Brujeria

Brujeria
Brujeria на фестивалі Sziget, 2009 рік
Основна інформація
Місце народження	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1][2]
Роки активності	1989–present
Жанр	Дез-метал грайндкор грув-метал[3]
Лейбли	Alternative Tentacles Koolarrow Roadrunner Nuclear Blast
brujeria.com
Файли у Вікісховищі

Brujeria ([bɾuxeˈɾi.a], від ісп. brujería, «чаклунство») — американський^[4] екстремальний метал-гурт, заснований у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, у 1989 році.

Учасники гурту виступають під псевдонімами та зображують себе як латиноамериканський гурт, що складається з наркобаронів, які приховують свою особу, оскільки їх розшукує ФБР. На відео та фотографіях гурту вони зображені в балаклавах, банданах чи серапе на обличчі, часто з мачете в руках. Пісні гурту написані іспанською мовою та зачіпають провокативні теми, як-от сатанізм, антихристиянство, секс, імміграція, контрабанда наркотиків та політика^[5].

Brujeria є супергуртом. Через їх склад пройшло багато музикантів, відомих за іншими проектами, зокрема Реймонд Еррера (барабанщик Fear Factory і один з її засновників), Біллі Гулд (басист Faith No More), Нік Баркер (барабанщик Dimmu Borgir), Джефф Вокер (вокаліст і басист Carcass) та Шейн Ембері (басист Napalm Death).

Гурт зібрався у 1989 році з метою представити на грайндкор та дез-метал сцені спільноти латиноамериканців / чикано. До його першого складу увійшли вокаліст Хуан Брухо, гітарист Діно Касарес, барабанщик Пет Хоед, бас-гітарист Біллі Гулд та бек-вокаліст Джелло Біафра під псевдонімами (детальніше див. нижче).

Їхній перший сингл «¡Demoniaco!» вийшов у 1990 році. У 1992 році вийшола пісня «Machetazos», і разом з нею відбулася перша зміна складу — Джелло Біафра покинув гурт, Пінчі Піч був представлений як додатковий вокаліст^[6], Пет Хоед з барабанщика став другим вокалістом, а місце за барабанною установкою зайняв Раймонд Еррера. У 1994 році вийшли альбоми «Machetazos» та «El Patrón», випущені та розповсюджені через лейбл Джелло Біафри Alternative Tentacles.

Гурт від самого початку критикували за тексти пісень про наркотики, секс та сатанізм. Ці теми (хоча вони часто зустрічаються у текстах багатьох інших дез-метал гуртів) були натхненні діями Адольфо Констанцо — мексиканського наркоторговця і серійного вбивці, що практикував спіритичну релігію пало^[7].

Суперечки викликала обкладинка їхнього першого альбому Matando Güeros (1993), на якій зображено руку, що тримає відрубану голову. Фотографію взято з мексиканського видання, голова на ній справжня, відрубана під час війни між наркоторговцями^[8] . Згодом ця голова стала емблемою гурту, перетворившись на їхній маскот на ім'я Коко Локо (Coco Loco, щось на кшталт «Божевільний бабай») і часто зустрічається на обкладинках альбомів та товарах. До складу гурту на цьому альбомі додався Шейн Ембері як гітарист і басист.

У 1995 році вони випустили свій другий повноформатний альбом Raza Odiada. Тематика текстів лишалася приблизно тією ж, але музика зазнала значних змін, і для багатьох критиків і шанувальників ця робота гурту лишається найкращою. З альбомом вийшов сингл «La Ley De Plomo», кліп якого мав успіх на музичних каналах, таких як MTV, де його показували пізно ввечері на хеві-метал шоу. Гурт почав набувати дедалі більшої популярності, але вирішив продовжити зберігати анонімність учасників і відмовлятися від усіх пропозицій щодо організації концертів (за винятком рідкісних випадків), що збентежило прихильників, які прагнули побачити музикантів наживо.

Два роки по тому вийшов мініальбом «Marijuana» який містив кавер-пародію на популярну пісню «Macarena» та чотири живі записи з їхнього першого офіційного концерту.

У 1999 році вийшов альбом «Spanglish 101» — збірка пісень артистів лейблу «Kool Arrow Records», які протестували проти домінування англійської мови. На цьому альбомі гурт випустив кілька нових треків: «Marcha de Odio», який пізніше увійшов до їхнього наступного альбому Brujerizmo, та «Don Quijote Marijuana» — кавер на хіт гурту Magazine 60 «Don Quixote», який привернув увагу своїм техно-денс-стилем, що радикально відрізнявся від звичного важкого звучання гурту.

