Canción animal
Canción animal | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Студійний альбом | |||||||
| Виконавець | Soda Stereo | ||||||
| Країна |  Аргентина | ||||||
| Дата випуску | 20 грудня 1990 | ||||||
| Записаний | 1990 | ||||||
| Жанр | Хард-рок Альтернативний рок | ||||||
| Тривалість | 41 хв. 34 сек. | ||||||
| Мова | іспанська  | ||||||
| Лейбл | Sony Music | ||||||
| Продюсер | Soda Stereo | ||||||
| Хронологія Soda Stereo | |||||||
| |||||||
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic |   [1]
|
| The Encyclopedia of Popular Music | [2]
|
| MusicHound | [3]
|
Canción Animal — п'ятий студійний альбом аргентинського рок-гурту Soda Stereo. Випущена 7 серпня 1990 року, платівка вирізняється роковим звучанням, що стало зміною порівняно з попередніми альбомами гурту в стилях нова хвиля та фанк.
Для створення «Canción Animal» гурт черпав натхнення передусім у звучанні аргентинських рок-гуртів 1970-х років, які вони слухали в підлітковому віці, таких як Pescado Rabioso, Vox Dei та Color Humano. Окрім альтернативного та хард-року, в альбомі представлені кантрі, фолк, психоделічні та акустичні пісні.
Альбом був записаний на студії Criteria Studios у Маямі в червні та липні 1990 року. Демо-записи Soda Stereo створили у квартирі Густаво Сераті в Буенос-Айресі; у роботі над альбомом допомагав співак Даніель Мелеро, який став співавтором композицій разом із Сераті. Мелеро написав трек «Canción Animal» на прохання Сераті, щоб описати його стосунки з дівчиною Паолою Антонуччі. Також були присутні інші гості, як-от Твіті Гонсалес, який грав на клавішних у таких піснях, як «Un Millón de Años Luz» (досл. ««Мільйон світлових років»»), та на акустичній гітарі в «Hombre al Agua» (досл. «Людина за бортом»). Звукоінженерами виступили Маріано Лопес та Адріан Таверна.
З презентацією альбому гурт вперше поїхав до Іспанії — в травні 1992 відбулися концерти в Мадриді, Ов'єдо, Севільї, Валенсії та Барселоні[4]. «Тваринний тур» (La Gira Animal, 1990—1991) на підтримку альбому був безпрецедентним по масштабам. Концерти відбулися у 30 містах Аргентини, а також у Чилі, Парагваї, Уругваї, Венесуелі, Мексиці[5]. 21 грудня 1991 року в Буенос-Айресі пройшов завершальний безкоштовний концерт туру, де Soda Stereo зібрала двісті п'ятдесят тисяч глядачів (у деяких джерелах — п'ятсот тисяч). Це найбільша кількість людей, яка коли-небудь збиралася в Аргентині на музичних заходах[6].
У 2006 році «Canción Animal» посів друге місце у списку 250 найкращих іберо-американських рок-альбомів за версією видання Al Borde, а у 2007 році — дев'яте місце у списку «100 найкращих альбомів національного року» за версією «Rolling Stone Argentina». Загалом в Аргентині було продано 500 000 копій альбому. У 2024 році він посів 21-ше місце у списку «Los 600 de Latinoamérica», складеному музичними журналістами з різних країн Америки, де були зібрані 600 найкращих латиноамериканських альбомів з 1920 по 2022 рік.
1990 року було відзнято кліп на пісню «De música ligera» з цього альбому, а 1991 — на «Cae el sol». Пісня «De música ligera» з цього альбому увійшла під номером 4 до списку найкращих пісень аргентинського року за версією сайту Rock.ar[7].
Список пісень
| # | Назва | Тривалість |
|---|---|---|
| 1. | «(En) El séptimo día» | 4:25 |
| 2. | «Un millón de años luz» | 5:06 |
| 3. | «Canción animal» | 4:08 |
| 4. | «1990» | 3:39 |
| 5. | «Sueles dejarme solo» | 3:49 |
| 6. | «De música ligera» | 3:32 |
| 7. | «Hombre al agua» | 5:56 |
| 8. | «Entre caníbales» | 4:06 |
| 9. | «Té para tres» | 2:26 |
| 10. | «Cae el sol» | 4:24 |
Музиканти, що брали учать у записі альбому
Soda Stereo
- Густаво Сераті — вокал і гітара
- Сета Босіо — бас-гітара і бек-вокал
- Чарлі Альберті — ударні
Запрошені музиканти
- Твіті Гонсалес — клавішні
- Андреа Альварес — перкусія і бек-вокал («1990», «Hombre al agua», «Cae el sol»)
- Даніель Мелеро — клавішні («Cae el sol», «Hombre al agua»)
- Педро Аснар — бек-вокал («Sueles Dejarme Solo», «1990»)
Чарти
| Чарт (1990) | Найвища позиція |
|---|---|
| Argentine Albums (CAPIF)[8] | 2 |
| Чарт (2025) | Найвища позиція |
|---|---|
| Argentine Albums (CAPIF)[9] | 1 |
Примітки
- ↑ Adaime, 1995.
- ↑ Shepherd та ін., 2005, p. 588.
- ↑ Graff, 1996, p. 948.
- ↑ http://aerosoda.spaces.live.com/Blog/cns!162B7F502C77AB90!597.entry[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудня 2007. Процитовано 11 травня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 січня 2008. Процитовано 11 травня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 11 травня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Revista Pelo (in Spanish)
- ↑ Los discos más vendidos. Diario de Cultura. Argentine Chamber of Phonograms and Videograms Producers. Архів оригіналу за 16 серпня 2025. Процитовано 16 серпня 2025.