Death in June

Death in June
Основна інформація
Жанрпостпанк, дарк ембієнт, неофолк, нойз
Роки1981-наш час
КраїнаВелика Британія
МістоВелика Британія Велика Британія
МоваАнглійська,
ЛейблNER
СкладДуглас Пірс
Колишні
учасники		Патрик Лігас, Тоні Вейкфорд, Девід Тибет, Бойд Райс, Джон Мерфі
deathinjune.net
Death in June у Вікісховищі

Death in June — музичний проєкт англійського фолк-музиканта Дуґласа Пірса, відомішого під псевдонімом Douglas P. Група Death in June сформувалася у Великій Британії в 1981 році у вигляді тріо. У 1985 більшість учасників зайнялися власними проєктами, а група перетворилася на сольний проєкт Douglas P. з різними запрошеними музикантами. В наш час[коли?] Douglas P. живе в Австралії.

Протягом існування Death in June їх стиль зазнав значних змін — від пост-панку і індастріал до мелодійнішої музики, близької за звучанням до фолку. Незважаючи на спірність і сумнівну епатажність Death in June, пов'язану з експлуатацією групою нацистської тематики, група отримала значну популярність в постіндастріал-колах. Завдяки музиці Douglas P. поширився новий музичний стиль — неофолк, в якому й виконані останні альбоми групи.

Death in June висловили підтримку Україні під час російського вторгнення.[1]

Історія

Походження

У 1981 році Пірс заснував Death in June в Англії разом із Патріком Ліґасом та Тоні Вейкфордом. Пірс і Вейкфорд раніше були учасниками лівого та антифашистського панк-рок гурту Crisis, створеного в 1977 році. Crisis мав значну кількість прихильників у британській панк-субкультурі та виступав на мітингах організацій «Право на працю», «Рок проти расизму» та «Антинацистська ліга».[2]

Ранні роки (1981–1985)

Death in June невдовзі залишили панк-сцену і почали наповнювати своє звучання електронікою та ударними у військовому стилі, поєднуючи це з постпанковим звуком під впливом Joy Division. Через кілька років вони додали фолковий стиль із використанням синтезаторів та акустичної гітари. Згодом синтезатори були витіснені атмосферними звуковими петлями (лупами), семплами діалогів, індустріальними бітами тощо.

Їхні тексти зберігали поетичність та політичну гостроту ранніх записів Crisis. Такі треки, як ранні синґли «Holy Water» та «State Laughter», демонстрували тривале захоплення політичними системами. Нова назва гурту з'явилася через те, що в студії фразу «death and gloom» (смерть і похмурість) помилково почули як «death in june» (смерть у червні).[3]

На початку 1984 року Вейкфорда виключили з Death in June за «принесення своїх правих поглядів до гурту»; на той час він був членом британського Національного фронту.[4] Надалі Дуґлас П. відмовився від явного інтересу до політики на користь езотеричнішого підходу до своєї творчості.

Впровадження фолк-музики

На альбомі Burial (1984) Death in June почали переходити до традиційнішого європейського фолк-звучання, використовуючи більше акустичних гітар, звертаючись до давньої та сучасної історії Європи та поєднуючи важку перкусію з електронними ландшафтами та постіндустріальними експериментами.

Nada! та експерименти з танцювальною музикою

Альбом Nada! (1985) представив танцювальне звучання поруч із треками, що містили вже знайомі фолк-елементи. Пізніше Дуґлас П. зазначав, що цей період був ініційований Патріком Ліґасом, що підтверджується подальшою роботою Ліґаса в проєкті Sixth Comm, а згодом у Mother Destruction, де він продовжував досліджувати теми германського язичництва та історичної музики.

Відхід Патріка Ліґаса

Патрік Ліґас раптово покинув гурт у квітні 1985 року після туру по Італії, що призвело до скасування багатьох запланованих концертів у Великій Британії та Європі. Ліґас, який почав називати себе Patrick O-Kill, згодом заснував Sixth Comm. Після цього Death in June став виключно проєктом Дуґласа П. та співвиконавців.

