Урук був повержений, і царствена влада була перенесена до Ура."

— Шумерський список царів
Період Ісін-Ларса (прибл. 2025 – c. 1763 до н. е.)
Шоста династія Урука / Династія Урук VI (прибл. 1872 – c. 1802 до н. е.)
Сін-кашід
𒀭𒂗𒍪𒂵𒅆𒀉 		Шаблон:Reign
  • Історичність певна
  • Сучасник Сін-іддінама.
Сін-ерібам Син Сін-кашіда Шаблон:Reign
  • Історичність певна
  • Сучасник Сін-ерібама.
Сін-гаміль Син Сін-ерібама Шаблон:Reign
  • Історичність певна
  • Сучасник Сін-ікішама.
Ан-ам
𒀭𒀀𒀭 		Шаблон:Reign
  • Історичність певна
  • Сучасник Сіллі-Адада.
Ірданене Син Ан-ама Шаблон:Reign
Рім-Анум Шаблон:Reign
  • Історичність певна
  • Сучасник Рім-Сіна I.
Набі-ілішу Шаблон:Reign
  • Історичність певна
  • Сучасник Дамік-ілішу.

Див. також

  • Ваза з Урука
  • Куллаба
  • Уруцький період
  • Історія Шумеру

Примітки

  1. ↑ а б в Harmansah, Ömür (3 грудня 2007). The Archaeology of Mesopotamia: Ceremonial centers, urbanization and state formation in Southern Mesopotamia. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 28 серпня 2011.
  2. ↑ Guinness World Records 2019 — (untranslated), 2018. — P. 162. — 256 p. — ISBN 978-1-912286-46-1
  3. ↑ а б Nissen, Hans J (2003). Uruk and the formation of the city. У Aruz, J (ред.). Art of the First Cities: The Third Millennium B.C. from the Mediterranean to the Indus. New York: Metropolitan Museum of Art. с. 11—20. ISBN 978-0-300-09883-9.
  4. ↑ Algaze, Guillermo (2013). The end of prehistory and the Uruk period. У Crawford, Harriet (ред.). The Sumerian World. London: Routledge. с. 68—95. ISBN 978-1-138-23863-3.
  5. ↑ [1]William Loftus, "Travels and researches in Chaldæa and Susiana; with an account of excavations at Warka, the Erech of Nimrod, and Shúsh, Shushan the Palace of Esther, in 1849-52", J. Nisbet and Co, 1857
  6. ↑ Warwick Ball, "Rome in the East: the transformation of an empire", Routledge, 2016
  7. ↑ Pennsylvania Sumerian Dictionary, ePSD2. University of Pennsylvania.
  8. ↑ Beaulieu, Paul-Alain (2003). The Pantheon of Uruk During the Neo-Babylonian Period. BRILL. ISBN 90-04-13024-1.
  9. ↑ Fassbinder, J.W.E., and H. Becker, "Magnetometry at Uruk (Iraq): The city of King Gilgamesh", Archaeologia Polona, vol. 41, pp. 122–124, 2003
  10. ↑ Kesecker, Nshan (Січень 2018). Lugalzagesi: The First Emperor of Mesopotamia?. ARAMAZD Armenian Journal of Near Eastern Studies. 12: 76—96. doi:10.32028/ajnes.v12i1.893. S2CID 257461809.
  11. ↑ Eva von Dassow, "Narām-Sîn of Uruk: A New King in an Old Shoebox", Journal of Cuneiform Studies, vol. 61, pp. 63–91, 2009
  12. ↑ H. D. Baker, "The Urban Landscape in First Millennium BC Babylonia", University of Vienna, 2002
  13. ↑ Couteau du Gebel el-Arak at the Louvre Museum. cartelfr.louvre.fr.
  14. ↑ Crawford, Harriet E.W., "Sumer and the Sumerians", Cambridge University Press, 2004. ISBN 0-521-53338-4
  15. ↑ Oppenheim, A. Leo; Erica Reiner (1977). Ancient Mesopotamia: Portrait of a Dead Civilization. Chicago: University of Chicago Press. с. 445. ISBN 0-226-63187-7.
  16. ↑ Site officiel du musée du Louvre. cartelfr.louvre.fr.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Uruk
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Uruk
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.