7-Eleven

7-Eleven
Типмережа крамниць біля домуd
бізнес
мережа АЗС і бренд Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьроздрібна торгівля Редагувати інформацію у Вікіданих
Гаслоemerosn Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1927 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираІрвінг, Даллас і Токіо Редагувати інформацію у Вікіданих
Територія діяльностіЯпонія[1], Таїланд[1], Південна Корея[1], Гонконг[1], Тайвань[1], КНР[1], Філіппіни[1], Малайзія[1], Сінгапур[1], В'єтнам[1], Камбоджа[1], Макао[1], Індія[1], Данія[1], Норвегія[1], Швеція[1], США[1], Канада[1] і Мексика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Філії84 161[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
7-eleven.com​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: 7-Eleven у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

7-Eleven — американська міжнародна франшизова мережа дрібних магазинів. До ребрендингу у 1946 мережа називалась Tote'm Stores. Працює за франшизою з 1964.[3] Станом на вересень 2024 компанія оперує у 20 країнах та нараховує 85 000 магазинів[4]. Кінцевий власник японська корпорація Seven & I Holdings Co., Ltd.

Етимологія

У 1946 компанія змінила назву «Tote'm Stores» на «7-Eleven», щоб відобразити свій перехід на новий розширений графік роботи: з 7:00 ранку до 11:00 вечора, 7 днів на тиждень[5].

Історія

Компанія почала своє існування в 1927 в Далласі, Техас, коли Джо С. Томпсон, один з працівників «Southland Ice Company», почав продавати молоко, яйця і хліб зі складу льоду[6]. Спочатку магазин був імпровізованою вітриною «Southland Ice Company», заводу, що виробляв лід і належав Джону Джеферсону Гріну. Зрештою Томпсон купив завод «Southland Ice Company» і реорганізував його в «The Southland Corporation» (в 1961 році) корпорацію, яка мала кілька підрозділів в околицях Далласа. Спочатку ці магазини працювали з 7 ранку до 11 вечора, що було безпрецедентно за тривалістю робочого дня. Сучасну назву 7-Eleven мережа магазинів почала використовувати з 1946 року.

У 1952 році компанія відкрила свій сотий філіал. У 1962 році 7-Eleven в якості експерименту перевели один з магазинів в Остіні, штат Техас, на цілодобовий режим роботи,[7] а вже в наступному році цілодобові магазини були відкриті в Лас-Вегасі, Форт-Уерті і Далласі.[8]

У 1980 році компанія зіткнулася з фінансовими труднощами і була врятована від банкрутства завдяки власній мережі японських гіпермаркетів Іто-Йокадо, яка входила до складу корпорації. У 1987 році Джон Філп Томпсон, старший син Джо С. Томпсона і генеральний директор 7-Eleven, викупив за $ 5,2 млрд контрольний пакет акцій компанії, яку заснував його батько.[9] Цій угоді завдав відчутного удару обвал фондового ринку 1987 року і падіння доходів за кредитами. Компанія була змушена запропонувати частину своїх акцій для залучення інвестицій у власні цінні папери.[10]

У 1991 році японська компанія викупила контрольний пакет акцій 7-Eleven, Іто-Йокадо реорганізувалася в «Seven & I Holdings Co.» і в 2005 році 7-Eleven стала його дочірньою компанією. В 2007 році «Seven & I Holdings Co.» заявила про намір розширити американське представництво і відкрити в Сполучених Штатах ще 1000 магазинів.

Японія

З більш ніж 30 000 магазинів по всьому світу в Японії перебуває 12 349, причому більше 1500 розташовані в Токіо. Японські магазини відрізняються від американських великим асортиментом товарів і послуг. Вони пропонують не тільки їжу, напої і журнали, а й великий вибір дисків з іграми, музикою і фільмами та багато іншого.

1 вересня 2005 була заснована компанія «Seven & I Holdings Co., Ltd.», що стала материнським підприємством по відношенню до «7-Eleven», «Ito Yokado» і японського відділення «Denny's».

Сполучені Штати Америки

В даний час в США працює близько 5900 магазинів «7-11», що належать власне компанії, керовані за ліцензією або франшизою. По франшизі працюють 4550, близько 77%.[11]

Таїланд

У Таїланді франшиза належить компанії «Charoen Pokphand», яка в свою чергу продає ліцензії безпосереднім виконавцям. У країні налічується більше 5000 «7-Eleven», причому 1500 з них знаходиться в Бангкоці. Це ставить Таїланд на 3 місце в світі, після США і Японії.

Досягнення

У рейтингу «500 підприємців, які працюють за франшизою» компанія «7-Eleven» зайняла 1-е місце[12]. Крім того, вона займає 38 місце у рейтингу найбільш швидкозростаючих франшизних мереж[13] і 2-е місце в рейтингу «Low Cost Franchises».[14]

У 2008 році виданням «Entrepreneur» компанія названа франшизною мережею номер один, випередивши навіть «Subway», яка займала це місце попередні 15 років.[15]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х https://corp.7-eleven.com/corp/about
  2. ↑ 海外事業について
  3. ↑ 7-Eleven Inc. Franchise Information. Entrepreneur (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  4. ↑ 7-Eleven owner rejects $38.7bn buyout offer from rival. www.bbc.com (брит.). Процитовано 6 вересня 2024.
  5. ↑ History - 7-Eleven Corporate. web.archive.org. 17 березня 2017. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 9 лютого 2019. [Архівовано 2017-03-17 у Wayback Machine.]
  6. ↑ About Us - 7-Eleven Corporate. corp.7-eleven.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  7. ↑ Howard Bear, Jacci. 24-Hour Convenience Stores: It Started in Austin Texas at 7-Eleven. About.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2007. Процитовано 25 лютого 2007. [Архівовано 2007-02-28 у Wayback Machine.]
  8. ↑ News Room: Background Information: Open around the clock. 7-Eleven, Inc. Архів оригіналу за 29 січня 2007. Процитовано 25 лютого 2007.
  9. ↑ COMPANY NEWS; Southland Holders Approve Buyout. Associated Press, December 9, 1987.
  10. ↑ Frank, Peter H.Southland Buyout Hits Snag. The New York Times, November 11, 1987
  11. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 9 червня 2010. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=да (довідка) 7-Eleven’s About information.
  12. ↑ 2007 Franchise 500 Ranking. Entrepreneur (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  13. ↑ 2007 Fastest-Growing Franchises Rankings. Архів оригіналу за 3 листопада 2008. Процитовано 9 червня 2010. [Архівовано 2008-11-03 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Low Cost Franchises. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 22 жовтня 2021.
  15. ↑ Gulp! 7-Eleven unseats Subway as top franchise — Small business — MSNBC.com. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 22 жовтня 2021.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 7-Eleven
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.