Середній період Death in June (1985–1996)

Створення World Serpent Distribution

У 1991 році Дуґлас П. допоміг створити та дав назву World Serpent Distribution — британській дистриб'юторській компанії, що спеціалізувалася на езотеричній, експериментальній та постіндустріальній музиці. Компанія розповсюджувала його релізи на лейблі NER до кінця 1990-х. У цей період Пірс співпрацював із багатьма артистами, чиї матеріали також розповсюджувалися через цю компанію.

Співпраця з Девідом Тібетом

Девід Тібет заснував проєкт Current 93 у 1982 році. Після знайомства з Дуґласом П., яке влаштував Алан Макґі з Creation Records у лондонському клубі Living Room у 1983 році, Тібет почав співпрацювати з Death in June. Завдяки Тібету Дуґлас П. почав приділяти більше часу новому колу співавторів, які познайомили його з різними телемічними, сатанинськими та герметичними дисциплінами, що суттєво вплинули на його творчість. Дуґлас П., знайомий із рунічним алфавітом, відкрив його для Тібета. Тібет, зі свого боку, давно цікавився магією та релігією, втілюючи ці концепції у своїх ранніх записах Current 93.

Дуґлас П. прищепив Тібету любов до фолку, а Тібет зробив свій внесок у альбом Death in June Nada! (1985) та його ремікс-версію 93 Dead Sunwheels (1989), а також в альбоми The World That Summer, Brown Book та The Wall of Sacrifice. Його співпраця з Death in June завершилася участю в альбомі 1995 року Rose Clouds of Holocaust.

Початок співпраці з Бойдом Райсом

Експериментальний музикант Бойд Райс був другом гурту та документував один із їхніх найперших виступів у 1982 році. Пізніше його запросили записати художнє читання для альбому The Wall of Sacrifice. Відтоді почалася тривала серія спільних записів Бойда Райса та Дуґласа П., включно з альбомами Music, Martinis and Misanthropy, In the Shadow of the Sword, Heaven Sent, God & Beast, Wolf Pact та Alarm Agents. Дуґлас П. також знявся у невеликій ролі разом із Бойдом Райсом у фільмі Pearls Before Swine.

Співпраця з LJDLP

Les Joyaux De La Princesse (LJDLP) співпрацювали з Дуґласом П. над подвійним касетним релізом Östenbräun. Дуґлас П. надсилав LJDLP вихідний матеріал, який той реміксував і відправляв назад. У 2001 році Дуґлас П. виступив спільно з Les Joyaux De La Princesse.

Початок співпраці з Джоном Мерфі

Переїхавши до Австралії, Дуґлас П. знову налагодив контакт із Джоном Мерфі з Knifeladder (колишнім учасником SPK). У 1996 році Мерфі почав виступати як живий перкусіоніст Death in June під час турів. У 2000 році розпочався період дуже мінімалістичних, переважно акустичних виступів, який тривав до 2005 року, коли Дуґлас П. оголосив про припинення концертної діяльності. У вересні 2011 року було оголошено про європейське турне на честь 30-річчя гурту. Тур розпочався в Сіднеї, Австралія, без Джона Мерфі, який помер 11 жовтня 2015 року.

Сучасний період Death in June (1996 — дотепер)

Співпраця з Альбіном Юліусом

Після знайомства за лаштунками концерту в Мюнхені в грудні 1996 року, Альбін Юліус з Der Blutharsch почав співпрацювати та гастролювати з Death in June по всій Європі у 1998–2000 роках. Разом вони записали альбоми Take Care & Control та Operation Hummingbird, а також концертний альбом Heilige!. Порівняно з попередніми роботами, матеріал цих альбомів здебільшого базується на семплах, використовуючи музичні мотиви Ріхарда Ваґнера, Франца Шуберта, французької поп-ікони 60-х Сержа Ґенсбура та інших. Ці альбоми є значним відходом від звичного стилю гурту, оскільки гітара Пірса там майже відсутня; їх можна класифікувати як військовий індастріал. Цей жанр Пірс фактично винайшов ще у 1986 році на альбомі The World That Summer (трек «Death of a Man») та у 1989 році на The Wall of Sacrifice. Пірс також написав пісню «Many Enemies Bring Much Honour» для триб'ют-збірки Der Blutharsch Fire Danger Season.

