Densetsu no Yūsha no Densetsu

Densetsu no Yusha no Densetsu
伝説の勇者の伝説
Жанрфентезі, пригоди, романтика
Ранобе
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторСаорі Тойота
ВидавецьFujimi Shobo
ЖурналDragon Magazine
Період випуску25 лютого 2002 — 25 жовтня 2006
Кількість томів11
Манґа
Nantonaku Densetsu no Yūsha no Densetsu
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторСаорі Тойота
ВидавецьFujimi Shobo
ЖурналDragon Magazine
Період випуску15 жовтня 2002 — 20 січня 2009
Кількість томів1
Ранобе
The Legend of the Legendary Heroes Anyway
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторСаорі Тойота
ВидавецьFujimi Shobo
ЖурналDragon Magazine
Період випуску20 грудня 2002 — 20 червня 2007
Кількість томів11
Ранобе
The Legend of the Great Legendary Heroes
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторСаорі Тойота
ВидавецьFujimi Shobo
ЖурналDragon Magazine
Період випуску25 жовтня 2007 — 20 травня 2025
Кількість томів18
Ранобе
The Legend of the Black Fallen Hero
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторСаорі Тойота
ВидавецьFujimi Shobo
ЖурналDragon Magazine
Період випуску25 грудня 2007 — 20 серпня 2013
Кількість томів8
Манґа
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторХіроко Чозо
ВидавецьFujimi Shobo
ЖурналMonthly Dragon Age
Період випуску9 липня 2008 — 9 квітня 2012
Кількість томів9
Манґа
Gakuen Denyūden
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторS.Kosugi
ВидавецьFujimi Shobo
ЖурналMonthly Dragon Age
Dragon Magazine
Період випуску9 червня 2010 — 9 грудня 2010
Телевізійний аніме-серіал
РежисерІцуро Кавасакі
КомпозиторМію Накамура
СтудіяZexcs
ЛіцензіатПА: Funimation
МережаTV Tokyo
Період показу1 липня 2010 — 16 грудня 2010
Кількість серій24 + OVA
Манґа
Shin Denyūden Kakumei-hen Ochita Kuroi Yūsha no Densetsu
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторРія Хозумі
ВидавецьSquare Enix
ЖурналGangan Online
Період випуску29 липня 2010 — 26 квітня 2012
Кількість томів4
Манґа
Densetsu no Yūsha no Densetsu Revision
АвторТакая Кагамі
ІлюстраторТайсей Ямачі
ВидавецьSquare Enix
ЖурналYoung Gangan
Період випуску15 жовтня 2010 — 5 серпня 2011
Кількість томів2

Densetsu no Yūsha no Densetsu (яп. 伝説の勇者の伝説) — серія ранобе Такаї Кагамі, ілюстратора Саорі Тойоти, опублікована видавництвом Fujimi Shobo у журналі Dragon Magazine з 25 лютого 2002 по 25 жовтня 2006 і має 11 томів. Його продовження, Dai Densetsu no Yūsha no Densetsu (яп. 大伝説の勇者の伝説, укр. Велика легенда про легендарних героїв), публікується з 25 жовтня 2007 і налічує 11 томів. Серія також має 2 спінофи, Toriaezu Densetsu no Yūsha no Densetsu (яп. とりあえず伝説の勇者の伝説, укр. Легенда про легендарних героїв у будь-якому випадку), збірка оповідань, яка побачила світ 20 грудня 2002 — 20 червня 2007 і нараховує 11 томів та Ochita Kuroi Yūsha no Densetsu (яп. 堕ちた黒い勇者の伝説, укр. Легенда про Чорного полеглого героя), публікувалося 25 грудня 2007 — 25 вересня 2009 у 6-ти томах.

24-серійне аніме, зпродюсоване студією Zexcs, прем'єра якого відбулася 1 липня 2010, ліцензоване Kadokawa в Японії і Funimation Entertainment у Північній Америці.

Сюжет

Колись світ розривали на частини війни демонів, але легендарні герої, які опанували могутньою магією, змогли вигнати їх і відвоювати землю для людей. Останні почали воювати між собою, заснувавши безліч країн. Наймогутнішою державою вважається Імперія Роланд, що розкинулася на півдні континенту. Але і вона сильно постраждала від недавньої сутички з сусідами, в якій полягли правитель і цвіт лицарства. Новим імператором обраний герой війни, молодий дворянин Сіон Астал, який опирається на товаришів по Імперській Академії, де готують найкращих воїнів-магів. Сіон взяв на себе тяжкий хрест влади, знаючи, що не він виграв війну, ось тільки найкращого друга й істинного творця перемоги до трону не можна підпускати.

