4C +41.17
| 4C +41.17 | |
|---|---|
 4C +41.17, зафіксована через телескоп Keck II, в обсерваторії Кека | |
| Відкриття | 1988  |
| Розташування (епоха J2000.0) | |
| Сузір'я | Візничий |
| Пряме піднесення | 06h 50m 52.09s |
| Схилення | +41d 30m 30.53s |
| Червоний зсув | 3.792 |
| Променева швидкість | 1,136,813 км/с км/с |
| Відстань | 11.665 мільярдів світлових років |
| Видима зоряна величина (V) | 0.344 |
| Яскравість поверхні (specify) | 21.7 |
| Характеристики | |
| Тип | Радіогалактика, яскраві інфрачервоні галактики |
| Позначення | |
| INTREF 315, PGC 2820698, NVSS J065052+413027, 6C B064720.6+413402, 7C 0647+4134, TXS 0647+415, B3 0647+415, SMM J065052.1+413030 | |
4C +41.17 — це радіогалактика, розташована в сузір'ї Візничого. Вона є однією з найбільш віддалених галактик, які вдалося спостерігати. Завдяки вимірюванню червоного зсуву зі значенням 3,79, астрономи визначили, що ця галактика знаходиться приблизно за 11,7 мільярда світлових років від Землі[1]. Це означає, що світло від неї, яке ми бачимо сьогодні, почало свою подорож ще у далекому минулому, коли Всесвіту було лише близько 1,6 мільярда років. Коли 4C +41.17 відкрили у 1988 році[2], вона була однією з найвіддаленіших відомих галактик. Її відкриття стало важливим кроком у дослідженні раннього Всесвіту та процесів формування наймасивніших галактик. Радіогалактики, подібні до 4C +41.17, є особливо цікавими для астрономів, оскільки більшість з них містять активні надмасивні чорні діри, які випускають потужне радіовипромінювання[3][4].
Характеристики
4C +41.17 є однією з найбільших радіогалактик раннього Всесвіту, що активно випромінює в інфрачервоному діапазоні. Її емісія нерівномірно розподіляється на площі розмірами 3 × 6 (42 × 84 кпк), що вказує на велику кількість енергії, яку вона випромінює в різних діапазонах. Ця галактика є важливою частиною масивної еліптичної галактики, яка знаходиться в центрі скупчення галактик з низьким червоним зсувом. В центрі галактики розташоване потужне радіо джерело з дуже високою світністю — 1046 ерг/с, це джерело створює релятивістський струмінь[5][6].
4C +41.17 є яскравою інфрачервоною галактикою, яка має неймовірно високу швидкість утворення зір — понад 103 маси Сонця на рік. Це робить її дуже важливим кандидатом для досліджень галактик, які перебувають на стадії активного утворення зір. Такі галактики зазвичай спостерігаються в ранньому Всесвіті і є важливими для розуміння процесів, що відбуваються в перші мільярди років після Великого вибуху[7][8].
Примітки
- ↑ Пазагалактична база даних NASA/IPAC – 3C 147 (англ.). Пазагалактична база даних NASA/IPAC.
- ↑ Chambers, K. C.; Miley, G. K.; van Breugel, W. J. M. (11/1990). 4C 41.17: A Radio Galaxy at a Redshift of 3.8 - ADS (англ.). Т. 363. The Astrophysical Journal. с. 21. Bibcode:1990ApJ...363...21C. doi:10.1086/169316.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - ↑ Радіогалактика 4C +41.17 (англ.). Європейське космічне агентство (ESA).
- ↑ Chambers, K. C.; Miley, G. K.; van Breugel, W. J. M. (11/1990). 4C 41.17: A Radio Galaxy at a Redshift of 3.8 - ADS (англ.). Т. 363. The Astrophysical Journal. с. 21. Bibcode:1990ApJ...363...21C. doi:10.1086/169316.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - ↑ Россетті, А.; Мантовані, Ф.; Далласаса, Д.; Джунор, В.; Селтер, К. Дж.; Сайкія, Д. Дж. (2009). Поляриметричні спостереження VLBA CSS-квазару 3C 147 (англ.). Астрофізичний журнал. с. 741—749.
- ↑ Сандерс, Р. Х.; ван ден Берг, С.; Джонстон, Д. (1977). Структура квазара 3C 147 на високих роздільних можливостях (англ.). Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства. с. 37P—41P.
- ↑ Чандран, Б. Д. Г.; Саріпаллі, Л.; Субрахманья, Ч. Р. (2000). Поляриметричні спостереження квазара 3C 147 за допомогою VLA (англ.). Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства. с. 885—894.
- ↑ Marziani, P.; Sulentic, J. W.; Dultzin-Hacyan, D.; Calvani, M. (2008). The AGN unification model and the SED of 3C 147 (англ.). Annual Review of Astronomy and Astrophysics. с. 67—110.