Acer whitebirdense
| Acer whitebirdense | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Сапіндові (Sapindaceae) |
| Рід: | Клен (Acer) |
| Секція: | Acer sect. Rubra |
| Вид: | †A. whitebirdense
|
| Біноміальна назва | |
| †Acer whitebirdense (Ashlee) Wolfe & Tanai, 1987
| |
| Синоніми | |
|
Viburnum whitebirdense | |
Acer whitebirdense — вимерлий вид клена, описаний на основі ряду викопних листків і крилаток. Вид відомий з міоценових відкладень, відкритих в Айдахо, Орегоні та Вашингтоні в США. Це один із кількох вимерлих видів, що належать до живої секції Rubra.
Опис
Листки A. whitebirdense прості за будовою, з ідеально актинодромною жилковою структурою та мають округлий контур. Листя п'ятилопатеві з верхньо-середніми бічними частками, довжина яких становить три чверті середньої частки. Листки мають загальний розмір приблизно від 7 см до приблизно 20 см, а ширина коливається від 7.0 до 29.0 см. Листки мають п'ять первинних жилок, п'ять-сім вторинних жилок, які відходять від самих верхівкових первинних жилок, і шість-вісім пар середніх вторинних жилок. Жилки третього порядку розташовані на відстані 0.2–1.0 см одна від одної, а жилки четвертого порядку утворюють структуру з неправильних багатокутників. Жилки п'ятого порядку, що відходять від жилок четвертого порядку, утворюють чотирикутні ареоли[1].
Плоди — крилатка з горішком біля основи і крилом, що йде вгору від горішка. Еліптичний горішок коливається в довжину від 1.0 до 2.7 см із рубчиком прикріплення довжиною 0.2–0.7 см уздовж основи крила. П'ять-сім жилок поширюються від шраму прикріплення через горішок, а потім злегка сходяться на кінчику горіха, перш ніж поширитися на крило. Крила мають довжину від 1.0 до 4.0 см і мають широко загнуту верхню сторону. Довжина горішка становить близько третини довжини всієї крилатки, а співвідношення горішка до крила становить 1:2. Через це крила могли мати центр маси занадто близько до основи крила. Це змусило Вулфа і Танаї припустити, що плоди, можливо, були розсіяні тваринами і впали прямо на землю, а не оберталися на вітрі[1].
Примітки
- ↑ а б Wolfe, J.A.; Tanai, T. (1987). Systematics, Phylogeny, and Distribution of Acer (maples) in the Cenozoic of Western North America. Journal of the Faculty of Science, Hokkaido University. Series 4, Geology and Mineralogy. 22 (1): 1—246. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 21 серпня 2022. [Архівовано 2022-12-22 у Wayback Machine.]