Cephalophus spadix
| ?Cephalophus spadix | |
|---|---|
_-_%D7%90%D7%99%D7%95%D7%A8_%D7%A9%D7%9C_%D7%9E%D7%A9%D7%AA%D7%9E%D7%A9-%D7%9E%D7%A0%D7%97%D7%9D.%D7%90%D7%9C.png) | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Плацентарні (Eutheria) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Дуїкерові (Cephalophinae) |
| Рід: | Дуїкер (Cephalophus) |
| Вид: | Cephalophus spadix |
| Біноміальна назва | |
| Cephalophus spadix True, 1890 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Cephalophus spadix |
 EOL: | 328722 |
 ITIS: | 625173 |
 МСОП: | 4151 |
 NCBI: | 129231 |
| Fossilworks: | 149554 |
Cephalophus spadix (Танзанійський дуїкер, Дуїкер Еботта, також відомий як Мінде в мові суахілі) — вид парнокопитних ссавців родини Бикові (Bovidae). Це великий дуїкер, що мешкає декількома популяціями в густих тропічних лісах Танзанії. Він може бути підвидом жовтоспинного дуїкера. Це дуже рідкісна антилопа: перша її фотографія з'явилась лише 2003 року.
Опис
Танзанійський дуїкер має висоту 65 см в плечах і важить близько 55 кг. Має блискучу шкіру темно-коричневого кольору, світлішу на животі. Морда блідіша, сірого кольору з великою червоною плямою на лобі, роги тонкі і короткі(від 8 до 12 см). Приховане життя в густих лісах в поєднанні з переважно нічнім способом життя є дуже складним для дослідження. Він харчується листям лісової підстилки і рослинністю лісових галявин; також може харчуватись фруктами, квітками і мохом. Був помічений з жабкою в роті; дуїкери, як відомо, іноді ловлять невеликих тварин. На жаль, прихований спосіб життя не рятує його від хижаків. Вінценосний орел (Stephanoetus coronatus) і пітони (Python ) полюють на молодих антилоп, а дорослі дуїкери стають здобиччю пардусів (Panthera pardus), левів (Panthera leo) і плямистих гієн (Crocuta crocuta).
Розселення
Танзанійський дуїкер є ендеміком Танзанії, живе окремими популяціями в горах східної гірської дуги Східноафриканського плоскогір'я, на горі Кіліманджаро та на Південному Нагір'ї в Танзанії. Ці дуїкери живуть у вологих лісах та болотах на висоті між 1700 і 2700 метрах над рівнем моря, але іноді можуть переміщатись набагато вище, на 4000 метри над рівнем моря. Дуїкери Еботта ведуть нічний спосіб життя, вдень відпочивають в заростях.
Чисельність
За оцінками, в світі залишилось близько 1500 дуїкерів цього виду. Руйнування середовищ їхнього проживання і мисливська активність загрожують їхньому виживанню.