Acer macrophyllum
| Acer macrophyllum | |
|---|---|
| |
| Bigleaf maple foliage | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Сапіндові (Sapindaceae) |
| Рід: | Клен (Acer) |
| Секція: | Acer sect. Macrophylla |
| Вид: | A. macrophyllum
|
| Біноміальна назва | |
| Acer macrophyllum Pursh 1813
| |
| |
| Природний ареал | |
| Синоніми | |
|
Список
| |
Acer macrophyllum — велике листопадне дерево з роду Acer. Цей клен поширений на заході Північної Америки, переважно біля узбережжя Тихого океану, від південної частини Аляски до південної Каліфорнії. Деякі насадження також зустрічаються всередині країни в передгір'ях гір Сьєрра-Невада в центральній Каліфорнії, а крихітна популяція зустрічається в центральному Айдахо. Зазвичай він росте від рівня моря до висоти 450 м, у виняткових випадках до 1200 м. Він може утворювати чисті насадження на вологих ґрунтах поблизу струмків, але зазвичай зустрічається в прибережних листяних лісах або розсіяно (під або в межах), відносно відкритих пологів хвойних, змішаних вічнозелених або дубів. Це дуже рідко зустрічається на північ від острова Ванкувер.
Опис
Клен великолистий може досягати 48 метрів у висоту[2][3], але частіше досягає 15–20 м у висоту та 90–120 см у діаметрі[4]. Чинний національний чемпіон цього виду за розміром знаходиться в окрузі Лейн, штат Орегон. Це 36 м заввишки з поширенням корони 28 м, із середнім діаметром на висоті грудей приблизно 3.7 м[5]. Кора сіро-коричнева, з віком темніє і з’являються гребені[4].
Клен великолистий має найбільше листя з усіх кленів, як правило, 15–30 сантиметрів у поперечнику з п’ятьма глибоко врізаними пальчастими частками, причому найбільше листя досягає 61 см[6][7]. Стебла містять молочний сік[4]. Восени листя стає золотистим і жовтим, контрастуючи на фоні вічнозелених хвойних дерев. Навесні дерево дає квіти в пониклих китицях довжиною 10–15 см, зеленувато-жовтих з непомітними пелюстками. Чоловічі та жіночі квітки присутні в кожній китиці. Квіти з'являються ранньою весною, ще до розпускання листя[8]. Плід — парна крилатка, кожне насіння 1–1.5 см у діаметрі з крилом 4–5 см[9][7][6]. Клен великолистий починає давати насіння приблизно у віці десяти років[8].
Використання
Корінні американці вирощували паростки з насіння для споживання, плели кошики з внутрішньої кори і використовували листя для покриття їжі в ямах для приготування їжі. Вони також вирізали з дерева посуд і весла для каное[4][10].
Кленовий сироп був виготовлений із соку великолистого клена[11]. Хоча концентрація цукру приблизно така ж, як у Acer saccharum (цукрового клена), смак дещо інший. Інтерес до комерційного виробництва сиропу з соку великолистого клена був обмеженим[12].
Клен великолистий — єдиний комерційно важливий клен тихоокеанського узбережжя[13]. Деревина в основному використовується у виробництві шпону для меблів, але також використовується у виробництві музичних інструментів (включаючи рами піаніно), внутрішніх панелей та інших виробів з листяних порід; серцевина світло-червонувато-коричнева, дрібнозерниста, помірно важка та досить міцна[4]. У Каліфорнії землевпорядники не надто цінують крупнолисті клени, і їх часто навмисно збивають і залишають незібраними під час збирання врожаю дугласової ялиці та секвої[14].
Галерея
-
клен рано навесні -
кора -
10–15-сантиметрова китиця зеленувато-жовтих квіток з'являється навесні, коли листя розвивається. -
осінній листок -
плоди -
_(9149876357).jpg)
ілюстрація
Примітки
- ↑ Barstow, M.; Crowley, D.; Rivers, M.C. (2017). Acer macrophyllum. с. e.T193830A2284337.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Vaden, M. D. World's Tallest Maple Discovery of 2012.
- ↑ Poor, Kasi (6 листопада 2012). The tall tale of 'Humboldt Honey' -- tree hunter says world's tallest maple is in Humboldt Redwoods State Park. Times-Standard. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 10 листопада 2012. [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д Arno, Stephen F.; Hammerly, Ramona P. ((1977)2020). Northwest Trees: Identifying & Understanding the Region's Native Trees (англ.) (вид. field guide). Seattle: Mountaineers Books. с. 251—256. ISBN 1-68051-329-X. OCLC 1141235469.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - ↑ Bigleaf Maple (Acer macrophyllum). National Register of Big Trees. American Forests. 15 вересня 2016.
- ↑ а б Giblin, David, ред. (2015). Acer macrophyllum. WTU Herbarium Image Collection. Burke Museum, University of Washington. Процитовано 7 лютого 2015.
- ↑ а б Whittemore, Alan T. (2012). "Acer macrophyllum". In Jepson Flora Project (ed.). Jepson eFlora. The Jepson Herbarium, University of California, Berkeley.
- ↑ а б Bigleaf Maple (Acer macrophyllum) | Oregon Wood Innovation Center. owic.oregonstate.edu. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Klinkenberg, Brian, ред. (2014). Acer macrophyllum. E-Flora BC: Electronic Atlas of the Plants of British Columbia [eflora.bc.ca]. Lab for Advanced Spatial Analysis, Department of Geography, University of British Columbia, Vancouver. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015. [Архівовано 2015-02-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Whitney, Stephen (1985). Western Forests (The Audubon Society Nature Guides). New York: Knopf. с. 395. ISBN 0-394-73127-1.
- ↑ Ruth, Robert H.; Underwood; J. Clyde; Smith, Clark E.; Yang, Hoya Y. (1972). Maple sirup production from bigleaf maple (PDF). PNW-181. Portland, OR: U.S. Department of Agriculture, Forest Service, Pacific Northwest Forest and Range Experiment Station.
- ↑ Maple syrup (PDF). Island Net. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2006. [Архівовано 2006-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Fryer, Janet L. (2011). Acer macrophyllum. Fire Effects Information System (FEIS). US Department of Agriculture (USDA), Forest Service (USFS), Rocky Mountain Research Station, Fire Sciences Laboratory.
- ↑ Bolsinger, Charles L. (1988). The hardwoods of California's timberlands, woodlands, and savannas. Resource Bulletin PNW-RB-148. Portland, OR: United States Department of Agriculture, Forest Service, Pacific Northwest Research Station.