ほ

	Хіраґана
Походження	ほ
JIS X 0213	1-4-61
Unicode	307D
	Катакана
Походження	ホ
JIS X 0213	1-5-61
Unicode	U+30DD
	Вимова • Мови • Клас
МФА	po
Мови	ja
Звук	напівдзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	ПО
Латинка	PO

	Хіраґана
Походження	ほ
JIS X 0213	1-4-60
Unicode	307C
	Катакана
Походження	ホ
JIS X 0213	1-5-60
Unicode	U+30DC
	Вимова • Мови • Клас
МФА	bo
Мови	ja
Звук	дзвінкий
	Транслітерація
Кирилиця	БО
Латинка	BO

	Хіраґана
Походження	保
JIS X 0213	1-4-59
Unicode	307B
	Катакана
Походження	保
JIS X 0213	1-5-59
Unicode	U+30DB
	Вимова • Мови • Клас
МФА	ho
Мови	ja, ain
Звук	чистий
	Транслітерація
Кирилиця	ХО
Латинка	HO

ほ або ホ (/ho/; МФА: [ho] • [ho̜ ̞]; укр. хо) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 5-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні:

дзвінкі звуки — ぼ або ボ (/bo/; МФА: [bo] • [bo̜ ̞]; укр. бо);
напівдзвінкі звуки — ぽ або ポ (/po/; МФА: [po] • [po̜ ̞]; укр. по).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення /o/ (お). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий глотальний щілинний:	/h/ →	ほ	[ho]	(основний звук)
Дзвінкий губно-губний проривний:	/b/ →	ぼ	[bo]	(похідний звук)
Глухий губно-губний проривний:	/p/ →	ぽ	[po]	(похідний звук)

До IX століття знак ほ вимовлявся як [po], У X—XVI століттях — як [ɸo], а з XVII століття і дотепер — як [ho].

Крім цього, в історичному використанні кани знак ほ читався як [ho] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як お — [o].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 30.
Порядок іроха: 5. Між に і へ.

Абетки

Хіраґана: ほ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 保 (хо, зберігати).

Катакана: ホ

Походить від скорописного написання правої нижньої частини ієрогліфа 保 (хо, зберігати).

Манйоґана: 凡 • 方 • 抱 • 朋 • 倍 • 保 • 宝 • 富 • 百 • 帆 • 穂

Транслітерації

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
－●
●－
●●
Радіоабетка: ХОкен но ХО (保険のホ; «хо» страхування)
Абетка Морзе: －・・

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт