Antechinomys laniger
| Antechinomys laniger | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Кволоподібні (Dasyuromorphia) |
| Родина: | Кволові (Dasyuridae) |
| Підродина: | Sminthopsinae |
| Триба: | Sminthopsini |
| Рід: | Antechinomys |
| Вид: | A. laniger
|
| Біноміальна назва | |
| Antechinomys laniger | |
| |
| Ареал виду Antechinomys laniger | |
Antechinomys laniger — вид родини сумчастих хижаків, який раніше був поширений в посушливих і напівпосушливих малі-скребах (чагарникові, головним чином евкаліптові, зарості жорстколистої дерев'янистої рослинності напівпосушливих районів південної Австралії), чагарниках, заплавах, пагорбовових луках, кам'янистих районах з рідкісним трав'яним покривом Західної Австралії, Північної Території, західного Квінсленду, Нового Південного Уельсу, можливо, Вікторії (без доказів) і Південній Австралії. Зараз відбувається помітне зменшення чисельності виду і його ареалу.[2]
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 80–110 мм, довжина хвоста: 100–145 мм.
Опис. Самці за звичай більші за самиці. Верхня частина тіла сірувата, нижня — білувата з сірим при основі волоссям. Навколо очей є темні кільця і темний клапоть по центру лоба. Вуха відносно великі. Хутро довге, м'яке з невеликою кількістю покривного волосся за винятком спини й крижів. Більше ніж половина базальної частини дуже довгого хвоста жовтувато-брунатного кольору. Довжина волосся зростає до кінця хвоста, набуваючи коричневого чи чорного кольору на прикінцевій третині хвоста. Верхя третина кінцівок забарвлена як і тіло; решта 2/3 вкриті коротким тонким білим хутром. На обличчі добре помітні вібриси. Під час сезону розмноження сумка стає досить добре розвиненою у самиць. Вона складається зі складок шкіри, збільшених з боків, щоб частково покрити соски.[3]
Поведінка, розмноження
Мабуть власної нори не копає, натомість гніздиться в колодах, пнях, серед рослинності. Можливо, також використовує нори інших тварин або гніздиться в глибоких тріщинах в землі. Здається, веде суворо наземний і нічний спосіб життя. Природною їжею є комахи та інші дрібні безхребетні. Заціпеніння було експериментально індуковане через утримання від їжі і може бути адаптивним механізмом для вирішення погіршення умов навколишнього середовища в природних умовах. Польові та лабораторні дослідження показують, що існує довгий сезон розмноження. Тварини в південно-західному Квінсленді знаходяться в репродуктивному стані з середини зими до середини літа (липень-січень). Вагітність триває 12 діб чи менше. Самиця може народити до 6 малюків за раз. Відлучення від молока відбувається приблизно через 3 місяці а статева зрілість настає в 11,5 місяців. Тривалість життя в неволі три роки.[3]
Генетика
Загрози та охорона
Деградація середовища проживання вівцями і великою рогатою худобою, хижацтво з боку котів і лисиць є головними загрозами для цього виду. Крім того, місця існування змінюються в зв'язку зі зміною режимів пожеж через поселення європейців.[2]
Примітки
- ↑ Burbidge, A.A. & Woinarski, J. (2016). Antechinomys laniger. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2016: e.T1581A21943713. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T1581A21943713.en. Процитовано 01 грудня 2025.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ а б Вебсайт МСОП
- ↑ а б Ronald M. Nowak. Walker's marsupials of the world. — JHU Press, 2005. — С. 105, 106. — ISBN 0801882222.
- ↑ Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash. Atlas of mammalian chromosomes. — John Wiley and Sons, 2006. — С. 26. — ISBN 047135015X.