Найкращого друга звати Райнер Лют, він володіє Альфа Стигмою — стародавнім даром розпізнати, копіювати і відтворювати будь-яку магію — і йому в житті взагалі нічого не потрібно. За наказом нового короля Райнер відправляється на пошук артефактів Легендарних Героїв разом з прекрасною мечницею Ферріс.

Персонажі

Основні

  • Райнер Лют (яп. ライナリュート)

Центральний чоловічий персонаж з темно-каштановим розпатланим волоссям і карими очима. Найбільш вражаючі риси його характеру — лінь і небажання напружуватися. Найкращим проведенням часу вважає сон, багато в чому за це спасибі його вчителю по імені Жерме, яка не щадила юного мага і ганяла його в хвіст і в гриву. З тих пір Райнер за наявності вільних хвилин постійно дрімав, з часом це перетворилося з необхідності в звичку.

Райнер від народження — талановитий маг навіть без урахування його головної зброї (за сумісництвом прокляття) — Альфа Стигми. Альфа Стигма з усіх п'яти типів «проклятих очей» є найсильнішою, що дозволяє швидко аналізувати будь-яку магію, запам'ятовувати її на все життя і використовувати. Власника Альфа Стигми можна дізнатися за символічною пентаграмою в очах. Завдяки їй Лют, подорожуючи по світу, розпізнав і вивчив безліч чужорідної магії, тому вважається найсильнішим магом Імперії Роланд — так його назвали після того, як він у тринадцять років переміг мага, який носив цей титул. Лют єдиний, хто не позбувся психічного здоров'я після втрати контролю над Альфа Стигмою. Власників Альфа Стигми часто уникають, називаючи їх «чудовиськами», тому Райнер намагався цуратися людей. Не вважали його монстром лише Сіон, Ферріс і Кіфа, за що він був їм дуже вдячний. У житті Райнером часто захоплювалися дівчата, але кохати когось він собі не дозволяв, оскільки його перша любов пожертвувала собою, щоб врятувати. Відкинувши Кіфу і Мілк, він, тим не менше, знайшов свою другу половинку в особі Ферріс, до якої відчуває нескінченно сильне почуття і з якою створив міцний зв'язок.

Райнера вважають сиротою (насправді це не так). Через контракт із демоном на ім'я «Богиня» він забув своє справжнє ім'я — Ферун Лютол — і своїх батьків. Дитинство він провів у притулку, спеціальному загоні Роланда під номером 307. Прикриваючись турботою про сиріт, творці притулку проводили на вихованцях військові та медичні експерименти. У цьому ж притулку була і Мілк до того, як її продали дворянам. Перед цим вона взяла з Райнера обіцянку одружитися з нею (про що він забув). Потім загін розформували, Райнер вступив до військово-магічної Академії Роланда. Вже до того часу він прославився під прізвиськом «Темноволосий Диявол», тому приховав від усіх володіння Альфа Стигмою. Його запам'ятали як апатичного і неуспішного учня. Зрештою Сіон Астал, учень цієї ж Академії, здогадався про те, хто такий Райнер Лют, і використав це, щоб шантажувати Райнера і змусити його примкнути до його загону. Незабаром склад Академії послали на війну. Вижили лише Райнер, Сіон і Кіфа. Побоюючись за життя друзів, Райнер втратив контроль над Альфа Стигмою і перебив весь ворожий загін. Цей вчинок приписали Сіону, оголосивши його героєм, Райнер ж сів у в'язницю замість Кіфи, ворожого шпигуна, і провів в ув'язненні два роки. Весь цей час він писав доповідь на тему «Як створити королівство післяобіднього сну». Основною концепцією доповіді була ідея про державу без війн. Цього можна досягти за допомогою артефактів Легендарних Героїв. Сіон, до того часу вже король, прочув про доповідь і, випустивши Райнера з в'язниці, наказав у терміновому порядку відправлятися на пошук артефактів, в напарниці йому дав Ферріс.

Райнер є половиною реінкарнації легендарного володаря демонів на ім'я «Самотній». Батька Райнера звуть Люрал, мати — Ілуна.

  • Ферріс Еріс (яп. フェリス エリス)

Довговолоса блондинка неймовірної краси з блакитними очима. Ферріс вважає, що її краса коштує цілого світу, вона самовдоволена, розумна, дуже уїдлива. Незважаючи на визнання в тому, що Райнер міг би з легкістю її перемогти, ніколи не втомлюється його виховувати (найчастіше мечем, приставленим до горла Люта). Вважає Райнера злісним збоченцем, постійно підколює його і навідріз відмовляється змінювати свою точку зору. Сходить з розуму по данго, готова їсти їх кілограмами.

