.40 S&W

.40 S&W
Набій .40 S&W з оболонковою кулею
Тип набою:пістолет
Країна-виробник: США
Історія виробництва:
Конструктор:Smith & Wesson
Час створення:17 січня 1990
Виготовлялось:1990—до тепер
Характеристики
Схожий набій10mm Auto
Тип гільзиБезфланцева, пряма
Діаметр кулі, мм:10,2
Діаметр шиї гільзи, мм:10,7
Діаметр фланця гільзи, мм:10,8
Товщина фланця гільзи, мм:1,4
Довжина гільзи, мм:21,6
Довжина набою, мм:28,8
Об'єм гільзи, см3:1,25
Крок нарізів, мм:406
Тип капсуля:малий пістолетний
Максимальний тиск, МПа:240 psi (1,7 МПа)
Балістичні властивості
Маса/тип кулі Швидкість Енергія
135 гр (9 г) Federal Premium JHP Reduced Recoil 1 190 фт/с (360 м/с) 424 фт⋅фнтс (575 Дж)
155 гр (10 г) Guardian Gold JHP 1 205 фт/с (367 м/с) 500 фт⋅фнтс (680 Дж)
165 гр (11 г) Remington Golden Saber 1 150 фт/с (350 м/с) 485 фт⋅фнтс (658 Дж)
180 гр (12 г) Magtech FMJ-FP 1 050 фт/с (320 м/с) 441 фт⋅фнтс (598 Дж)
200 гр (13 г) Doubletap FMJ-FP 1 050 фт/с (320 м/с) 490 фт⋅фнтс (660 Дж)
Довжина тестового стволу: 4 дюйми (100 мм)
Джерело: [1][2]

.40 S&W (.40 Smith & Wesson, 10 × 22 мм Сміт і Вессон) — поширений пістолетний набій американського походження.

Історія

Розробка набою була розпочата відомою американською збройовою фірмою Smith & Wesson в 1986 році на замовлення ФБР. Безпосереднім приводом до початку роботи послужив інцидент, коли в перестрілці в Маямі два співробітники ФБР загинули через недостатню потужність їх штатних пістолетів і револьверів під 9 мм набій: при затриманні підозрюваних в пограбуваннях почалася стрільба, в якій один із злочинців отримав чисельні проникаючі поранення, від яких пізніше помер, проте під час самої перестрілки ці поранення не завадили йому вести вогонь зі своєї зброї і вбити агентів ФБР.

Після цієї події, ФБР почало випробування патронів калібру 9×19 mm Parabellum та .45 ACP, готуючись до заміни свого стандартного револьвера на напівавтоматичний пістолет.[3] ФБР розробило серію практично орієнтованих тестів, що включають вісім тестових подій, які, на їхню думку, обґрунтовано представляють типи ситуацій, з якими агенти ФБР зазвичай стикаються під час стрілянини.

Під час випробувань боєприпасів калібру 9×19 мм і .45 ACP начальник відділу підготовки вогнепальної зброї ФБР Джон Холл вирішив включити випробування патрона 10 mm Auto, поставивши свій власний 10-мм напівавтомат Colt Delta Elite , і особисто споряджені боєприпаси. Випробування ФБР показали, що 10-міліметрова куля JHP вагою 170–180 г (11,0–11,7 г), що рухалася зі швидкістю 270–300 м/с, досягла бажаних кінцевих характеристик без сильної віддачі, пов’язаної зі звичайними 10 мм боєприпасів (400–430 м/с). ФБР зв’язалося зі компанією Smith & Wesson і попросило її розробити пістолет відповідно до специфікацій ФБР на основі існуючої широкоформатної моделі Smith & Wesson 4506.

Набій .40 S&W FMJ

Конструктори пішли цим шляхом, залишивши калібр 10,16 мм, як в 10 мм Auto, але зменшивши довжину гільзи з 25,2 до 21,6 мм. Кулі в новому набої використовувалися ті ж, що і в 10 мм Auto, хоча ФБР визнало за можливе застосовувати як стандартні легші кулі.

У серію набій .40 S&W пішов в 1990 році. Практично одночасно фірма Smith&Wesson почала серійний випуск і пістолетів під цей боєприпас[4].

Особливості та використання

Геометричні розміри набою .40 S&W

Основною перевагою набою .40 S&W є відносно невеликий розмір, що дозволяє створювати компактні моделі зброї, в поєднанні з потужністю, яку можна порівняти з 10 мм Auto. Відбій при стрільбі ним порівняно невеликий, що дозволяє вести досить влучну стрільбу.

В результаті розробки вийшов набій, який має майже таку ж точність[5], як і 9x19 Parabellum, він також має енергетичну перевагу[6] порівняно з 9x19 Parabellum і .45 ACP і має більш керовану віддачу, ніж 10 mm Auto.[7]

Стандартна куля — оболонкова, тупоголова, зі свинцевою серцевиною, масою 11,66 г (180 гранів). Однак нині випускається чимало куль даного калібру з вагою, що значно відрізняється від стандартної і коливається в межах від 135 гранів до 200[8]. При початковій швидкості кулі у 305—360 м/с її енергія складає 560—790 Дж[6].

Вдале поєднання в даному набої всіх основних параметрів (відбій, потужність, убивча здатність) дуже сприяли його швидкому успіху і прийняттю на озброєння силовими структурами, а також поширенню на збройовому ринку. Деякі автори[4] вважають його ідеально відповідним боєприпасом для зброї правоохоронних органів. У США це зараз один з набоїв, який найчастіше зустрічається, під який випускається найширший вибір моделей зброї.

Патрон .40 S&W також широко розповсюджений і за межами США. Він випускається всіма великими збройовими фірмами. Це ж стосується і зброї під нього.

Набою .40 S&W все ще надають перевагу більша частина правоохоронного співтовариства на всіх рівнях, однак у найближчому майбутньому намічаються гучні дебати з приводу вибору оптимального калібру.[9]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Midway USA page[недоступне посилання з грудня 2018] C.I.P.
  2. ↑ C.I.P. decisions, texts and tables – free current C.I.P. CD-ROM version download (ZIP and RAR format). Архів оригіналу за 6 червень 2009. Процитовано 17 жовтня 2008.
  3. ↑ .40 Caliber | Is the 40 cal still a good handgun caliber? (амер.). 16 лютого 2022. Процитовано 18 серпня 2023.
  4. ↑ а б Charles E. Petty. The .40 Smith & Wesson: this round came along at the right time in the right place (англ.). Guns Magazine, Sept. 2005. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 5 июля 2010.
  5. ↑ New Life For An Old Cat (Stoeger Model 8000 Cougar). web.archive.org. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 18 серпня 2023.
  6. ↑ а б 40 Caliber Smith & Wesson Ballistics Chart | Ballistics 101. www.ballistics101.com. Процитовано 18 серпня 2023.
  7. ↑ Speer Reloading Manual Number 12 (1994) pp. 534–542.
  8. ↑ DoubleTap Ammunition. Doubletapammo.com. Архів оригіналу за 29 квітень 2009. Процитовано 26 листопад 2018. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 29 квітня 2009? (довідка)
  9. ↑ Полиция переходит на 9-мм пистолеты. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 12 грудня 2018.