5,7×28 мм

5,7 × 28 мм
Набій 5,7 × 28 мм
Тип набою:пістолет
Країна-виробник:Бельгія Бельгія
Час експлуатації:1991—до тепер[1]
Було використано:більше 40 країн
Війни та конфлікти:Війна в Перській затоці[1]
Війна в Афганістані (2001—2014)[2]
Війна в Іраку
Громадянська війна у Лівії[3]
Історія виробництва:
Конструктор:Jean-Paul Denis (SS90)[4]
Marc Neuforge (SS90)[4]
Час створення:1986—90 (SS90)[1]
1992—93 (SS190)[5]
Виробник:FN Herstal
Виготовлялось:1990—93 (SS90)[5]
1993—до тепер (SS190)[5]
Варіанти:«див. Варіанти»
Характеристики
Тип гільзиБезфланцева, пляшкоподібна[6]
Діаметр кулі, мм:5,7[6]
Діаметр шиї гільзи, мм:6,35[7]
Діаметр плеча гільзи, мм:7,9[7]
Діаметр фланця гільзи, мм:7,80
Товщина фланця гільзи, мм:1,14[7]
Довжина гільзи, мм:28,83[7]
Довжина набою, мм:40,50[7]
Об'єм гільзи, см3:0,90
Крок нарізів, мм:228,6[6]
Тип капсуля:Boxer Small Rifle[6]
Максимальний тиск, МПа:345,0[7]
Балістичні властивості
Маса/тип кулі Швидкість Енергія
23 гр (1 г) SS90 AP FMJ (прототип) 850 м/с (2 800 фт/с) 540 Дж (400 фт⋅фнтс)
31 гр (2 г) SS190 AP FMJ 716 м/с (2 350 фт/с) 534 Дж (394 фт⋅фнтс)
28 гр (2 г) SS195LF JHP 716 м/с (2 350 фт/с) 467 Дж (344 фт⋅фнтс)
Довжина тестового стволу: 263 мм (10.35 in)
Джерело: The Encyclopedia of Handheld Weapons[8]

5,7×28 мм — пістолетний набій, створений в 1986 році для заміни 9×19 мм Парабелум.

У порівнянні з набоєм 9×19 мм забезпечує більшу настильність стрільби, менший відбій, велику ефективну дальність стрільби, бронепробивність, а також відрізняється зниженим ступенем рикошету.

Цей набій зайняв нішу між пістолетними і проміжними (автоматними) набоями.

Набій 5,7×28 мм використовують в пістолеті-кулеметі (персональній зброї самооборони) FN P90 і пістолеті FN Five-seveN та інших.

Історія

У 1986 році бельгійська компанія Fabrique Nationale (FN) почала розробку нового патрона 5,7 × 28 мм. Метою створення було розробити зброю для самооборони екіпажів танків, БТР, вертольотів тощо, яка перевершувала за ефективністю зброю під 9 × 19 мм набій. В результаті був створений набій SS190 (базовий набій 5,7 × 28 мм), здатний на відстані в 200 метрів пробити стандартний бронежилет ймовірного противника, заданий вимогами НАТО CRISAT[9].

У зв'язку з недавніми дослідженнями НАТО з приводу переваги набою 5,7 × 28 мм над німецьким набоєм калібру 4,6 × 30 мм і висновком групи експертів про перевагу першого, Німецька та інші делегації відхилили рекомендацію НАТО з приводу стандартизації набою 5,7 × 28 мм, в результаті чого процес стандартизації даного набою в країнах НАТО був відкладений до невизначеного терміну[10].

