Фон

Слово фон в українській мові може стосуватися:

• фон (від нім. von — букв. «із») — приставка до німецького прізвища (фамільний предикат), що вказує на шляхетське походження носія прізвища. Наприклад, Отто фон Бісмарк й ін..
• Фон (одиниця гучності) (дав.-гр. φωνή звук) — логарифмічна одиниця для оцінки рівня гучності звуку.
• Фон — звукові перешкоди, шум.
• Фон (фр. fond, від лат. fundus «основа») — основний колір, інколи також синонім до слова тло.
• Тло — другий план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, вирізняє основні елементи зображення. || Те, що міститься звичайно далі, на чому вимальовується, вирізняється хто-, що-небудь. || Взагалі будь-що, на чому що-небудь вирізняється.
• Фон (радіаційний) — рівень радіації.

• Фон (народ) — дагомейці, фонґбе, західно-африканський народ, основне населення держави Бенін.
• Фон — традиційна назва титулу правителя (короля) в Камеруні.

англ. Fawn

• Фон Тауншип — селище в окрузі Аллегені, штат Пенсільванія
• Фон Тауншип — селище в окрузі Йорк, штат Пенсильванія

англ. Fons

• Фон — муніципалітет у Франції, у регіоні Рона-Альпи, департамент Ардеш
• Фон — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Ґар
• Фон — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Лот

• Тло // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.