Aloe barberae

Aloidendron barberae
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Aloidendron
Вид:
Aloidendron barberae (A. barberae)
Біноміальна назва
Aloidendron barberae
(Dyer) Klopper & Gideon F.Sm., 2013
Синоніми

Aloe bainesii Dyer
Aloe bainesii var. barberae (Dyer) Baker
Aloe zeyheri Baker

Aloe barberae (укр. Алое Барбер[1]) — сукулентна рослина роду алое.

Назва

Це алое було відомим як «Aloe bainesii» протягом тривалого часу, але ім'я «Aloe barberae» було опубліковано трохи раніше для тієї ж рослини, і вважається дійсним ім'ям. Видова назва дана на честь Мері Елізабет Барбер (уроджена Баукер), (1818—1899), англійської письменниці, художниці і натураліста, чиї батьки емігрували до Південної Африки в 1820 році. Вона була одним з перших колекціонерів рослин в Південній Африці і ввела ці рослини в британському садівництві[2].

Систематика

У 2013 році систематики виділили з роду алое 7 видів деревоподібних рослин до нового роду Aloidendron (A.Berger) Klopper & Gideon F.Sm., серед них і Aloe barberae, що стало розглядатися як синонім Aloidendron barberae (Dyer) Klopper & Gideon F.Sm.[3]

Морфологічні ознаки

Стовбур Aloe barberae
Квіти Aloe barberae
Aloe barberae дуже декоративне
Aloe barberae та Agave attenuata у Гантінгтонському ботанічному саду

Aloe barberae є найбільшим і найвищим з усіх деревоподібних алое. Це досить струнка розлога деревоподібна рослина висотою 10-18 м при товщині стовбура у ґрунті до 2-3 м в діаметрі. Стовбури у них гладкі, розгалужені. На верхівках гілок утворюються розетки темно-зелених зігнутого листя завдовжки до 60-90 см. В розетках щорічно з'являються щільні китиці квіток, на квітконосі до 50 китиць. Квіти, залежно від різновидів, можуть бути жовтого, лососево-рожевого, червоного або оранжевого кольору.

Місця зростання

Зростає в Капській провінції та в Південно-Східній Африці (Мозамбік, Свазиленд) в густих чагарникових заростях і невисоких лісах по схилах гір і пагорбів. Росте як у вологих прибережних районах, так і в сухих внутрішніх областях на кам'янистих схилах на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Охоронні заходи

Під назвою Aloe bainesii Dyer вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Під назвою Aloidendron barberae (Dyer) Klopper & Gideon.F.Sm. вид включений до Червоного списку південноафриканських рослин (англ. Red List of South African Plants).[5]

Утримання та використання

Це алое нагадує пальму. Aloe barberae дуже декоративне, його часто вирощують у парках і садах. Є природні гібриди. У культурі в Європі з початку XVIII століття. Потребує сонячного місця, або легкої тіні, помірного поливу влітку і невеликого взимку. Розмножується насінням. Лікарська рослина.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. ↑ Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 10.06.2018.(англ.)
  3. ↑ Aloidendron. PlantZAfrica.com. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
  4. ↑ Aloe bainesii. CITES. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 10.06.2018. (англ.)
  5. ↑ Eastern Tree Aloe. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 10.06.2018. (англ.)

Бібліографія

  • Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
  • Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. — Т. I-VI, № 14. — С. 1-1231. (англ.)
  • Carter, S. Aloaceae // Flora Zambesiaca. — Royal Botanic Gardens, Kew, 2001. — № 12 (3). — С. 98. (англ.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.

Джерела

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.