Abditosaurus
| Abditosaurus | |
|---|---|
| |
| Художня реконструкція Abditosaurus kuehnei | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Архозаври (Archosauria) |
| Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
| Підряд: | †Завроподоморфи (Sauropodomorpha) |
| Клада: | †Завроподи (Sauropoda) |
| Клада: | †Макронарії (Macronaria) |
| Клада: | †Titanosauria |
| Родина: | †Saltasauridae |
| Підродина: | †Saltasaurinae |
| Рід: | †Abditosaurus Vila et al., 2022 |
| Вид: | †A. kuehnei
|
| Біноміальна назва | |
| †Abditosaurus kuehnei Vila et al., 2022
| |
Abditosaurus (букв. «забутий ящір») — викопний вид титанозаврів, що існував у пізній крейді близько 70,6 млн років тому. Рештки знайдені на території Каталонії, Іспанія. Тип і єдиний вид — Abditosaurus kuehnei. Філогенетичний аналіз відновив його в кладі південноамериканських та африканських сальтазаврів, що відрізняються від інших острівних карликових завроподів європейського архіпелагу. Абдітозавр мешкав на Іберо-Арморському острові, що складався з нинішніх Іспанії, Португалії та південної Франції, і був найбільшим видом титанозаврів у своєму середовищі[1][2][3].
Опис
Довжину оцінюють у 17,5 м, вагу в 14 тонн[1]. Голотип включав грудне ребро та п'яткову кістку — елементи, які до цього часу не були однозначно ідентифіковані у зразках титанозаврів, що призвело до припущення, що вони повністю зникли в цій групі. Ці кістки, ймовірно, осифікувалися через похилий вік індивіду голотипу, що також підтверджується його кістковою структурою[1].
Класифікація
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Філогенетична позиція Abditosaurus у Saltasauridae згідно з Vila et al. 2022.[1] Європейські роди позначені рожевим, щоб показати, що Abditosaurus не споріднений близько з іншими європейськими титанозаврами. |
Першовідкривачі абдітозавра інтерпретували його як представника групи титанозаврів Saltasaurinae, що мешкали в Південній Америці та Африці. Філогенетичний аналіз показав, що єгипетський завропод Paralititan є сестринським таксоном Abditosaurus, а бразильський Maxakalisaurus — їхнім наступним найближчим родичем. Клада, що об'єднує ці три види, своєю чергою, утворила сестринську кладу Saltasaurini. Таким чином, абдітозавр не є близьким родичем жодних інших європейських завроподів, більшість з яких були класифіковані як Opisthocoelicaudiinae за результатами філогенетичного аналізу[1].
Подальші дослідження, використовуючи переглянуту версію набору даних, використану Вілою та його колегами, показали, що абдітозавр займав іншу позицію, утворюючи кладу з аламозавром, пеллегрінізавром, баурутітаном та дредноутом. Ця клада, своєю чергою, була споріднена з логнкозаврами[4].
Примітки
- ↑ а б в г д Vila, Bernat; Sellés, Albert; Moreno-Azanza, Miguel; Razzolini, Novella L.; Gil-Delgado, Alejandro; Canudo, José Ignacio; Galobart, Àngel (2022). A titanosaurian sauropod with Gondwanan affinities in the latest Cretaceous of Europe. Nature Ecology & Evolution. doi:10.1038/s41559-021-01651-5. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Described a new large titanosaurian dinosaur from the Pyrenees. EurekAlert! (англ.). 7 лютого 2022. Процитовано 25 січня 2024.
- ↑ Antón, Jacinto (7 лютого 2022). Identificado en el Pirineo catalán un nuevo dinosaurio excepcionalmente grande para su época. El País (ісп.). Процитовано 25 січня 2024.
- ↑ Gorscak, Eric; Lamanna, Matthew C.; Schwarz, Daniela; Díaz, Verónica Díez; Salem, Belal S.; Sallam, Hesham M.; Wiechmann, Marc Filip (14 грудня 2022). A new titanosaurian (Dinosauria: Sauropoda) from the Upper Cretaceous (Campanian) Quseir Formation of the Kharga Oasis, Egypt. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 42, № 6. doi:10.1080/02724634.2023.2199810. ISSN 0272-4634. Процитовано 25 січня 2024.
Джерела
- Zoltán Csiki-Sava, Eric Buffetaut, Attila Ősi, Xabier Pereda-Suberbiola, Stephen L. Brusatte. Island life in the Cretaceous - faunal composition, biogeography, evolution, and extinction of land-living vertebrates on the Late Cretaceous European archipelago // ZooKeys. — 2015. — № 469. — doi:10.3897/zookeys.469.8439.