AeroSuperBatics
| AeroSuperBatics | |
|---|---|
![]() Виступ 2011 року. | |
| Засновано | 1982[1] |
| Країна | |
| Належність | цивільна |
| Тип | пілотажна група і команда вінг-вокерів |
| Роль | публічні авіашоу, корпоративні розваги, персональні польоти на крилі |
| Чисельність | 4 літаки, 5 пілотів, 6 вінг-вокерів |
| база і зареєстрований офіс | аеродром Рендкомб Королівського льотного корпусу, Сайренсестер, Глостершир, Англія, GL7 7DF |
| Вебсайт | aerosuperbatics.com |
| Авіація | |
| Навчальні літаки | чотири біплани Boeing-Stearman Model 75 |
AeroSuperBatics Limited — британська команда, що виступає на біпланах, демонструючи вищий пілотаж і трюки на крилах. Команда виступає на літаках Boeing Stearman E75 у різних формаціях: соло-літак, два літаки або три[2]; раніше використовувалася формація з чотирьох літаків, а протягом сезону 2008 — з п'яти[3].
Назви
Команда змінила багато назв. Юридично вона зареєстрована як Aero-Super-Batics Limited[4], широко відома просто як AeroSuperBatics, станом на 2024 рік виступає під назвою The AeroSuperBatics Wingwalkers. У 2018 році у назві вперше було використано опис «The Flying Circus»[5].
З 2018 року команда виступає без спонсорів[6]. До цього брендинг команди залежав від її поточного спонсора, і команда виступала під відповідними назвами:
- 2011—2018 «The Breitling Wingwalkers» під спонсорством бренду «Swiss Chronographs» швейцарського виробника годинників Breitling.
- 2008—2009 — «Team Guinot» під спонсорством Masters Guinot-Mary Cohr[6].
- «Colt Cars» під спонсорством Colt Car Company[7].
- 1999—2007 — «The Utterly Butterlys» під спонсорством бренду «Utterly Butterly» від Saputo Dairy UK[6].
- 1992—1998 — «Crunchie Flying Circus» під спонсорством бренду «Crunchie» від Cadbury[6].
- «Yugo Cars» під спонсорством Yugo.
Історія
Початок існуванні команди поклав у 1982 році колишній пілот аеробатики Вік Норман, нині почесний командор 614 ескадрильї Королівських допоміжних повітряних сил[8]. Спочатку він виступав один на літаку Zlin Z-50[7].
У середині 1980-х Вік з дружиною відвідали авіашоу в аеропорту Салінас. Саме там він уперше побачив вінг-вокінг на крилі біплана Boeing Stearman, і вирішив запровадити таке мистецтво й у Великій Британії[7].
Після повернення до Великобританії Норман придбав Stearman у відомого пілота Рея Ганни. Страхувальну штангу для цього літака сконструював у США пілот-аеробат Арт Шолл. Спочатку Шолл не хотів дозволяти користуватися цим пристроєм іншим, побоюючись, що вони можуть травмуватися, але після його загибелі у 1985 році на зйомках фільму «Найкращий стрілець», його вдова передала креслення Норману. Тоді ж Норман найняв пілотом свого Zlin Боба Томсона, а першою «крилоходкою» стала Леслі Ґейл[7].
Норман розширив свій бізнес завдяки спонсорам. Першим спонсором стали Yugo Cars, тоді ж офіційною назвою групи стала «AeroSuperBatics». Наступними стали Cadbury в 1989 році, і Норман зміг розширити свій авіапарк до двох Stearman. Після того спонсорами були St Ivel, Guinot з Франції та Breitling зі Швейцарії. У 2008 році команда мала свій максимальний склад з п'ятьох літаків Stearman одночасно. У 1992 Норман остаточно став пілотом-крилоходом команди[7].
Літаки і команда
Станом на 2024 рік AeroSuperBatics експлуатувала чотири модифіковані біплани Boeing–Stearman Model 75. Їх оригінальні радіальні двигуни Continental потужністю 220 к.с. (160 кВт) замінені двигунами Pratt & Whitney R-985 Wasp Junior потужністю 450 к.с. (340 кВт), об'ємом 16 л, з пропелером постійної швидкості Hamilton Standard 2D30/6101A-12[9][10]. У команді працює п'ять чоловіків-пілотів[11] і шість жінок-акробаток[12][13][14].
