Appenzeller Bahnen

Appenzeller Bahnen
нім. Appenzeller Bahnen AG[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
AB Редагувати інформацію у Вікіданих
Типпублічна компанія і залізнична компанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаАкціонерне товариство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1 січня 1988[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираГерізау Редагувати інформацію у Вікіданих
Співробітники179 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтappenzellerbahnen.ch Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Appenzeller Bahnen у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Appenzeller Bahnen — швейцарська залізнична компанія зі штаб-квартирою в Герізау. Вона керує мережею залізниць у кантонах Аппенцелль-Іннерроден, Аппенцелль-Ауссерроден, Санкт-Галлен і Тургау.

Історія

Витоки компанії «Appenzeller Bahnen» лежать у низці раніше незалежних компаній і залізничних ліній:[3]

  • Залізниця Роршах — Гайден (RHB), відкрита в 1875 році.
  • Аппенцеллербан (AB), лінію Вінкельн — Урнеш через Герізау відкрито в 1875, з продовженням від Урнеша до Аппенцелля в 1886 році. В 1913 році лінію Герізау — Вінкельн замінено новою лінією до Госсау.
  • Залізниця Фрауенфельд — Віль (FW), відкрита в 1887 році
  • Залізниця Санкт-Галлен — Гаїс — Аппенцелль (SGA), була відкрита між Санкт-Галленом і Гаїсом в 1889 році і була продовжена до Аппенцелля в 1904 році.
  • Гірська залізниця Райнек — Вальценхаузен (RhW), відкрита між Райнеком і Вальценхаузеном в 1896 році.
  • Трогенербан (TB), відкрита в 1903 році.
  • Залізниця Альтштеттен — Гаїс (AG), відкрито в 1911 році.
  • Зентісбан, відкрито в 1912 році.

«Аппенцеллербан» і «Зентісбан» об’єдналися в 1947 році, зберігши ідентичність «Аппенцеллербан» (AB). Залізниці «Санкт-Галлен-Гайс-Аппенцелль» та «Альтштеттен — Гаїс» об'єдналися в 1948 році під назвою «Залізниця Санкт-Галлен-Гайс-Аппенцелль-Альтштеттен» (SGA). [3]

Компанія «Appenzeller Bahnen» була утворена в 1988 році в результаті злиття «Appenzellerbahn» і «St. Gallen-Gais-Appenzell-Altstätten-Bahn». В 2006 році компанія «Appenzeller Bahnen» об'єдналася з компаніями «Rorschach-Heiden-Bergbahn», «Rheineck-Walzenhausen-Bergbahn» і «Trogenerbahn». З юридичної точки зору, це злиття мало форму придбання компанією «Appenzeller Bahnen» інших компаній. [3]

В 2021 році компанія об'єдналася з «Frauenfeld-Wil-Bahn AG» , власником залізниці Фрауенфельд — Віль. Обидві компанії протягом багатьох років мали спільну діяльність. [4]

Діяльність

Сьогодні компанія експлуатує такі залізничні лінії:[5][6]

  • Залізниця Аппенцелль – Ст. Галлен — Троген
  • Залізниця Госсау — Аппенцелль — Вассерауен
  • Залізниця Альтштеттен – Гаїс
  • Гірська залізниця Райнек — Вальценхаузен
  • Залізниця Роршах — Гайден
  • Залізниця Фрауенфельд — Віль

Лінії Санкт-Галлен-Гаїс-Аппенцелль, Госсау-Аппенцелль-Вассерауен і Альтштеттен-Гаїс утворюють об'єднану мережу з шириною колії 1000 мм, усі електрифіковані на 1500 В постійного струму. До 2018 року лінія Санкт-Галлен – Троген також була метрової колії, але була відокремлена.

В 2016 — 2018 рр «Appenzellerbahnen» здійснив великий будівельний проект для з’єднання ліній (Аппенцелль — Ст. Галлен) та «Ст.-Галлен — Троген». Три точки несумісності полягали в електрифікації (лінія Санкт-Галлен-Троген була 1000 В постійного струму та на короткій дистанції 600 В постійного струму, спільною з тролейбусною системою Санкт-Галлена, різні (але фізично суміжні) кінцеві точки в Санкт-Галлені та максимальні ухили (під'їзд рейкової залізниці до Санкт-Галлена з Аппенцелля був занадто крутим для рухомого складу Санкт-Галлен — Троген на основі зчеплення). Таким чином, новий проект повторно електрифікував лінію Санкт-Галлен — Троген на 1500 В постійного струму та побудував новий тунель через Санкт-Галлен. Стара траса через Санкт-Галлен закрилася у квітні 2018 року, а система почала працювати у жовтні того ж року. [7][8]

Залізниці «Райнек — Вальценхаузен» і «Роршах — Гайден» географічно відокремлені від решти мережі і мають ширину колії відповідно 1200 мм та 1435 мм. Лінії «Альтштеттен–Гайс», «Райнек–Вальценхаузен» та «Роршах–Гайден» мають зубчасті секції, тоді як «Госсау–Аппенцелль–Вассерауен» та «Аппенцелль–Санкт-Галлен-Троген» є адгезійними. [5][6]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б UID Register
  2. ↑ Bischofberger H. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
  3. ↑ а б в Geschichte [History] (German) . Appenzeller Bahnen. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 2 липня 2014. [Архівовано 2014-06-30 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Frauenfeld-Wil-Bahn fusioniert mit den Appenzeller Bahnen. St. Galler Tagblatt (нім.). 17 червня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  5. ↑ а б Unterwegs [Route network] (German) . Appenzeller Bahnen. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 2 липня 2014.
  6. ↑ а б Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 14—15. ISBN 978-3-89494-130-7.
  7. ↑ Thomas Baumgartner, Lukas Regli: Die Bedeutung der Durchmesserlinie Appenzell – St. Gallen – Trogen für die Appenzeller Bahnen (in German). In: Schweizer Eisenbahn-Revue. No. 11/2013. Minirex, ISSN 1022-7113, pp. 604–606.
  8. ↑ Appenzeller Bahnen’s Durchmesserlinie project completed. Railway Gazette. 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018. [Архівовано 2018-10-11 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Appenzeller Bahnen
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.