Занепад World Serpent Distribution

Наприкінці 1990-х років розпочався судовий процес між Death in June та World Serpent Distribution через питання оплати та дистрибуції. Це призвело до того, що багато артистів покинули компанію та перейшли до німецького лейблу Tesco Distribution або Eis & Licht. Врешті-решт Пірс домігся позасудового врегулювання, що, за його словами, призвело до краху World Serpent. Це дозволило перевидати основні альбоми гурту у розкішному пакуванні за значно доступнішими цінами.

Співпраця з Андреасом Ріттером

На альбомі All Pigs Must Die Пірсу допомагав Андреас Ріттер з неофолк-гурту Forseti, який грав на акордеоні. Це ознаменувало повернення до колишнього фолк-звучання Death in June. Гурт також виступав разом із Forseti. Після того, як Андреас Ріттер переніс інсульт і втратив пам'ять та здатність грати на інструментах, Пірс записав акустичні версії пісень Death in June для триб'ют-альбому Forseti Lebt (2006).

Кінець співпраці з Бойдом Райсом

Після завершення альбому Alarm Agents Пірс оголосив, що це була їхня остання спільна робота. Рішення було прийнято під час запису в Новій Зеландії. У 2013 році Райс повідомив у Facebook, що остаточно розірвав особисті та ділові стосунки з Пірсом.

Співпраця з Міро Снейдром

У 2009 році Дуґлас П. звернув увагу на відео піаніста Міро Снейдра на YouTube, де той виконував кавери на пісні Death in June. Результатом став вихід альбому Peaceful Snow/Lounge Corps у 2010 році, де пісні Пірса були переаранжовані для фортепіано. З 2012 року Снейдр регулярно виступає з гуртом наживо.

Хронологія

Дискографія

Альбоми

  • The Guilty Have No Pride (1983)
  • Burial (1984)
  • Nada! (1985)
  • The World That Summer (1986)
  • Brown Book (1987)
  • The Wall of Sacrifice (1989)
  • Östenbräun (1989) — спільно з Les Joyaux De La Princesse
  • 1888 (1990) — спліт з Current 93
  • But, What Ends When the Symbols Shatter? (1992)
  • Rose Clouds of Holocaust (1995)
  • Death in June Presents: KAPO! (1996)
  • Take Care & Control (1998) — за участю Albin Julius из Der Blutharsch
  • Operation Hummingbird (2000) — за участю Albin Julius из Der Blutharsch
  • All Pigs Must Die (2001)
  • Alarm Agents (2004) — спільно з Boyd Rice
  • Free Tibet (2006) — за участю David Tibet из Current 93
  • The Rule of Thirds (2008)
  • Peaceful Snow (2010)
  • The Snow Bunker Tapes (2013)
  • Essence! (2018)
  • NADA-IZED! (2022)

Сингли

  • Heaven Street (1981)
  • State Laughter (1982)
  • She Said Destroy (1984)
  • Born Again (1985)
  • Come Before Christ and Murder Love (1985)
  • To Drown a Rose (1987)
  • Paradise Rising (1992)
  • Cathedral of Tears (1993)
  • Sun Dogs (1994)
  • Black Whole of Love (1995)
  • Kameradschaft (1998)
  • Passion! Power!! Purge!!! (1998)
  • We Said Destroy (2000)

Вплив та естетика

Вплив

Значний вплив на Death in June справили кіно та телебачення, що відображено у назвах альбомів та використанні семплів. Серед впливових стрічок: «Світ того літа» (The World That Summer), «Поглянь ближче» (Take a Closer Look), «Нічний портьє», «В'язень» (The Prisoner), «Ніч і туман» та «Йди та дивись».

Пірс називав серед джерел натхнення Фрідріха Ніцше, скандинавські Едди, Юкіо Місіму, саксонську поезію та Жана Жене. У музичному плані на нього вплинули Ніко, Скотт Вокер, Енніо Морріконе, індастріал епохи Industrial Records, гурт Love періоду Forever Changes та традиційний європейський фолк.

