Didymictis
| Didymictis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Надродина: | †Viverravoidea |
| Родина: | †Viverravidae |
| Підродина: | †Didymictinae |
| Рід: | †Didymictis Cope, 1875 |
| Види[1] | |
| |
 Вікісховище: Didymictis
| |
Didymictis — вимерлий рід хижоподібних ссавців з родини Viverravidae, відомий з пізнього палеоцену та раннього еоцену Північної Америки[2]. Didymictis є єдиним віверавідом, для якого є значні посткраніальні залишки. Рід був переважно наземним, але принаймні частково швидкісним, схожим на цивету[3].
Морфологічна характеристика
Didymictis має подовжений і відносно великий череп з невеликим і низьким мозком і довгою і вузькою основною частиною черепа. Потиличний і сагітальний гребінь дуже високі. Зубна формула: 3.1.4.2/3.1.4.2. За втратою останнього моляра й подовженим другим моляром, контрастує з міацидами, і подібний до зубних рядів у ведмедів та ракунів[4]. Порівнюючи Didymictis з Vulpavus, значно меншим і спритнішим віверавідом, Heinrich & Rose 1997 зазначили, що кінцівки Didymictis, особливо задні, подібні до кінцівок у сучасних хижих тварин, пристосованих до швидкості, а передні кінцівки певною мірою спеціалізовані для копання. Автори дійшли висновку, що Didymictis був відносно спеціалізованим наземним хижаком, здатним полювати швидко переслідуючи або полювати копаючи[5].
Види
- D. proteus відомий з пізнього палеоцену та найранішого еоцену (56.8–50.3 Ma) Вайомінга, Альберти, Колорадо, Південної Кароліни.
- D. leptomylus відомий з еоцену (55.8–50.3 Ma) західної Північної Америки (Колорадо і Вайомінг), але є набагато менше екземплярів, ніж D. proteus.
- D. protenus відомий з раннього еоцену (55.8–50.3 Ma) західної Північної Америки (Колорадо, Нью-Мексико, Вайомінг).
- D. vancleveae відомий з фрагментованої щелепи з кількома зубами (Колорадо), описаної Робінсоном 1966 року, і ще одного зуба (Вайомінг), умовно віднесеного до цього виду; існував у еоцені (50.3–46.2 Ma).
- D. altidens відомий з еоцену (50.3–46.2 Ma) Колорадо та Вайомінга.
- D. dellensis Dorr 1952 перенесено до Pritictis dellensis (Dorr 1952).
Примітки
- ↑ Didymictis. Fossilworks. Архів оригіналу за 29 квітня 2022.
- ↑ Polly, 1997, p. 34
- ↑ Heinrich та Houde, 2006, Introduction, p. 422
- ↑ Matthew, 1937, Diagnosis, p. 101
- ↑ Heinrich та Rose, 1997, Summary, pp. 300–301
Джерела
- Cope, E. D. (1874). Notes on the Eocene and Pliocene Lacustrine Formations of New Mexico, Including Descriptions of Certain New Species of Vertebrates. Annual Report of the Chief of Engineers for 1874. Appendix FF. Архів оригіналу за 14 квітня 2022.
- Cope, E. D. (1880a). The Bad Lands of the Wind River and their Fauna. The American Naturalist. 14 (10): 745—748. doi:10.1086/272667. JSTOR 2449738.
- Cope, E. D. (1880b). General Notes: The Northern Wasatach Fauna. American Naturalist. 14 (12): 908. doi:10.1086/272689. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- Matthew, W. D. (1937). Paleocene faunas of the San Juan basin, New Mexico. Transactions of the American Philosophical Society. New Series. 30 (1): 46—47. Bibcode:1937Natur.140...46C. doi:10.1038/140046a0. ISBN 1-4223-7738-5. OCLC 4673155. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- Robinson, P. (1966). Fossil Mammalia of Huerfano Formation, Eocene, of Colorado. Bulletin of the Peabody Museum of Natural History. 21: 48—49. Архів оригіналу за 29 квітня 2022.
- Heinrich, R. E.; Rose, K. D. (1997). Postcranial morphology and locomotor behaviour of two early Eocene miacoid carnivorans, Vulpavus and Didymictis (PDF). Palaeontology. 40: 279—306. Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2014.
- Polly, P. D. (1997). Ancestry and species definition in paleontology: a stratocladistic analysis of Paleocene-Eocene Viverravidae (Mammalia, Carnivora) from Wyoming (PDF). Contributions from the Museum of Paleontology. 30 (1): 1—53. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2020.
- Heinrich, R. E.; Houde, P. (2006). Postcranial anatomy of Viverravus (Mammalia, Carnivora) and implications for substrate use in basal Carnivora. Journal of Vertebrate Paleontology. 26 (2): 422—435. doi:10.1671/0272-4634(2006)26[422:paovmc]2.0.co;2. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 29 квітня 2022.