238P/Read

238P/Read
Дані про відкриття
Дата відкриття24 жовтня 2005 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відкривач(і)Michael T. Readd Редагувати інформацію у Вікіданих
Позначення
Тимчасові позначення238P/2010 N2[1] і 238P/2005 U1[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Категоріякороткоперіодична кометаd[1] і Encke-type cometd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Орбітальні характеристики
Епоха: 15 вересня 2022 рокуd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Велика піввісь3,166196887709 ± 2,8413E−7 а.о.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Перигелій2,369348761023 ± 2,6239E−7 а.о.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Афелій3,963045014396 ± 3,5563E−7 а.о.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Орбітальний період5,6339771174627 рік
Ексцентриситет орбіти0,25277 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нахил орбіти1,2662 ± 0,0001 ° Редагувати інформацію у Вікіданих
Середня аномалія17,768662227553 ± 7,456E−5 °[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Довгота висхідного вузла51,625397998875 ± 0,00043801 °[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аргумент перигелію324,20686952118 ± 0,00045277 °[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фізичні характеристики
Діаметр0,6 м[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Геометричне альбедо0,04 Редагувати інформацію у Вікіданих
Температура поверхні184 K[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стандартна зоряна величина8,3 ± 0,9[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: 238P/Read у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

238P/Read (P/2005 U1) — комета головного поясу, відкрита 24 жовтня 2005 року астрономом Майклом Т. Рідом за допомогою 36-дюймового телескопа Spacewatch у Національній обсерваторії Кітт-Пік у пустелі Сонора (штат Аризона, США). Її орбіта знаходиться в межах поясу астероїдів і демонструє кому традиційної комети.

Опис

До відкриття 238P потрапила у перигелій 27 липня 2005 року. Коли її виявили 24 жовтня 2005 року, вона демонструвала інтенсивну кометну активність до 27 грудня 2005 року. Виділення газів, ймовірно, почалося щонайменше за 2 місяці до відкриття. Активність 238P набагато сильніша, ніж 133P/Elst-Pizarro та 176P/LINEAR. Це може означати, що вплив, який, як припускають, викликав активність 238P стався зовсім недавно.

Спостереження за 238P коли вона була неактивною у 2007 році, показують, що вона має невелике ядро лише приблизно 0,6 км в діаметрі. Її альбедо 0,04, середня температура на поверхні 159 К, абсолютна яскравість приблизно 20,1.

Об'єкт досяг перигелію 10 березня 2011, 22 жовтня 2016, і 5 червня 2022 Наступного разу він дійде до перигелію 24 січня 2028 року.

Космічний телескоп Джеймса Вебба спостерігав за кометою під час перигелію 2022 року, і спектрографічно було встановлено, що її кома складається з водяної пари внаслідок сублімації води та не має значної кількості CO2. З цього можна зробити висновок, що водяний лід, присутній на ранніх стадіях формування Сонячної системи, ймовірно зберігся в головному поясі астероїдів.[3]

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
  2. а б Ishiguro M., Hsieh H. H. Physical properties of main-belt comet P/2005 U1 (Read) // Astron. J. / J. G. III, E. VishniacNYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2009. — Vol. 137. — P. 157–168. — ISSN 0004-6256; 1538-3881doi:10.1088/0004-6256/137/1/157arXiv:0810.1351
  3. Kelley, Michael S. P.; Hsieh, Henry H.; Bodewits, Dennis; Saki, Mohammad; Villanueva, Geronimo L.; Milam, Stefanie N.; Hammel, Heidi B. (15 травня 2023). Spectroscopic identification of water emission from a main-belt comet. Nature: 1—2. doi:10.1038/s41586-023-06152-y. PMC 10371862.

Посилання