Тип набоїв

SS90 прототип
Набій SS90 був першим прототипом який використовували у перших екземплярах P90. Він мав легку оболонкову кулю вагою 1,5 гр (23 грана) з полімерним осереддям, дулова швидкість становила 850 м/с. Роботи над SS90 було зупинено у 1994 на користь важчого і коротшого (2,7 мм) набою SS190.[8]
SS190 duty
Набій SS190 з оболонковою кулею, покращений набій SS90, було представлено у 1993.[5] Набій мав кращу продуктивність порівняно з прототипом і меншу довжину.[5] Остання зміна дозволила використовувати набій у пістолеті Five-seven.[8] При стрільбі з P90, куля набою SS190 вагою 2,0 гр мала дулову швидкість приблизно 715 м/с. Він має сталеве осереддя та алюмінієве ядро.[11] Набій SS190 випускався однокольоровим, чорним та чорно-білим.[12][13][14] За класифікацією ATF він визначається як бронебійний набій для ручної зброї і зараз FN продає ці набої лише військовим та правоохоронним органам.[12][15]
При тестуванні набою підрозділом SWAT Ґ'юстонської поліції, набій SS190 занурився у балістичний гель на глибину від 28 до 34 см.[16] Під час тестування у 1999 Канадською Королівською кінною поліцією, при стрільбі набоєм SS190 з P90 на дистанції 25 м, куля заглибилася у балістичний гель на глибину 25 см після проходження через кевларовий бронежилет другого ступеню захисту.[17]
Набій L191 та коробка з набоями. Головка кулі червона на чорному, а колір коробки світло-коричневого кольору з білим написом.
L191 набій і пачка
L191 трасуючий
Набій L191 (також колишня назва SS191)[18] є трасуючим набоєм розробленим для кращого спостереження за кулею під час ведення бою у сутінках.[12] Горючі речовини розташовані у задній частині набою L191 залишають легкий слід який помітно на дальності до 200 м.[14] Головка кулі набою L191 мала червоний та червоний на чорному колір.[12][13] Продуктивність і траєкторія набою L191 така ж як і у SS190.[19][20] З цієї причини, він також отримав класифікацію у ATF як бронебійний і зараз він продається лише військовим та правоохоронним органам.[12][15]
SS192 з експансивною кулею
Виробництво набою SS192 було призупинено у 2004.[18] Він мав експансивну кулю вагою 1,8 гр з мідною оболонкою та алюмінієвим ядром.[21] Довжина набою складала 21,6 мм.[21] Вона мала немаркований порожнистий нос глибиною 7,6 мм та отвір діаметром 0,8 мм.[21] Набій SS192 класифіковано ATF як не бронебійний, а на тестуванні FNH USA при стрільбі з пістолета Five-seven куля не пробила бронежилет IIIA ступеню захисту.[15]
SB193 дозвуковий
Набій SB193 (попередня назва SS193)[18] дозвуковий з кулею Sierra Game King FMJBT вагою 3,6 гр. Через невелику дулову швидкість набій SB193 не має характерного звуку при пострілі, а у поєднанні з глушником він майже безшумний. Також завдяки малій дуловій швидкості набій SB193 має малу віддачу лише 1,3 кг/с.[22] The SB193 can be identified by its white tip color.[12] Він продається лише для військових та правоохоронних органів.[12]
T194 тренувальний
Набій T194 є тренувальним, вироблявся до 2002. Його можна вважати ранньою версією набоїв SS192 або SS195. Він використовував таку ж саму кулі у мідній оболонці з алюмінієвим ядром вагою 1,8 гр і мав таку саму дулову швидкість.[19] Він мав зелений колір головки кулі.[19]
Набій SS195LF та пачка до нього.
SS195LF набій і пачка
SS195LF (без свинцевий)
SS195LF комерційний набій з безсвинцевим капсулем, з балістикою схожою на набій SS192, який він замінив наприкінці 2004.[18] Він мав кулю у мідній оболонці з алюмінієвим ядром вагою 1,8 гр як і SS192.[12] Набій SS195 за класифікацією ATF не є бронебійним і виробляється FN Herstal у Бельгії.[6][15]
SS196SR (спортивний)
Набій SS196SR було представлено у 2005 і зараз він замінений набоєм SS197SR.[23] Він мав кулю Hornady V-Max зі свинцевим ядром вагою 2,6 гр і дулову швидкість приблизно 500 м/с при стрільбі з пістолета Five-seven.[23] Полікарбонатний кінчик у кулях V-Max слугував як клин, для покращення експансивності кулі. Набій SS196 класифіковано ATF як не бронебійний, а при тестуванні FNH USA він не пробив бронежилет II рівня захисту з при стрільбі з пістолета Five-seven.[15] Набій SS196 можна пізнати за його за його червоною полімерною голівкою.[18]
SS197SR (спортивний)
Набій 5,7×28mm SS197SR поряд з набоєм 5,56×45mm NATO. Набій 5,56×45mm помітно більший.
SS197SR (ліворуч) та 5,56×45 мм НАТО (праворуч)
Набій SS197SR пропонується цивільним стрільцям на додачу до набою SS195LF.[12] Він має кулю Hornady V-Max зі свинцевим ядром вагою 2,6 гр як і набій SS196SR,[6] але його дулова швидкість на 30 м/с більша. Головка кулі синього кольору полімерна замість червоного кольору у набою SS196.[12] Набій SS197 випускається Fiocchi, за контрактом з FN Herstal, з 2006[6][24][25] і постачається до США Federal Cartridge Company.[12]
SS198LF (безсвинцевий)
Набій SS198LF схожий на набій SS195LF,[13] але дулова швидкість кулі на 30 м/с вища. Головка кулі зеленого кольору і продається лише військовим та правоохоронним органам.[12]
American Eagle (AE5728A) TMJ
З 2012, Federal Cartridge Company випускає набій 5,7×28 мм під торговою маркою American Eagle.[26] Набій має назву AE5728A, він має оболонкову кулю вагою 40 гранів. Гільзи для набою AE5728A виробляє FN, дулова швидкість дещо менша ніж у набою SS197SR.[джерело?]
Боєприпаси інших виробників
Elite Ammunition виробляє велику кількість набоїв калібру 5,7×28 мм.[27] Бельгійський виробник VBR-Belgium також випускає спеціальні набої калібру 5,7×28 мм розроблені для пробивання броні і створення осколків.[28]
Перезаряджання набоїв калібру 5,7×28 мм та 5,7 мм (.224 in) куль широко поширене для використання з набоями .223 Remington та 5,56×45 мм НАТО.[6] Було помічено, що набій 5,7×28 мм дуже чутливий до будь-яких змін заряду або загальної довжини кулі.[7] Для оптимального використання у набої рекомендуються кулі вагою 2,6 гр або менше,[7].

