Щ-422
| Щ-422 | ||
|---|---|---|
| Щ-422 | ||
![]() | ||
| Схема підводного човна типу «Щука» | ||
| Верф | ||
| Під прапором | ||
| Належність | ||
| Порт приписки | Полярний | |
| Закладений | 15 грудня 1934 | |
| Спуск на воду | 12 квітня 1935 | |
| Введений до складу флоту | 5 грудня 1937 | |
| На службі | 1937–1943 | |
| Загибель | у липні 1943 року зник безвісти | |
| Бойовий досвід | Зимова війна Друга світова війна Кампанія в Арктиці | |
| Нагороди | ||
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | дизель-електричний середній торпедний підводний човен | |
| Головний конструктор | Малінін Б. М. | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 12 вузлів (23 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів (14,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 75 м | |
| Гранична глибина занурення | 90 м | |
| Автономність плавання | 20 діб | |
| Екіпаж | 42 офіцери та матроси | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 58,5 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,9 м | |
| Водотоннажність надводна | 592 т | |
| Водотоннажність підводна | 715 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 38В8 2 × електромотори ПГВ заводу «Електросила» |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 685 к.с. (дизелі) 2 × 400 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових та 2 кормові ТА калібру 533-мм (10 торпед) | |
| ППО | 2 зенітні кулемети «Максим» | |
Щ-422 — радянський дизель-електричний підводний човен серії X типу «Щука», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 15 грудня 1934 року на Коломенському паровозобудівному заводу у Коломні під будівельним номером 84 та назвою Щ-314. 12 квітня 1935 року спущений на воду. Однак, через низкі спроможності Коломенського паровозобудівного заводу будувати підводні човни, 7 травня 1936 року переведений для добудови на завод № 112 «Червоне Сормово» в Горькому. 5 грудня 1937 року введений до складу сил флоту, 6 грудня 1937 року включений до складу Балтійського флоту. Брав участь у Радянсько-фінській і німецько-радянський війнах.
Історія служби
У травні-червні 1939 року Щ-314 перевели Біломорсько-Балтійським каналом на Північний флот, де 17 червня 1939 року човен отримав назву Щ-422. 21 червня його включили до складу 3-го дивізіону підводних човнів Північного флоту.
За час німецько-радянської війни Щ-422 здійснив 15 бойових походів, провівши в морі 223 дні, здійснив 18 торпедних атак із пуском 42 торпед.
12 вересня 1941 року Щ-422 торпедував пароплав Ottar Jarl в Танафіорді[1]. 25 липня 1943 року удостоєний звання гвардійського ПЧ.
30 червня 1943 року Щ-422 вийшов в останній похід. З того часу ніякої інформації про подальшу долю радянської субмарини немає. Човен можливо загинув у бою з протичовновими кораблями противника 5 липня, міг підірватися на мінах, або ймовірно був потоплений 8 липня глибинними бомбами з літака BV 138.
Див. також
- Fresnel (Q143)
- U-422
- Uarsciek (1937)
- HMS Severn (N57)
- Роніс (підводний човен)
- USS Toro (SS-422)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- ShCh-422. на uboat.net. (англ.)
- Щ-422 (1935)
Посилання
- Щ-314, Щ-422(рос.)
Література
- А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
- Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 176 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-25285-5.