Шоу
Станом на 2024 команда виступала у кількості одного, двох чи трьох літаків. Раніше бували формації з чотирьох або п'ятьох. Вистава складається з маневрів вищого пілотажу та виступу жінок-крилоходок, прикріплених до страхувальної штанги[15].
Команда базується в своєму поточному зареєстрованому офісі на аеродромі Королівського льотного корпусу Рендкомб біля Сайренсестера, графство Глостершир[4][12], який належить Віку Норману та двом його бізнес-партнерам (один з них — Нік Мейсон, барабанщик гурту Pink Floyd)[15][16]. Команда постійно бере участь у багатьох європейських авіашоу, а також виступає в Азії та на Близькому Сході[17]; в Японії, на Філіппінах[5], та в Австралії[18].
AeroSuperBatics надає можливість політати на крилі літака представникам громадськості, що також може використовуватися для збору коштів на благодійність і корпоративних заходів[19]. Серед знаменитостей, які літали на верхньому крилі біпланів команди, були Річард Бренсон, Бер Гріллз, Ілон Маск, музиканти гурту Status Quo Френсіс Россі та Рік Парфітт, спадкоємний принц Дубая, а також багато інших музикантів, спортсменів, автогонщиків, телеведучих, журналістів[15], акторів та королівських осіб[20]. На крилі біпланів команди літали люди віком від 9 років[21][22] до 95 років[19]. AeroSuperBatics організували перше в світі весілля на висоті 300 м, використовуючи три літаки, по одному для нареченої, нареченого та священника, який виконував обряд[20].
Інциденти
4 вересня 2021 року під час виступу на двох літаках на повітряному фестивалі в Борнмуті один із Boeing Stearman команди впав у море через відмову двигуна[23]. Вінг-вокерка Кірстен Побджой встигла повернутися в кабіну безпосередньо перед тим як літак упав, та отримала легкі травми, пілот Девід Баррелл у задній кабіні не постраждав. Обох негайно врятували за допомогою моторного човна, госпіталізували і того ж дня виписали з лікарні. Літак пізніше підняли за допомогою крана, ремонту він не підлягав[24][25][26].
Польове розслідування, проведене Відділом з розслідування авіаційних подій Сполученого Королівства в аеропорту Фарнборо, виявило, що причиною втрати потужності двигуна став розрив труби подачі оливи у місці її з'єднання з двигуном. З огляду на результати розслідування AeroSuperBatics модифікувала двигуни та розробила систему знаків руками для спілкування між пілотом і акробаткою, щоб повідомляти про будь-які механічні проблеми у надзвичайних ситуаціях[9][27][28].
Скандал з пілотом
У квітні 2022 року в Магістратському суді Свіндона пілот AeroSuperBatics Енді Кубін визнав себе винним у зберіганні дитячої порнографії, і справу передали до Королівського суду для винесення вироку[29]. У вересні 2021 року, перебуваючи під заставою перед винесенням вироку, Кубін, не повідомивши про це розслідування AeroSuperBatics, брав участь у виступі на вищезгаданому фестивалі в Борнмуті, тому самому, коли інший біплан упав у море. Дізнавшись про засудження пілота, AeroSuperBatics негайно припинили будь-які зв'язки з ним[30].
