Arbutus menziesii
| ?Arbutus menziesii | |
|---|---|
![]() | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| — | Дводольні (Magnoliopsida) |
| Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
| Родина: | Вересові (Ericaceae) |
| Підродина: | Arbutoideae |
| Рід: | Суничник (Arbutus) |
| Вид: | Суничник Мензиса |
| Біноміальна назва | |
| Arbutus menziesii Pursh, 1813 | |
![]() Natural range of Arbutus menziesii | |
| Синоніми[1] | |
| |
| Посилання | |
| Arbutus menziesii | |
| 582128 | |
| IPNI: | 326479-1 |
| 23627 | |
| 61220272 | |
| 82758 | |
Суничник Мензиса (Arbutus menziesii) — вид рослин родини вересові (Ericaceae).
Назва
Назву суничник дерево отримало ще від іспанських поселенців, що помітили його схожість з суничником звичайним (Arbutus unedo).
Будова
Вічнозелена листяна рослина до 30 м висотою. Дуже міцне дерево, що здатне витримувати сильні вітри, брак поживних речовин у ґрунті, лісові пожежі. Має помітну гладеньку кору, що впродовж більшої частини року має насичений коричнево-оранжевий колір, а влітку блякне і починає відшаровуватися, оголяючи молоду зеленовато-кремову кору, прохолодну і клейку на дотик. Суничник має білі дзвоникоподібні квіти у великих суцвіттях та тверді кулясті плоди зі зморшкуватою шкіркою та кислуватим смаком.
Поширення та середовище існування
Росте на західному узбережжі Північної Америки: від Південно-західної частини Британської Колумбії (Канада) до північної частини півострова Каліфорнія (Мексика), де трапляється найчастіше між узбережжям Тихого океану до гір Сьєрра-Невада. Зустрічається на кам'янистих ґрунтах у хвойних лісах разом з Pinus ponderosa та у вічнозелених рідколіссях.
Практичне використання
Корінне населення Америки вживало плоди суничника в їжу, переважно у вигляді сидру, оскільки вони містять високу концентрацію таніну. З кори робили лікувальний чай.
Галерея
-
Доросле дерево
-
Квіти у китицях -
Листя
-
Нестиглі плоди -
Стиглі плоди -
Стара і молода кора
Примітки
Джерела
- Ліс. - К.Махаон-Україна, 2008. - 304 с., іл. - С. 132