Дівчина походить з родини Еріс, старовинної шляхетської родини мечників, що служила поколінням королів, де практикувався інцест для збереження чистоти крові. Ферріс мала вийти заміж за свого брата Люсіля, але з'ясувалося, що вона та її молодша сестра Іріс для продовження роду не годяться. Дівчатка могли б бути вбиті своїми батьками у віці 14 років, але тих вбив сам Люсіль, щоб захистити сестер. Люсіль любить Ферріс (не братською любов'ю), але погрожує вбити, якщо вона не виконає його наказ. Наказом було охороняти Сіона Астала, що Ферріс і виконує в міру сил. Вона неймовірно вправна в битвах на мечах, нелюдськи швидка, спритна, її рухи незвичайні. Через кілька років Сіон знайомить її з Райнером і відправляє на пошуки артефактів. Сіон, який сподівався, що з Райнером Ферріс стане більш емоційною, не прогадав: мечниця починає відчувати почуття до власника Альфа Стигми, спочатку примиряючись з ним, потім допомагаючи в бою. У підсумку вона закохується в Райнера. В одній сутичці Лют постраждав так, що дівчина подумала, що він мертвий. Розридавшись, вона кинулася на його ворога, мріючи лише про помсту і не піклуючись про себе, що до зустрічі з Райнером було їй властиве.

Медіа

Ранобе

The Legend of the Legendary Heroes

No. Дата виходу ISBN
01 20 лютого 2002[1]978-4-8291-1410-0
02 20 липня 2002[2]978-4-8291-1439-1
03 20 травня 2003[3]978-4-8291-1518-3
04 18 жовтня 2003[4]978-4-8291-1564-0
05 20 квітня 2004[5]978-4-8291-1606-7
06[6] 20 серпня 2004978-4-8291-1640-1
07 20 жовтня 2004[7]978-4-8291-1661-6
08 20 червня 2005[8]978-4-8291-1729-3
09 20 жовтня 2005[9]978-4-8291-1768-2
10 20 серпня 2006[10]978-4-8291-1817-7
11 20 жовтня 2006[11]978-4-8291-1870-2

The Legend of the Legendary Heroes Anyway

No. Дата виходу ISBN
01 20 грудня 2002[12]978-4-8291-1483-4
02 20 червня 2003[13]978-4-8291-1530-5
03 20 грудня 2003[14]978-4-8291-1576-3
04 19 червня 2004[15]978-4-8291-1625-8
05 18 грудня 2004[16]978-4-8291-1676-0
06 20 серпня 2005[17]978-4-8291-1746-0
07 19 березня 2006[18]978-4-8291-1809-2
08 19 серпня 2006[19]978-4-8291-1854-2
09 20 січня 2007[20]978-4-8291-1890-0
10 20 березня 2007[21]978-4-8291-1913-6
11 20 липня 2007[22]978-4-8291-1939-6

The Legend of the Great Legendary Heroes

No. Дата виходу ISBN
01 20 жовтня 2007[23]978-4-8291-1966-2
02 20 листопада 2007[24]978-4-8291-1981-5
03 20 травня 2008[25]978-4-8291-3292-0
04 20 вересня 2008[26]978-4-8291-3327-9
05 20 лютого 2009[27]978-4-8291-3376-7
06 20 серпня 2009[28]978-4-8291-3429-0
07 20 січня 2010[29]978-4-8291-3479-5
08 19 червня 2010[30]978-4-8291-3530-3
09 18 грудня 2010[31]978-4-8291-3594-5
10 20 травня 2011[32]978-4-8291-3638-6
11 18 лютого 2012[33]978-4-8291-3727-7
12 20 вересня 2012[34]978-4-8291-3799-4
13 21 лютого 2013[35]978-4-8291-3857-1
14 19 жовтня 2013[36]978-4-0471-2914-6
15 20 травня 2014[37]978-4-0407-0190-5
16 19 вересня 2015[38]978-4-0407-0357-2
17 20 жовтня 2017[39]978-4040-70768-6
18 20 травня 2025[40]978-4040-72075-3

The Legend of the Black Fallen Hero

No. Дата виходу ISBN
01 20 грудня 2007[41]978-4-8291-1989-1
02 19 березня 2008[42]978-4-8291-3271-5
03 20 грудня 2008[43]978-4-8291-3360-6
04 20 квітня 2009[44]978-4-8291-3393-4
05 20 жовтня 2009[45]978-4-8291-3452-8
06 18 вересня 2010[46]978-4-8291-3563-1