Характеристики набою

Ефективна дальність стрільби набоєм 5,7 × 28 мм SS190 становить 200 м з пістолета-кулемета FN P90 і близько 100 м з пістолета FN Five-seveN, для набою 5,7 × 28 мм SB193 з дозвуковою швидкістю кулі ефективна дальність до 25 м. Даний набій володіє високою купчастістю стрільби. Початкова швидкість кулі набою SS190 становить 715 м/c для пістолета-кулемета FN P90 і 650 м/c для пістолета FN Five-seveN. Через легку кулю убивча сила даного набою швидко падає, вже на відстані 600 м куля помітно слабшає. Максимальна убивча дальність польоту кулі 825 м. Максимальна дальність польоту кулі становить 1510 м.

Порівняння з конкурентним набоєм 4,6×30 мм

Раніше не існувало чіткого висновку з приводу переваги даного набою над набоєм калібру 4,6×30 мм, проте тестування НАТО у Великій Британії та Франції показали, що набій 5,7×28 мм переважає. За результатами тестування НАТО групою експертів з Франції, США, Канади, Великої Британії дана група дійшла висновку, що набій 5,7×28 мм виявився «без сумніву» ефективнішим[джерело?].

Також, дана група експертів НАТО відзначила переважаючу (на 27 % більшу) ефективність стрільби набоєм 5,7×28 мм по незахищених цілях і еквівалентну ефективність проти захищених цілей. Дана група також зазначила меншу чутливість до екстремальних температур у набою 5,7×28 мм і більший потенційний ризик ерозії ствола зброї із застосуванням набою 4,6×30 мм[джерело?].