Неофолк

Завдяки сольній роботі в Death in June та ролі в Current 93, Пірс став одним із засновників жанру неофолк. Він активно підтримував інших виконавців цього стилю, видаючи їх на власному лейблі NER (наприклад, Strength Through Joy) або беручи участь у їхніх записах (Forseti, Fire + Ice).

Маски

Пірс заявляв, що маски не мають конкретного прихованого змісту, а слугують символом або іконою Death in June.

Камуфляж

Пірс регулярно носить певні види камуфляжу, які також з'являються на обкладинках релізів. Найчастіше це німецький «гороховий» візерунок (Erbsenmuster) часів Другої світової війни, рідше — сучасний Flecktarn або австрійський візерунок.

Totenkopf-6

Це череп, що злегка посміхається, у колі з цифрою 6 у правому нижньому куті. Гурт використовує варіації прусського символу Totenkopf. Пірс зазначав, що це символізує «цілковиту відданість» гуррту, подібно до відданості солдатів СС.

Whip-Hand

Символ руки в шипованій рукавичці, що тримає батіг, у колі з цифрою 6. За словами Пірса, це символізує контроль (від англійського виразу «having the whip hand» — мати перевагу).

Three Bars

«Three Bars» — це три паралельні вертикальні смуги з маленькою цифрою шість у правому нижньому куті. Хоча це дуже простий символ, імовірно, у контексті використання Death in June він походить із версії знака розрізнення 1943 року 3-ї танкової дивізії СС «Totenkopf», що застосовувався під час Битви на Курській дузі. Цей символ використовувався як маркування на транспортних засобах підрозділу. Можливо, він також позначав трьох учасників Death in June на той час. Уперше з’явився на платівці Lesson One: Misanthropy! і рідко використовується поза контекстом цього періоду історії гурту.[джерело?]

Руни SS

Деякі руни використовувалися, зокрема ті, що є аналогами рун, які застосовувалися нацистською німецькою організацією Schutzstaffel (SS), як елемент езотеричної символіки. Руна Odal (Othala) іноді використовувалася Пірсом. Це добре видно на обкладинці 7″ Come Before Christ and Murder Love. Руна Lebensrune часто застосовувалася Пірсом у позаальбомних матеріалах Death in June, іноді в колі, як це видно на The World That Summer (2×LP), на офіційному сайті та в інших випадках.[джерело?]

Зв'язок із ультраправою політикою

Учасник Death in June Бойд Райс на акції на підтримку Чарльза Менсона у 1989 році

Death in June часто використовує костюми та образи, що відсилають до символіки НСДАП.[5] Пірс применшував значення такої візуальної естетики гурту, заявляючи: «Очевидно, що люди потрапили в пастку, сприймаючи це поверхово. Це їхня проблема».[5] У 1995 році Пірс сказав: «На початку вісімдесятих Тоні [Вейкфорд] і я були залучені до радикальної лівої політики й водночас вивчали історію. У пошуках політичного бачення майбутнього ми натрапили на націонал-більшовизм, який тісно пов’язаний з ієрархією SA. Такі люди, як Ґреґор Штрассер і Ернст Рем, яких пізніше називали “другими революціонерами”, привернули нашу увагу».[6]

Southern Poverty Law Center вважає Death in June представниками white power музики із симпатіями до неонацизму.[7]

Концерт Death in June мав відбутися в закладі The Empty Bottle у суботу, 13 грудня 2003 року, разом із Der Blutharsch та Changes. Спочатку гурт під назвою Center for New Community (CNC) чинив тиск на власника клубу Брюса Фінкельмана. Фінкельман, який є євреєм, і його персонал, до складу якого входили афроамериканці, спочатку вирішили не скасовувати виступ, вважаючи, що недостатньо підстав для цього.[8] Дискусія продовжилася на сайті The Empty Bottle, частково через електронні листи та десятиденну телефонну кампанію CNC з вимогою заборонити подію. Фінкельман запропонував компроміс: запросив CNC поширювати антирасистські матеріали у приміщенні клубу, а також будь-які інші гуртти, що цього бажали, пообіцявши передати прибуток від концерту Антидефамаційній лізі. CNC відмовилися.[8] Під тиском Фінкельман погодився зняти з афіші Changes. Згодом, через зростання суперечок і погрози насильства з боку інших гуртів, він повністю скасував концерт, назвавши цензуру «чорною плямою на мистецькій спільноті» та закликавши до відкритої дискусії замість заборон.[8] Захід перенесли до Deja Vu, іншого закладу в Чикаго, того ж вечора. Члени Anti-Racist Action почали збиратися біля майданчика. Концерт знову було скасовано безпосередньо перед початком через сутички між Anti-Racist Action і прихильниками Death in June.[8]

