Acomys cilicicus
| ?Acomys cilicicus | |
|---|---|
![]() | |
| Охоронний статус | |
![]() Даних недостатньо (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Гризуни (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Підродина: | Deomyinae |
| Рід: | Acomys |
| Вид: | A. cilicicus |
| Біноміальна назва | |
| Acomys cilicicus Spitzenberger, 1978 | |
| Посилання | |
| Acomys cilicicus | |
| Acomys cilicicus | |
| 1037943 | |
| 585100 | |
| 264 | |
| 83530 | |
Acomys cilicicus (Голчаста миша турецька, Голчаста миша малоазійська; Spitzenberger, 1978) — ендемічний вид мишей[2] родини Мишеві (Muridae). Цей вид мишей перебуває на грані вимирання[3], тому внесений до червоного списку — IUCN Red List of Threatened Species[4].
Історія вивчення
Вперше вид був описаний Фредеріком Шпітценбергером в 1978 році за 17 км на схід від турецького міста Сіліфке.
Поширення
Одна з рідкісніших Малоазійських голчастих мишей, її ареал — східні околиці міста Сіліфке в Туреччині. Розташовується колоніями поруч людських жител.
У зв'язку з тим, що цей вид є під загрозою вимирання, то існує програма з його порятунку. Водночас, щоб вони не зникли зовсім, цей вид мишей заборонено вивозити за межі Туреччини (без відповідного дозволу урядовців) і лише в декількох зоопарках світу можна зустріти представників цього виду (до України найближчими є Празький та Гельсінський зоопарки). Відмічено, що в неволі ці миші розмножуються та живуть близько 4 років. Крім того, цей вид культивується як домашня тварина — в Англії, Німеччині та Данії.
Опис
Як і для більшості голчастих мишей, для турецької голчастої характерні жорсткі колючі шерстинки, із негнучкими верхніми кінчиками (які, з виду, схожі на колючки, наче у їжака)[5]. Крім того, вони вирізняються великими очима і вухами, та лускатним, майже лисуватим, хвостом, який, зазвичай, коротший за саме тіло миші, що є суттєвою ознакою цього виду.
Спосіб життя
Як і більшість видів голчастих мишей, турецька веде нічний спосіб життя, але вони також можуть бути активними у ранковий і вечірній час. Вони є всеїдними, споживаючи, як насіння, так і траву та комах. Живуть в групах. Розмноження відбувається безперервно впродовж усього року, з періодом вагітності 5–6 тижнів. Як правило, в першому посліді молодняка народжується 2–3 мишенят, а от дорослі особини здатні продукувати численніші посліди. Щойнонароджені голчасті миші до певної міри розвинені уже при народженні, адже їх очі, як правило, відкриті, тіло вкрите шерстю і самки повністю віднімають їх від ссання через два тижні після народження. А уже через 2–3 місяці по тому молоді особини досягають статевої зрілості. Середня тривалість життя становить 3–4 роки[6].
-

-
В зоопарку Хельсінкі
Примітки
- ↑ Gerrie, R. & Kennerley, R. (2019). Acomys cilicicus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2019: e.T264A22453458. doi:10.2305/IUCN.UK.2019-1.RLTS.T264A22453458.en. Процитовано 19 жовтня 2025.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Musser, Guy G.; Carleton, Michael D. (16 November 2005). «Superfamily Muroidea (pp. 894—1531)». In Wilson, Don E., and Reeder, DeeAnn M., eds. Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2 vols. (2142 pp.). ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494
- ↑ http://thewebsiteofeverything.com/animals/mammals/Rodentia/Muridae/Acomys/Acomys-cilicicus.html [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.] про занесення виду до IUCN Red List of Threatened Species
- ↑ http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/264/0 [Архівовано 23 квітня 2012 у Wayback Machine.] картка-характеристика IUCN Red List of Threatened Species
- ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/851184/Acomys-cilicicus [Архівовано 13 травня 2011 у Wayback Machine.] особливості виду — «Encyclopædia Britannica»
- ↑ http://eol.org/pages/1037943/overview [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] Опис Малоазійської голчастої миші
Посилання
- Види ссавців світу (Третє видання) [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- фотопідбірка Acomys cilicicus
- відеопідбірка Acomys cilicicus


