Alice N' Chains

Про інший грандж-гурт див. Alice in Chains.
Alice N' Chains
Промо-фото 1987 року, зліва направо: Нік Поллок, Джеймс Берґстром, Лейн Стейлі, Джонні Баколас
Промо-фото 1987 року, зліва направо: Нік Поллок, Джеймс Берґстром, Лейн Стейлі, Джонні Баколас
Основна інформація
ЖанрГлем-метал
Роки1986-1987
КраїнаСША США
МістоСіетл, Вашингтон
СкладЛейн Стейлі Редагувати інформацію у Вікіданих
Колишні
учасники		Лейн Стейлі
Нік Поллок
Джонні Баколас
Джеймс Берґстром
Інші
проєкти		Alice in Chains
Alice N' Chains у Вікісховищі

Alice N' Chains (укр. Аліса і Ланцюги)  — американський глем-метал-гурт з Сіетла, штат Вашингтон, утворений у 1986 році колишніми учасниками Sleze. Наприкінці їхнього існування як Sleze виникли дискусії про зміну назви на Alice in Chains[1]. Однак через занепокоєння щодо посилання на жіноче рабство, гурт зрештою вирішив писати її як Alice N' Chains[1]. Вони виступали під цим ім'ям близько 12 місяців і записали два демо-записи, перш ніж розпалися на дружніх умовах у 1987 році[2]. Один з учасників гурту, Лейн Стейлі, зрештою приєднався до іншого гурту, який взяв ім'я Alice in Chains і став відомим під ним.

Історія

Вокаліст Лейн Стейлі, гітарист Нік Поллок, басист Джонні Баколас і барабанщик Джеймс Берґстром почали виступати в останньому складі Sleze у 1986 році, коли засновник гурту Баколас повернувся після нетривалої участі в іншій групі під назвою Ascendant і вперше зайняв місце басиста; спочатку він грав на гітарі. Після його повернення, за словами Баколаса, гурт почав обговорювати зміну назви на Alice in Chains через розмову з Рассом Клаттом, вокалістом Slaughterhouse Five:

Ми говорили про різні концепції перепусток за лаштунки. На ній могло б бути написано, наприклад, «Sleze: The Welcome to Wonderland Tour (укр. Ласкаво просимо до країни чудес)». Зрештою, це перетворилося на дискусію - ми говорили про зміну назви гурту. І ми говорили: «Аліса в країні чудес? Як щодо цього, а може щодо цього? Може... Аліса у кайданах»? Ми могли б одягнути її у кайдани! Мені сподобалось як звучить "Аліса в Кайданах" - пам'ятаю, я повернувся на наступну репетицію гурту і сказав про це хлопцям. Проблема полягала у відсиланні до кабали, на що наші батьки не погоджувалися. Мама Лейна була дуже затятою християнкою. Тож ми змінили назву на Alice 'N Chains, що зробило її більш схожою на Аліса і Ланцюги.[1].

Однак мати Стейлі, Ненсі МакКаллум, сказала, що спочатку не схвалювала цього:

У мене було почуття гумору щодо назви Sleze. Але коли Лейн прийшов додому і сказав, що вони змінюють назву на Alice 'N Chains, я не зраділа. Я сказала: «Любий, це жіноче рабство. Тобі не варто вибирати таку назву - вона відштовхне твою жіночу аудиторію. Я справді вважаю так». Він був непохитний, і я була непохитна. Вперше в житті я майже не розмовляла з ним близько двох тижнів, тому що я була стурбована, а також ображена. Як моя дитина могла обрати таке ім'я, як «Alice N' Chains»?[1].

Джонні Баколас заявив, що рішення використовувати в назві комбінацію апострофа N не має нічого спільного з лос-анджелеським гуртом Guns N' Roses. Зміна назви відбулася у 1986 році, за рік до того, як Guns N' Roses стали відомими завдяки своєму першому альбому Appetite for Destruction, який вийшов у липні 1987 року[3].

За словами Стейлі, причиною, чому вони обрали цю назву, було те, що вони хотіли жартома одягатися в дреґ і грати хеві-метал[4][5].

Гурт виступав у районі Сіетла, граючи кавери Slayer і Armored Saint.

Дискографія

Alice N' Chains записали два демо-записи, відомі насамперед як «Demo No. 1» та «Demo No. 2»; обидва з 1987 року. Фізичні копії касет є надзвичайно рідкісними, оскільки було зроблено лише 100 копій «Demo No. 1», хоча бутлегові копії можна знайти в інтернеті на файлообмінниках та YouTube[6][7].