У 2000 році, через 5 років після виходу попереднього альбому, вийшов альбом Brujerizmo. Для нього до складу гурту увійшли Нік Баркер як другий барабанщик, гітарист Джессі Пінтадо та вокалістка Габі Домінгес у ролі демониці Пітітіс^[9].

Наступним релізом стала збірка під назвою Mextremist! Greatest Hits, випущена у 2001 році, яка включала класичні треки, альтернативні версії, ремікси, мультимедійний трек з відео та деякі нові теми, такі як спільна робота з Mucho Muchacho над «Narco-Peda» та «Asesino» за участю Тоні Кампоса зі Static-X.

Платівка, скоріше, була схожа не на збірку, а на диск з раритетами та бісайдами, оскільки більшість пісень були не альбомними версіями, а версіями з мініальбомів та синглів. Диск також містив відео на вищезгаданий кавер «Don Quijote Marihuana».

2002 рік приніс гурту багато планів. Спочатку вони записали новий матеріал для свого довгоочікуваного четвертого альбому. Однак, його вихід було відкладено через суперечки між Касаресом та Еррерою, пов'язані з тимчасовим розпадом Fear Factory. Еррера покинув Brujeria у 2002 році, незадовго до того, як Fear Factory знову зібралися без Касареса.

Після цього Brujeria оголосила про запуск різних сайд-проєктів для кожного з учасників, починаючи з Asesino Діно Касареса, який того ж року запустив проєкт «Corridos de Muerte» з гуртом за участю Тоні Кампоса та Еміліо Маркеса.

Хоча на початку своєї діяльності гурт відмовлявся від живих виступів, 11 червня 1997 року Brujeria виступила в клубі Whisky a Go Go в Голлівуді. Сам короткий концерт був включений до мініальбому «Marijuana» як сторона B.

2 жовтня 2003 року у Чикаго гурт відіграв свій перший офіційний концерт і розпочав свій перший тур під назвою «The Mexecutioner Tour», який завершився 24 січня 2004 року в Гвадалахарі, Мексика.

Гурт, тепер з Ніком Баркером на барабанах, вирішив просувати свою роботу так, як ніколи раніше, включаючи інтерв'ю, концерти тощо. Другий тур, який так і називався, «Tour II», розпочався 7 лютого 2004 року в Мехікалі. Гурт, до якого приєдналася вокалістка Пітітіс, вперше завітав до Бразилії та Аргентини і завершив тур 8 серпня 2004 року в Буенос-Айресі.

Після цього гурт зник зі сцени, і виникла невизначеність щодо його майбутнього. Припускали, що причиною цього була невдала спроба роботи над новим альбомом. Також у цей період кілька ключових учасників групи, такі як Діно Касарес, покинули її через розбіжності з фронтменом Хуаном Брухо.

У 2006 році гурт випустив збірку сигналів та мініальбомів «The Singles» та розпочав новий світовий тур «No Seas Pendejo Tour», який розпочався в Буенос-Айресі, Аргентина, 28 січня, а також включав презентацію на Vive Latino 2006 у Мексиці за участю двох нових учасників: Тоні Лауреано на барабанах та Джеффа Вокера на басу. Попередній басист Шейн Ембері тепер перейшов на гітару.

Під час туру гурт вперше виступив у Європі — на фестивалі Viña Rock, Іспанія. Тур завершився 6 серпня того ж року в Х'юстоні, штат Техас. Пізніше, у вересні того ж року гурт повернувся до Європи, щоб здійснити невеликий тур по Іспанії, відомий як «Don Quijote Marijuana Tour», тепер з Патріком Єнсеном на гітарі та Адріаном Ерландссоном на барабанах.

Після кількох років перерви та внутрішніх проблем, гурт Brujeria реформувався у 2007 році та вирішив, що настав час повернутися на сцену. Хуан Брухо (вокал), Пет Хоед (другий вокал), Джефф Вокер (бас), Шейн Ембері (гітара) та Адріан Ерландссон (ударні) розпочали новий тур під назвою «Weapon of Change Tour». З 21 лютого по 15 грудня гурт виступав в Англії, Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, США, Мексиці, Колумбії, Аргентині, Бразилії, Перу, Чилі та Еквадорі.

У період з квітня по червень 2008 року Brujeria повернувся до Європи, щоб зіграти кілька концертів як продовження туру, включаючи виступи на фестивалях SWR MetalFest XI у Барроселасі (Португалія), знову на Viña Rock (Альбасете, Іспанія)^[10] та на Kobetasonik у Країні Басків (Іспанія)^[11]. У листопаді та грудні того ж року гурт розпочав ще один тур під назвою «Accept No Imitations Tour». У травні 2012 Brujeria виступили на 10-му Maryland Death Fest.

