Couroupita guianensis

?Couroupita guianensis Коуропіта гаянська
Квіти коуропіти гаянської
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Евдикоти
Підклас:	Айстериди
Порядок:	Вересоцвіті (Ericales)
Родина:	Lecythidaceae
Рід:	Couroupita
Вид:	Коуропіта гаянська
Біноміальна назва
Couroupita guianensis Aubl., 1775
Синоніми
Couratari pedicellaris Rizzini Couroupita acreensis R.Knuth Couroupita antillana Miers Couroupita froesii R.Knuth Couroupita guianensis var. surinamensis (Mart. ex Berg) Eyma Couroupita idolica Dwyer Couroupita membranacea Miers Couroupita peruviana O.Berg Couroupita saintcroixiana R.Knuth Couroupita surinamensis Mart. ex Berg Couroupita surinamensis Mart. ex O. Berg Couroupita venezuelensis R.Knuth Lecythis bracteata Willd. Pekea couroupita Juss. ex DC. [Invalid] [1]
Посилання
Вікісховище:	Couroupita guianensis
EOL:	1054983
IPNI:	592385-1
ITIS:	506154
МСОП:	33969
NCBI:	66684
The Plant List:	kew-313712

Коуропіта гаянська, дерево «гарматне ядро», нагалінга (Couroupita guianensis) — дерево роду Couroupita.

Назву рослині дав французький біолог Жан Обле у 1755 році. На Шрі-Ланку рослину завезли у 1881 році. Рослину переплутали з священним деревом сал (Shorea robusta). За легендою мати Будди Майя тримала гілку дерева сал, коли народжувала сина. Через це Shorea robusta вирощують у буддистських монастирях. Проте у Шрі-Ланці, Таїланді цим деревом вважають Коуропіту гаянську. За іншою версією через наявність у квіток каптура, люди асоціють дерево з нагами, тому вирощують на територіях індуїстських та буддистських храмів.

Вічнозелене листяне дерево досягає 25-37 м висоти^[2]. Через округлі великі плоди, що схожі на гарматні ядра, в англійській мові отримало назву «Cannonball Tree». Квіти ростуть у нижній частині дерева прямо на стовбурі. Квіти мають специфічну складену будову.

Квіти не виділяють нектару тому приваблюють комах, що збирають пилок. Для цього рослина виробляє два види пилку — запліднений у нижній частині квітки і незапліднений у «каптурі» (покривалі). Великі плоди при падінні розбиваються, приманюючи тварин запахом. Таясові свині та птахи споживають плоди. Насіння покрите спеціальним покриттям, що дозволяє їм проходити стравохід тварин.

Походить з північної частини Південної Америки та Карибського архіпелагу. Росте у низинних дощових лісах на багатих гумусом вологих ґрунтах.

Зараз широко вирощується у тропічних країнах через декоративні квіти.

Плоди можуть вживати в їжу господарські тварини (свині, кури). Люди їдять плоди рідко через специфічний запах.^[3]