Cephalophus callipygus
| ?Cephalophus callipygus | |
|---|---|
_from_behind%252C_Campo_Maan_National_Park.jpg) Дуїкер Петерса в національному парку Кампо Маан, Камерун | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Плацентарні (Eutheria) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Дуїкерові (Cephalophinae) |
| Рід: | Дуїкер (Cephalophus) |
| Вид: | Cephalophus callipygus |
| Біноміальна назва | |
| Cephalophus callipygus Thomas, 1876 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cephalophus callipygus |
 EOL: | 328702 |
 ITIS: | 625161 |
 МСОП: | 4138 |
 NCBI: | 129223 |
| Fossilworks: | 149549 |
Cephalophorus callipygus, syn. Cephalophus callipygus (дуїкер Петерса[1]) — вид парнокопитних ссавців родини Бикові (Bovidae). Це невелика антилопа, що живе в Габоні, Екваторіальній Гвінеї, в південному Камеруні та на півночі Республіки Конго.
Опис
Дуїкер Петерса довжиною від 90 до 115 см, висотою в плечах від 45 до 60 см. Важить від 12 до 23 кг. Хвіст довжиною від 10 до 16,5 см, і самці і самки мають роги довжиною від 5,5 до 13,8 см. Забарвлення хутра може бути від світлого до темно-коричневого кольору, задня частина тіла зазвичай темніша. Горло і груди руді, на грудях є темна смуга. Губи та підборіддя білі. Ноги одного кольору з тулубом, ближче до копит темніють до майже чорного кольору. На кінчику хвоста є китиця, біла з нижньої сторони. Роги короткі і товсті, з вигнутими вгору кінчиками, в поперечному перерізі овальні. Малеча темнішого кольору.
Екологія
Дуїкер Петерса живе у всіх типах лісу, а також у густих заростях савани біля води. Він веде денний спосіб життя, територіальний. Територія тварини становить близько 0,4 км². Зазвичай він не повертається на минуле місце відпочинку, постійно мігрує, проходячи від 2 до 4 км в день. Харчується невеликими фруктами, від 1 до 3 см в діаметрі; за спостереженнями, проведеними біля Макоку в Габоні, на них припадає 83% від загального раціону (16% - листя). Всього відомо 55 видів рослин, якими живиться дуїкер Петерса, що належать до родів Аннонові, Бурзерові та Мускатникові. Спарюється цілий рік. Вагітність триває приблизно 240 днів. Молодняк значно активніше споживає листя, ніж дорослі представники його виду
Популяція і захист
Загальна чисельність приблизно оцінюється в 380 000 голів. На нього іде сильне полювання: у Центральноафриканській Республіці дуїкери Петерса складають 29% від всіх тварин, впольованих на бушміт. На даний момент МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливого захисту.
Примітки
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела
- Червоний список Міжнародного союзу охорони природи:Cephalophus callipygus [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Theodor Haltenorth, Helmut Diller: Säugetiere Afrikas und Madagaskars (= BLV-Bestimmungsbuch. Bd. 19). BLV Verlagsgesellschaft, München 1977, ISBN 3-405-11392-X.
- Jonathan Kingdon: The Kingdon Pocket Guide to African Mammals. A & C Black Publishers Ltd., London 2004, ISBN 0-7136-6981-0.
- Colin Groves, David M. Leslie Jr.: Family Bovidae (Hollow-horned Ruminants). In: Don E. Wilson, Russell A. Mittermeier (Hrsg.): Handbook of the Mammals of the World. Volume 2: Hooved Mammals. Lynx Edicions, Barcelona 2011, ISBN 978-84-96553-77-4, S. 766.