У жовтні 2014 року гурт підписав контракт на альбом з інді-гігантом Nuclear Blast. Четвертий студійний альбом Pocho Aztlan вийшов 16 вересня 2016, через шістнадцять років після попереднього. Цей альбом став першим записом, у якому взяли участь Нік Баркер і Джефф Вокер^[12].

Після виходу альбома Brujeria продовжила регулярні гастролі та випустила серію синглів, включаючи дві антитрампівські пісні «Viva Presidente Trump!» та «Amaricon Czar» (відповідно у 2016 та 2019 роках)^[13][14] і "Covid-666" у 2020^[15].

14 липня 2023 року гурт випустив свій перший сингл з нового альбому Esto Es Brujeria під назвою «Mochado». Сам альбом вийшов 15 вересня.

Пінче Піч помер від серцевої недостатності 17 липня 2024 року у віці 57 років^[16]. 18 вересня того ж року гурт повідомив через допис в Instagram, що Хуан Брухо вранці помер у віці 61 року після того, як 16 вересня зазнав серцевого нападу^[17]. Після смерті лідера гурт подовжує діяльність^[18].

• Fantasma (Пет Хоед) – бас-гітара, вокал (з 1993, не брав участі у гарстролях з 2014), барабани (1989–1993)
• Hongo (Шейн Ембері) – гітари, бас, барабани (з 1989, не брав участі у гастролях з 2022)
• El Sangrón (Генрі Санчес) – вокал (з 2014)
• El Criminal (Антон Райзенеґґер) – гітари, бек-вокал (з 2015)
• La Bruja Encabronada (Джессіка Піментел) – вокал (з 2017)
• Zangano (Серхіо Лопес) – бас (з 2022)
• El Sativo (Джон Крістофер Лепе) – барабани (з 2022)

• Juan Brujo (Джон Девід Лепе) – основний вокал (1989–2024; помер)^[19]
• Asesino (Діно Касарес) – гітари (1989–2005)
• Güero Sin Fe (Біллі Гулд) – бас, гітари (1989–2002)
• Hozicón Jr. (Джелло Біафра) – додатковий вокал (1989–1992, 1995–1996)
• Pinche Peach (Ciriaco Quezada) – семпли, вокал (1992–2024; his death)
• Greñudo (Реймонд Еррера) – барабани (1993–2002)
• El Embrujado (Патрік Єнсен) – гітари (1999–2004)
• Cristo de Pisto (Джессі Пінтадо) – гітари (2000; помер у 2006)
• Maldito X (Тоні Кампос) – вокал (2001)
• Hongo Jr. (Нік Баркер) – ба (2002–2005, 2016–2022)
• Pititis (Габі Домінгес) – вокал, гітара (2004–2016)
• El Sadistico (Еміліо Маркес – барабани (2005)
• El Cynico (Джефф Волкер) – бас, гітари, вокал (2006–2016)
• El Angelito (Шаблон:Lu) – барабани (2006)
• El Podrido (Адріан Ерландссон) – барабани (2006–2014)
• El Clavador (Даніель Ерландссон) – барабани (2012–2014)

• 1993 — Matando Güeros (Roadrunner Records)
• 1995 — Raza Odiada (Roadrunner Records)
• 2000 — Brujerizmo (Roadrunner Records)
• 2016 — Pocho Aztlan (Nuclear Blast)
• 2023 — Esto Es Brujeria (Nuclear Blast)

• 1990 - ¡Demoniaco! (Nemesis Records)
• 1992 - ¡Machetazos! (Alternative Tentacles)
• 1994 - El Patrón (Alternative Tentacles)
• 2000 - «Marijuana» (Kool Arrow Records)
• 2008 - Debilador (незалежно)
• 2009 - No Aceptan Imitaciones (незалежно)
• 2010 - California Uber Aztlan (незалежно)
• 2014 - Angel Chilango (незалежно)
• 2016 - Viva Presidente Trump! (Nuclear Blast)
• 2019 - Amaricon Czar (Nuclear Blast)
• 2020 - COVID-666 (Nuclear Blast)
• 2023 - Mochado (Nuclear Blast)

• 1994 - Best of Grindcore and Destruction (Priority Records)
• 1996 - At Deaths Door II
• 1999 - Spanglish 101 (Kool Arrow Records)
• 2001 - Mextremist! Greatest Hits (Kool Arrow Records)
• 2003 - The Mexecutioner! - The Best of Brujeria (Roadrunner Records)
• 2006 - The Singles

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Brujeria

• Офіційний сайт
• Brujeria на Allmusic.
• Дискографія Brujería на сайті MusicBrainz
• Brujeria на сайті Discogs (англ.)
• Brujeria на сайті IMDb (англ.)