Abies milleri
| Abies milleri | |
|---|---|
| |
| Викопне листя та вісь Abies milleri | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Ялиця (Abies) |
| Вид: | A. milleri
|
| Біноміальна назва | |
| Abies milleri Schorn & Wehr
| |
Abies milleri — вимерлий вид ялиці, відомий за викопними рештками, знайденими в відкладеннях раннього еоцену іпреської стадії (≈ 49.5 млн років тому) у штаті Вашингтон, США, є найстарішим підтвердженим записом для роду ялиці[2].
Опис
Луска шишок має розміри до 32 на 20 міліметрів і в 1.25–2 рази більше за ширину, має, як правило, трикутну або клиноподібну форму з дистальним краєм, поверненим догори, і ніжкою на половині довжини луски. Насіння крила мають розміри до 27 на 14 міліметрів. Вузьке оберненояйцювате насіння зазвичай має розміри 12 на 4 міліметри. Хвоя A. milleri досягає в довжину до 38 міліметрів, але має ширину біля основи всього 1 міліметр[2].
Примітки
- ↑ Makarkin, V.N.; Archibald, S.B. (2009). A new genus and first Cenozoic fossil record of moth lacewings (Neuroptera: Ithonidae) from the Early Eocene of North America (PDF). Zootaxa. 2063: 55—63.
- ↑ а б Schorn, H.; Wehr, W.C. (1986). Abies milleri, sp. nov., from the Middle Eocene Klondike Mountain Formation, Republic, Ferry County, Washington. Burke Museum Contributions in Anthropology and Natural History (1): 1—7.