Ailuronyx tachyscopaeus
| ?Ailuronyx tachyscopaeus | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Підродина: | Uroplatinae |
| Рід: | Ailuronyx |
| Вид: | A. tachyscopaeus |
| Біноміальна назва | |
| Ailuronyx tachyscopaeus Gerlach & Canning, 1996 | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ailuronyx tachyscopaeus |
 Віківиди: | Ailuronyx tachyscopaeus |
 EOL: | 453024 |
 ITIS: | 818116 |
 МСОП: | 61429 |
 NCBI: | 1208008 |
Ailuronyx tachyscopaeus (бронзовий гекон карликовий) — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Ендемік Сейшельських Островів.
Опис
Карликовий бронзовий гекон — невелика ящірка, середня довжина якого (без врахування хвоста) становить 84 мм.
Поширення і екологія
Карликові бронзові гекони мешкають на островах Мае, Консепшен, Силует, Праслен і Ла-Діг в архіпелазі Сейшельських островів. Вони живуть в тропічних лісах, пальмових гаях, на кокосових плантаціях і в садах, на висоті до 350 м над рівнем моря. Ведуть нічний, деревний спосіб диття. Живляться комахами. Самиці відкладають яйця, які приклеюють до нижньої сторони пальмового листя.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, станом на 2005 рік популяція карликових бронзових дослідників становила 22795 ± 1220 плазунів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих тварин, зокрема мурах Anoplolepis gracilipes.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ailuronyx tachyscopaeus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 24 січня 2023
- ↑ Ailuronyx tachyscopaeus у Reptarium.cz Reptile Database