Acer sempervirens
| Acer sempervirens | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Сапіндові (Sapindaceae) |
| Рід: | Клен (Acer) |
| Секція: | Acer sect. Acer |
| Серія: | Acer ser. Monspessulana |
| Вид: | A. sempervirens
|
| Біноміальна назва | |
| Acer sempervirens L., 1767
| |
| |
Acer sempervirens — вид квіткових рослин із роду клен (Acer).
Морфологічна характеристика
Це кущ чи невелике дерево до 7 метрів заввишки[1]. Рослина листопадна чи частково вічнозелена. Молоді гілочки запушені, пізніше голі, червонувато-коричневі. Листкова пластинка шорстка, зазвичай 3-лопатева до половини або менше, рідко нерозділена, 15–25 × 25–35 мм, округла чи серцеподібна біля основи, частки широко-яйцеподібно-трикутні, гола з обох боків; листкова ніжка зазвичай гола, 4–15 мм. Квітки в прямих, майже сидячих, до 5-квіткових щитках. Плодові крила від майже паралельних до роздвоєних, 13–18 × 4–8 мм; горішки не стислі, яйцеподібні, голі. Квітне навесні[2].
Поширення й екологія
Ареал: Греція, Туреччина, Ліван, Сирія. Росте в маквісах, узліссях, у придорожніх заростях, іноді утворює чисті насадження на грецьких островах. Це дерево вважається посухостійким[3][1].
Використання
Вид зрідка зустрічається в культурі[1].
Галерея
-
Рослина -
Листок -
Листки й плоди
Примітки
- ↑ а б в Crowley, D.; Rivers, M. C. (2018). Acer sempervirens. The IUCN. Процитовано 18.08.2022. (англ.)
- ↑ Acer sempervirens. Türkiyebitkileri.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 18.08.2022. (англ.)
- ↑ Acer sempervirens. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 18.08.2022. (англ.)