21 грудня 2005 року Федеральний департамент з питань медіа, шкідливих для молоді у Німеччині заборонив продаж і розповсюдження альбому Rose Clouds of Holocaust неповнолітнім. Заголовна композиція була звинувачена в пропаганді заперечення Голокосту.[9] Пірс оскаржив заборону, стверджуючи, що слово «holocaust» він уживає в первісному грецькому значенні «всеспалення», а не як посилання на Голокост.[10] Альбом 1987 року Brown Book також було заборонено через використання в текстах національного гімну нацистської партії — «Пісні Горста Весселя», що порушує Розділ 86a Закону про відповідальність.[9]

У 2013 році концерт Death in June у Сейлем, Массачусетс, було скасовано та перенесено за 65 миль до Вустера через міркування безпеки, пов’язані з погрозами протестів.[11]

У 2017 році орегонський лейбл Soleilmoon Recordings було внесено до реєстру екстремістських угруповань Southern Poverty Law Center (SPLC) за розповсюдження альбомів Death in June та проєкту Boyd Rice — NON.[12] Власник лейблу Чарльз Пауне заперечив расистський характер Soleilmoon і заявив, що ні Пірс, ні Райс не є расистами.[12] SPLC навів цитату Пірса 1996 року, в якій він відкрито позиціонував себе як євроцентриста: «Я повністю євроцентрист. Мене не надто хвилює минуле, але я дбаю про теперішнє і майбутнє. Європейська культура, мораль, етика — як завгодно — нині перебувають під атакою з усіх боків».[7]

Примітки

  1. ↑ Мерчем і мечем: Що закордонні гурти випускали для України - Неформат
  2. ↑ CRISIS Interviewed 2017 -new line-up of legendary punk band back in action. Louder Than War. 18 квітня 2020. Процитовано 19 березня 2023.
  3. ↑ Death in June Bologna 8/4/85. DeBaser (італ.). 3 травня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
  4. ↑ Robert, Forbes; Stampton, Eddie (9 листопада 2015). 1985. The White Nationalist Skinhead Movement, UK & USA, 1979-1993. Feral House. с. 161—164. ISBN 9781627310253.
  5. ↑ а б Funcheon, Deirdra (3 грудня 2015). Death in June: Skinheads Say Band Is Racist. Broward Palm Beach New Times. Процитовано 19 березня 2023.
  6. ↑ Forbes, Robert (1995). Misery and Purity: A History and Personal Interpretation of Death In June. Jara Press. с. 15. ISBN 0952556200.
  7. ↑ а б Statement regarding Soleilmoon Recordings and Death In June. Southern Poverty Law Center. 7 березня 2017. Процитовано 4 жовтня 2020.
  8. ↑ а б в г DeRogatas, Jim. "Nazis or not? Censorship keeps fans from deciding", Chicago Sun-Times, 17 December 2003.
  9. ↑ а б The National Action Trial, Nazi Fetishism, and the Neo-folk Conundrum – Centre for Analysis of the Radical Right (брит.). Процитовано 21 вересня 2023.
  10. ↑ Article:Statement1 – Death In June Archive (брит.). Процитовано 21 вересня 2023.
  11. ↑ Rosenberg, Steven A. Band banned in Salem ends up playing at Lucky Dog. The Worcester Telegram & Gazette (амер.). The Boston Globe. Процитовано 21 вересня 2023.
  12. ↑ а б Schmid, Thacher (21 лютого 2017). A Northeast Portland Record Label Lands on a National Hate-Group Registry. Willamette Week. Процитовано 19 березня 2023.

Посилання

Медіа

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.