Галерея
| Еволюція ліврей AeroSuperBatics | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Примітки
- ↑ а б в https://www.aerosuperbatics.com/about-us/founder/
- ↑ а б
Display options (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 03 вересня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2024-08-03? (довідка) - ↑ а б Five-ship formation for Team Guinot (англ.). Pilot Magazine. 06 березня 2008. Архів оригіналу за 19 червня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б в
Aero-Super-Batics Limited – overview (англ.). Companies House. Архів оригіналу за 02 грудня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2024-12-02? (довідка) - ↑ а б в រូបភាពជុំវិញពិភពលោក ០៨ កុម្ភៈ ២០១៨. បណ្តុំរូបភាពនៃព្រឹត្តិការណ៍និងទិដ្ឋភាពនានាមកពីប្រទេសផ្សេងៗនៅជុំវិញពិភពលោក។ [Фотографії з усього світу 08 лютого 2018. Колекція зображень подій і сцен з різних країн світу.] (кхмерська) . VOA News. 09 лютого 2018. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б в г д Display team gallery (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 14 червня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б в г д е Pilot profile: Vic Norman 'Mr Wingwalking' (англ.). Pilot Magazine. 15 жовтня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б
Founder (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 03 серпня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2024-08-03? (довідка) - ↑ а б в
AAIB Bulletin: N707TJ, AAIB-27642 (pdf) (англ.). Air Accidents Investigation Branch. Архів (PDF) оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2023-08-04? (довідка) - ↑ а б
Our aircraft (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 02 грудня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2024-12-02? (довідка) - ↑ а б
Our pilots (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 07 січня 2025. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2025-01-07? (довідка) - ↑ а б в The art of aerobatic wing walking (англ.). The Guardian. 23 травня 2010. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б
Our wingwalkers (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 07 січня 2025. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2025-01-07? (довідка) - ↑ а б 10 Foto aksi cewek cantik di sayap pesawat yang sedang terbang [10 фото красивих дівчат в дії на крилах літака в польоті] (індонез.). KapanLagi Youniverse. 14 червня 2017. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б в г Walking in the air (англ.). The Telegraph. 10 березня 2009. Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б
= RFC Rendcomb Airfield (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 04 грудня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2024-12-04? (довідка) - ↑ а б AeroSuperBatics seek new wingwalker for 2019 (англ.). UK Aviation News. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б
Airshows (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 03 серпня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2024-08-03? (довідка) - ↑ а б в
UK Wingwalking Experiences (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 08 листопада 2024. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2024-11-08? (довідка) - ↑ а б в Walk of Fame (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б
Wing-walking schoolgirls fly into the record books (англ.). BBC News. 21 серпня 2013. Архів оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2023-08-04? (довідка) - ↑ а б
Girls aged nine become youngest formation wing-walkers (англ.). The Guardian. 21 серпня 2013. Архів оригіналу за 04 вересня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2023-08-04? (довідка) - ↑ а б
Boeing A75N1 Stearman, N707TJ, c.n. 75-950 (англ.). Aviation Safety Network. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б
Plane from wingwalker group crashes at Bournemouth Air Festival (англ.). Wilts and Glos Standard. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 05 вересня 2021.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2021-09-05? (довідка) - ↑ а б
Two injured after plane crashes into sea near Bournemouth (англ.). BBC News. 04 вересня 2021. Архів оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2023-08-04? (довідка) - ↑ а б
Bournemouth Air Festival crash pilot and wing-walker 'returning to work' (англ.). BBC News. 07 вересня 2021. Архів оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2023-08-04? (довідка) - ↑ а б
Bournemouth Air Festival: Biplane crash caused by failed oil pipe (англ.). BBC News. 20 жовтня 2022. Архів оригіналу за 05 вересня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2023-09-05? (довідка) - ↑ а б AIB investigation to Boeing A75N1(PT17) Stearman, N707TJ (англ.). Air Accidents Investigation Branch. 20 жовтня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б
Former Red Arrows pilot with MBE admits possessing dozens of vile child abuse images (англ.). Wiltshire 999s. 05 квітня 2022. Архів оригіналу за 07 квітня 2022. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2022-04-07? (довідка) - ↑ а б
'Shocked' Cirencester aerobatics group cut ties with sex offender pilot Andy Cubin MBE (англ.). Wiltshire 999s. 06 квітня 2022. Архів оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2023-08-04? (довідка)
.jpg)
%252C_Yugo_Cars_AN0283573.jpg)
%252C_Newtownards_Air_Show%252C_June_1991_(01).jpg)
%252C_Utterly_Butterly_AN1124870.jpg)

.jpg)

.jpg)