Зброя під набій

Примітки

  1. ↑ а б в Díez, Octavio (2000). Armament and Technology: Handguns. Barcelona: Lema Publications, S.L. ISBN 9788484630135.
  2. ↑ Special Forces: Tout Sauf des Rambo (фр.) . La Libre Belgique. 25 березня 2006. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 6 лютого 2010. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
  3. ↑ Fux, Eric (21 квітня 2011). Bericht van het front in Libië (гол.) . De Redactie. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 2 травня 2011. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
  4. ↑ а б Watters, Daniel E. The 5.56 × 45mm Timeline: 1986–1989. The Gun Zone. Архів оригіналу за 10 лютого 2011. Процитовано 21 червня 2010.
  5. ↑ а б в г д Watters, Daniel E. The 5.56 × 45mm Timeline: 1990–1994. The Gun Zone. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 31 січня 2010.
  6. ↑ а б в г д е ж и Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Date_validation у рядку 1038: attempt to index local 'format' (a nil value).
  7. ↑ а б в г д е ж и Rodriguez, Greg (2008). Favorite Loads: Hot Off The Press – 5.7×28mm. Shooting Times. Архів оригіналу за 23 січня 2009. Процитовано 1 лютого 2010. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |видавець= (довідка)
  8. ↑ а б в Marchington, James (2004). The Encyclopedia of Handheld Weapons. Miami: Lewis International, Inc. ISBN 9781930983144.
  9. ↑ Owen, William F. (2007). Current Light Weapons Issues. Bullets, not guns! (PDF). asianmilitaryreview.com - asian military review. Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2012. Процитовано 26 травня 2016. [Архівовано 2012-03-02 у Wayback Machine.]
  10. ↑ HK 4.6×30mm - Wikipedia, the free encyclopedia
  11. ↑ FNH USA 2008 Product Catalog – 5.7×28mm Ammunition (PDF). FNH USA. 2008. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2010. Процитовано 30 січня 2010. [Архівовано 2011-07-11 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б в г д е ж и к л м н Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Date_validation у рядку 1038: attempt to index local 'format' (a nil value). [Архівовано 2012-09-04 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б в FNH USA 2009 Product Catalog (PDF). FNH USA. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2011. Процитовано 1 лютого 2010. [Архівовано 2011-07-11 у Wayback Machine.]
  14. ↑ а б The 5.7×28mm SS190 Ammunition. FN Herstal. 2002. Архів оригіналу за 14 лютого 2002. Процитовано 15 жовтня 2011. [Архівовано 2002-02-14 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б в г д FN 5.7 (Fabrique Nationale) Pistol is a Semiautomatic Pistol in 5.7 × 28 mm Caliber. Bureau of Alcohol, Tobacco, Firearms and Explosives. 20 січня 2005. Архів оригіналу за 25 грудня 2009. Процитовано 3 жовтня 2009.
  16. ↑ Wall, Sandy (Квітень 2003). Spring 2003 Experiences with the FN P90. Hendon Publishing Co. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
  17. ↑ Cutshaw, Charlie (May 2006). «FN Herstal's Five-seveN Pistol». Tactical Response.
  18. ↑ а б в г д Responses to Frequently Asked Questions about 5.7×28mm Ammunition and Firearms Systems. FNH USA. 2006. Архів оригіналу за 11 квітня 2006. Процитовано 1 лютого 2010. [Архівовано 2006-04-11 у Wayback Machine.]
  19. ↑ а б в FNH USA, Inc. 5.7×28mm Weapon System. FNH USA. 2002. Архів оригіналу за 25 грудня 2002. Процитовано 1 лютого 2010. [Архівовано 2002-12-25 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Big Scale Progress for Small Arms. Global Defence Review. 2002. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 19 жовтня 2009.
  21. ↑ а б в Sterett, Larry S. (2005). FN 5.7mm Five-seveN Pistol Makes Civilian Model Debut. Gun Week. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 19 жовтня 2009. [Архівовано 2012-10-29 у Wayback Machine.]
  22. ↑ 5.7×28mm Ammunition. FN Manufacturing LLC. 2000. Архів оригіналу за 12 грудня 2002. Процитовано 1 лютого 2010. [Архівовано 2002-12-12 у Wayback Machine.]
  23. ↑ а б «New Sporting Round from FN Herstal USA». Guns Magazine (ISSN 1044-6257), May 2005.
  24. ↑ «FNH USA Partners with Fiocchi». Shooting Industry (ISSN 0037-4148), January 2006.
  25. ↑ FNH USA Maintains Steady Pricing and Plentiful Supply of 5.7×28mm Ammunition Despite Demand. FNH USA. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 19 жовтня 2009. [Архівовано 2010-12-23 у Wayback Machine.]
  26. ↑ New MasterPiece Arms MPA 5.7x28mm Series Pistols. AmmoLand. 25 червня 2012. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 21 липня 2012.
  27. ↑ Elite Ammunition: High Performance 5.7×28mm. Elite Ammunition. 2010. Архів оригіналу за 18 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-18 у Wayback Machine.]
  28. ↑ VBR-Belgium and the 5.7x28 mm caliber. VBR-Belgium. Процитовано 10 червня 2011.[недоступне посилання з лютого 2019]

Література

  • Монетчиков С. Бельгийский прорыв в XXI век // Оружие : журнал. — 2006. — № 11 (ноябрь). — С. 01-17. — ISSN 1728-9203.

Див. також

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.