CHa-17

CHa-17
Служба
Тип/клас	допоміжний мисливець за підводними човнами
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф у Горікі / верф ВМФ у Куре, будівельний № 516
Замовлено	1941 фінансовий рік
Закладено	21 квітня 1942
Спущено на воду	23 лютого 1943
Введено в експлуатацію	10 травня 1943
На службі	1943—1944
Загибель	18 лютого 1944 потоплений в архіпелазі Бісмарка
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	130
Довжина	29,2 м
Ширина	5,7 м
Осадка	2,0 м
Технічні дані
Рухова установка	1 дизель
Потужність	400 к.с.
Швидкість	11 вузлів
Дальність плавання	1000 миль (1900 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж	32
Озброєння
Торпедно-мінне озброєння	22 глибинні бомби
Зенітне озброєння	1 × 7,7-мм кулемет

18.02.44

Район потоплення CHa-34

CHa-17 — мисливець за підводними човнами Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

CHa-17 належав до серії допоміжних мисливців, споруджених з використанням можливостей малих суднобудівних підприємств. Ці кораблі мали дерев'яний корпус та при зникненні зацікавленості в них зі сторони збройних сил мали бути перетворені на риболовецькі судна.

Спорудження корпусу CHa-17 здійснили на верфі у Горікі (Goriki), а його оснащення озброєнням провели на верфі ВМФ у Куре.

Кілька місяців корабель ніс службу в районі порту Саєкі (північно-східне узбережжя Кюсю), а в серпні 1943-го був включений до 83-го охоронного загону, що діяв у Меланезії. 2—17 вересня CHa-16 у складі конвою № 3902 пройшов з Йокосуки на Трук (розташована в центральній частині Каролінських островів головна японська база в Океанії), а потім перейшов до архіпелагу Бісмарка.

18 лютого 1944-го CHa-17 перебував в районі Кавієнгу (друга за значенням японська база в архіпелазі Бісмарка, розташована на північному завершенні острова Нова Ірландія), де був виявлений та потоплений літаками B-25.^[1][2]