238P/Read
| 238P/Read | |
|---|---|
![]() | |
| Дані про відкриття | |
| Дата відкриття | 24 жовтня 2005 |
| Відкривач(і) | Michael T. Readd |
| Позначення | |
| Тимчасові позначення | 238P/2010 N2[1] і 238P/2005 U1[1] |
| Категорія | короткоперіодична кометаd[1] і Encke-type cometd[1] |
| Орбітальні характеристики | |
| Епоха: 15 вересня 2022 рокуd[1] | |
| Велика піввісь | 3,166196887709 ± 2,8413E−7 а.о.[1] |
| Перигелій | 2,369348761023 ± 2,6239E−7 а.о.[1] |
| Афелій | 3,963045014396 ± 3,5563E−7 а.о.[1] |
| Орбітальний період | 5,6339771174627 рік |
| Ексцентриситет орбіти | 0,25277 |
| Нахил орбіти | 1,2662 ± 0,0001 ° |
| Середня аномалія | 17,768662227553 ± 7,456E−5 °[1] |
| Довгота висхідного вузла | 51,625397998875 ± 0,00043801 °[1] |
| Аргумент перигелію | 324,20686952118 ± 0,00045277 °[1] |
| Фізичні характеристики | |
| Діаметр | 0,6 м[2] |
| Геометричне альбедо | 0,04 |
| Температура поверхні | 184 K[2] |
| Стандартна зоряна величина | 8,3 ± 0,9[1] |
| | |
238P/Read (P/2005 U1) — комета головного поясу, відкрита 24 жовтня 2005 року астрономом Майклом Т. Рідом за допомогою 36-дюймового телескопа Spacewatch у Національній обсерваторії Кітт-Пік у пустелі Сонора (штат Аризона, США). Її орбіта знаходиться в межах поясу астероїдів і демонструє кому традиційної комети.
Опис
До відкриття 238P потрапила у перигелій 27 липня 2005 року. Коли її виявили 24 жовтня 2005 року, вона демонструвала інтенсивну кометну активність до 27 грудня 2005 року. Виділення газів, ймовірно, почалося щонайменше за 2 місяці до відкриття. Активність 238P набагато сильніша, ніж 133P/Elst-Pizarro та 176P/LINEAR. Це може означати, що вплив, який, як припускають, викликав активність 238P стався зовсім недавно.
Спостереження за 238P коли вона була неактивною у 2007 році, показують, що вона має невелике ядро лише приблизно 0,6 км в діаметрі. Її альбедо 0,04, середня температура на поверхні 159 К, абсолютна яскравість приблизно 20,1.
Об'єкт досяг перигелію 10 березня 2011, 22 жовтня 2016, і 5 червня 2022 Наступного разу він дійде до перигелію 24 січня 2028 року.
Космічний телескоп Джеймса Вебба спостерігав за кометою під час перигелію 2022 року, і спектрографічно було встановлено, що її кома складається з водяної пари внаслідок сублімації води та не має значної кількості CO2. З цього можна зробити висновок, що водяний лід, присутній на ранніх стадіях формування Сонячної системи, ймовірно зберігся в головному поясі астероїдів.[3]
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м н БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ а б Ishiguro M., Hsieh H. H. Physical properties of main-belt comet P/2005 U1 (Read) // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2009. — Vol. 137. — P. 157–168. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1088/0004-6256/137/1/157 — arXiv:0810.1351
- ↑ Kelley, Michael S. P.; Hsieh, Henry H.; Bodewits, Dennis; Saki, Mohammad; Villanueva, Geronimo L.; Milam, Stefanie N.; Hammel, Heidi B. (15 травня 2023). Spectroscopic identification of water emission from a main-belt comet. Nature: 1—2. doi:10.1038/s41586-023-06152-y. PMC 10371862.
Посилання
- Orbital simulation from JPL (Java) / Horizons Ephemeris
- Elements and Ephemeris for 238P/Read — Minor Planet Center
- 238P/Read at the Minor Planet Center's Database
- Main-Belt Comet 238P/Read Revisited (arXiv:1106.0045 : 31 May 2011)
.png)