Пре-продакшн «Demo No. 1» почався, коли гурт ще називався Sleze і з іншим басистом Майком Мітчеллом, який, за словами продюсера Тіма Бранома, з'являється на треках Fat Girls і Over the Edge[8]. Запис цих двох треків відбувався на студії London Bridge Studio за допомогою брата засновника гурту, інженера Ріка, та Раджа Парашара[8]. Через кілька місяців Мітчелл покинув гурт, і Баколас знову приєднався до них як бас-гітарист. Вони додали ще одну пісню під назвою Lip Lock Rock до демо, перш ніж змінити назву на Alice N' Chains.

Треклист Demo No. 1

  1. «Lip Lock Rock» – 4:24
  2. «Fat Girls» – 3:39
  3. «Over the Edge» – 2:44

Треклист Demo No. 2

  1. «Sealed with a Kiss» – 2:49
  2. «Ya Yeah Ya» – 3:11
  3. «Glamorous Girls» – 2:48
  4. «Don't Be Satisfied» – 3:27
  5. «Hush, Hush» – 2:29
  6. «Football» – 2:01

Після Alice N' Chains

Невдовзі після розпаду Alice N' Chains Стейлі приєднався до іншої групи музикантів на чолі з гітаристом Джеррі Кантреллом, яка згодом отримала назву Alice in Chains. Цей гурт здобув міжнародну популярність як частина грандж-руху початку 1990-х, разом з іншими групами Сіетла, такими як Nirvana, Pearl Jam і Soundgarden. Стейлі також створив супергурт Mad Season разом з гітаристом Pearl Jam Майком МакКріді, барабанщиком Барретом Мартіном і басистом Джоном Бейкером Сондерсом з Screaming Trees.

Тим часом Поллок заснував гурт My Sister's Machine, взявши на себе переважно роль вокаліста та основниго автора текстів[2]. Пізніше він співав у гурті Soulbender, в якому також грав гітарист Queensrÿche Майкл Вілтон[9].

Бергстром став одним із засновників гурту Second Coming, до якого згодом приєднався Баколас, який замінив Рона «Junkeye» Холта на бас-гітарі, а Стейлі взяв участь у записі їхнього дебютного альбому L.O.V.Evil[10]. Гурт підписав контракт з лейблом Capitol Records у травні 1998 року і записав ще два студійні альбоми та один мініальбом, перш ніж розпався у 2008 році[11]. Відтоді Баколас записував і випускав музику з гуртами The Crying Spell і Lotus Crush.

Примітки

  1. ↑ а б в г Dark, black, and blue: Soundgarden, Alice in Chains. 2009. с. 215—216. ISBN 978-1-55022-877-9. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  2. ↑ а б MSM: Newest Vein of Gold in Seattle's Hard-Rock Quarry. Los Angeles Times (амер.). 15 травня 1992. Процитовано 14 грудня 2023.
  3. ↑ Alice in Chains: The Untold Story. Thomas Dunne Books. 2015. с. 46. ISBN 978-1250048073. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  4. ↑ Ressner, Jeffrey (26 листопада 1992). Alice in Chains: Through the Looking Glass. Rolling Stone (амер.). Процитовано 14 грудня 2023.
  5. ↑ Alice in Chains - "Nothing Safe" Rockline Interview, Jul 19. 1999 (укр.), процитовано 14 грудня 2023
  6. ↑ Alice N´ Chains Demos #1 (Alice In Chains) (укр.), процитовано 14 грудня 2023
  7. ↑ ALICE N CHAINS “FOOTBALL”. 1987 DEMO TAPE#2 (FORMERLY SLEZE (укр.), процитовано 14 грудня 2023
  8. ↑ а б The Origins Of Alice In Chains: A Retrospective. web.archive.org. 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 14 грудня 2023. [Архівовано 2016-02-23 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Soulbender Guitarist Happily Does Double Duty. The Georgia Straight (англ.). 12 серпня 2004. Процитовано 14 грудня 2023.
  10. ↑ Riddle, Tree RiddleTree (18 червня 2012). Layne Staley Songs in 'Grassroots' Film Have Previously Surfaced. Loudwire (англ.). Процитовано 14 грудня 2023.
  11. ↑ Second Coming Songs, Albums, Reviews, Bio & More. AllMusic (англ.). Процитовано 14 грудня 2023.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.