Манґа

No. Дата виходу ISBN
1 9 березня 2009[47]978-4-04-712594-0
2 9 липня 2009[48]978-4-04-712616-9
3 9 листопада 2009[49]978-4-04-712636-7
4 9 липня 2010[50]978-4-04-712675-6
5 9 жовтня 2010[51]978-4-04-712690-9
6 8 січня 2011[52]978-4-04-712708-1
7 7 липня 2011[53]978-4-04-712731-9
8 9 лютого 2012[54]978-4-04-712778-4
9 9 червня 2012[55]978-4-04-712804-0

Примітки

  1. ↑ 伝説の勇者の伝説1 昼寝王国の野望 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  2. ↑ 伝説の勇者の伝説2 宿命の二人三脚 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  3. ↑ 伝説の勇者の伝説3 非情の安眠妨害 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  4. ↑ 伝説の勇者の伝説4 非情の安眠妨害 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  5. ↑ 伝説の勇者の伝説5 出来心の後始末 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  6. ↑ 伝説の勇者の伝説6 シオン暗殺計画 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  7. ↑ 伝説の勇者の伝説7 失踪の真相 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  8. ↑ 伝説の勇者の伝説8 行方知れずの恩知らず (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  9. ↑ 伝説の勇者の伝説9 完全無欠の王様 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  10. ↑ 伝説の勇者の伝説10 孤軍奮闘の王様 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  11. ↑ 伝説の勇者の伝説11 君子豹変の王様 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  12. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説１ 脱力のヒロイック・サーガ (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  13. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説2 無気力のクロスカウンター (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  14. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説3 暴力のファーストコンタクト (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  15. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説4 魔力のバーゲンセール (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  16. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説5 魅力のオーバーヒート (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  17. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説6 死力のダンスパーティ (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  18. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説7 努力のタイムリミット (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  19. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説8 権力のワンダーランド (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  20. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説9 全力のドロップアウト (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  21. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説10 気力のダウンロード (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  22. ↑ とりあえず伝説の勇者の伝説11 常識力のホールドアップ (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  23. ↑ 大伝説の勇者の伝説1 行く先未定の大逃亡 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  24. ↑ 大伝説の勇者の伝説2 明日をも知れぬ大合戦 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  25. ↑ 大伝説の勇者の伝説3 青色吐息の大計画 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  26. ↑ 大伝説の勇者の伝説4 虚々実々の大幻惑 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  27. ↑ 大伝説の勇者の伝説5 悪魔王、降臨 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  28. ↑ 大伝説の勇者の伝説6 戦場に堕ちるアルファ (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  29. ↑ 大伝説の勇者の伝説7 初恋と死神 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  30. ↑ 大伝説の勇者の伝説8 壊れた魔術師の未来 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  31. ↑ 大伝説の勇者の伝説9 落ちこぼれの悪あがき (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 2 січня 2011.
  32. ↑ 大伝説の勇者の伝説10英雄と悪魔 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 29 жовтня 2011.
  33. ↑ 大伝説の勇者の伝説11 ニンゲン総代 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  34. ↑ 大伝説の勇者の伝説12 遅れてきた魔眼の王 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  35. ↑ 大伝説の勇者の伝説13 昼寝と団子と王様と (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  36. ↑ 大伝説の勇者の伝説14 剣の一族の告白 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  37. ↑ 大伝説の勇者の伝説15 悪魔の恋模様について (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  38. ↑ 大伝説の勇者の伝説16 昼寝男の結婚 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  39. ↑ 大伝説の勇者の伝説17 団子娘の出す答え (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  40. ↑ 大伝説の勇者の伝説18 団子娘の出す答え (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 23 березня 2025. Процитовано 20 травня 2025.
  41. ↑ 真伝勇伝・革命編 堕ちた黒い勇者の伝説1 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  42. ↑ 真伝勇伝・革命編 堕ちた黒い勇者の伝説2 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  43. ↑ 真伝勇伝・革命編 堕ちた黒い勇者の伝説3 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  44. ↑ 真伝勇伝・革命編 堕ちた黒い勇者の伝説4 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  45. ↑ 真伝勇伝・革命編 堕ちた黒い勇者の伝説5 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  46. ↑ 真伝勇伝・革命編 堕ちた黒い勇者の伝説6 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 2 січня 2011.
  47. ↑ 伝説の勇者の伝説 1 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  48. ↑ 伝説の勇者の伝説 2 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  49. ↑ 伝説の勇者の伝説 3 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  50. ↑ 伝説の勇者の伝説 4 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 липня 2010.
  51. ↑ 伝説の勇者の伝説 5 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 16 жовтня 2010. Процитовано 26 вересня 2010.
  52. ↑ 伝説の勇者の伝説 6 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  53. ↑ 伝説の勇者の伝説 7 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  54. ↑ 伝説の勇者の伝説 8 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  55. ↑ 伝説の勇者の伝説 9 (яп.). Kadokawa. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.