Eisenia fetida
| ?Eisenia foetida | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eucaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Кільчасті черви (Annelida) |
| Надклас: | Пояскові черви (Clitellata) |
| Підклас: | Малощетинкові черви (Oligochaeta) |
| Ряд: | Гаплотаксиди (Haplotaxida) |
| Підряд: | Дощові черви (Lumbricina) |
| Родина: | Люмбрициди (Lumbricidae) |
| Рід: | Eisenia |
| Вид: | Eisenia foetida |
| Біноміальна назва | |
| Eisenia foetida (Savigny, 1826) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Eisenia fetida |
 Віківиди: | Eisenia foetida |
 EOL: | 3126934 |
 ITIS: | 976620 |
 NCBI: | 6396 |
Eisenia foetida, також відомий під рядом тривіальних назв, таких як червоний каліфорнійський черв'як, тигровий черв'як або гноєвий черв'як — вид дощових черв'яків, пристосований до середовищ з великою кількістю органічного матеріалу, що розпадається. Він дуже добре живе на рослинному матеріалі, що перегниває, компості та гної, де веде цілком підземний спосіб життя. Цей черв'як зрідка вибирається на поверхню та, подібно до Lumbricus rubellus, полюбляє умови, в яких більшість черв'яків не виживає. При нападі на нього Eisenia foetida виділяє їдку рідину. Найближчим родичем виду є Eisenia andrei, дещо блідіший за кольором.
Ці черв'яки популярні в сільському господарстві та навіть продаються комерційно завдяки здатності швидко перетворювати органічний матеріал на компост (так званий вермікомпост). Також Eisenia foetida використовуються як наживка для рибальства.
Будова
Eisenia fetida завдовжки 4–13 см, завширшки 2–4 мм з кількістю сегментів від 80 до 120 і більше. Тіло пурпурове, з блідішими поперечними смугами. На першому сегменті, позбавленому щетинок, розташований ротовий отвір. На інших щетинки містяться попарно. Жіночі статеві отвори розташовуються на 14-му сегменті, чоловічі статеві отвори — на 15-му, оточені добре розвинутими залозистими полями. З 26–27 по 31–32 сегменти є потовщення, що утворює характерний для дощових черв'яків пасок[1].
Тварина має світлочутливі клітини на шкірі, але не має очей. Реагує на зміни освітленості та вібрації ґрунту[2].
При небезпеці черв'як виділяє смердючу рідину[3].
Ареал
Це вид походить з Європи, але був інтродукований різними способами на всі континенти, окрім Антарктиди[4]. У природному середовищі селиться в купах гною чи під колодами[2].
Eisenia foetida не витримує мінусових температур і не може зимувати в ґрунті. Проте здатен вижити у компості під шаром снігу. Черв'яки зберігають активність і харчуються ще при 3–4 °C. Багато черв'яків гинуть під час ранніх осінніх заморозків. Оптимальною для них є температура субстрату 19 °C. При вищій виділяють захисний слиз, а при 37 °C гинуть[5].
Харчування
Черв'як споживає органіку рослинного походження, що не містить солей та аміаку[2][6].
Розмноження
Як і інші види дощових черв'яків, Eisenia foetida гермафродит[7]. Два черв'яки обмінюються спермою, взаємозапліднюються, а потім кожен відкладає декілька яєць у кокони. Ці кокони мають форму лимона і спочатку блідо-жовті, потім коричневіють. При температурі 25 °C черв'яки вилуплюються зі свого кокона приблизно через три тижні[8].
Тривалість життя складає 1-5 років[9].
Використання людиною
Черв'яки живляться різноманітними рослинними залишками, перетравлюючи їх та вносячи поживні речовини у ґрунт своїм калом. Субстрат, перероблений черв'яками, називається вермікомпостом. Вермікомпост містить поживні речовини, такі як азот, фосфор, калій, кальцій і магній, у формах, які легко поглинаються рослинами. Це робить черв'яків добре придатними для переробки відходів рослинного походження та удобрення ґрунту. Позаяк Eisenia foetida не переносять мінусові температури, то для їхнього зимування необхідно забезпечити утеплення ґрунту сіном, соломою, поліетиленовою плівкою[5].
Добре їдять овочі, фрукти, подрібнену яєчну шкаралупу, чайні пакетики, кавову гущу, подрібнені паперові фільтри для кави та подрібнене садове сміття. Уникають кислого середовища, тому не варто давати їм залишки цитрусових. Також їм не можна давати цибулю, часник, олію, тютюн і будь-які відходи тваринного походження. За тиждень черв'яки перероблюють масу їжі, вдвічі більшу за власну[6].
Ці черв'яки слугують хорошою наживкою у рибальстві для линів, лящів, плітки та інших риб[10].
Галерея
-
.JPG)
Дорослий черв'як -
Черв'як харчується листком -
Ящик компосту -
Черв'яки на компості з кави
Примітки
- ↑ Мельник, І.А.; Городний, М.М.; Повхан, М.Ф.; Гітіліс, В.С. (1994). Вермікультура: виробництво і використання. . УкрНТЕІ.
- ↑ а б в Wormy FACTS and Interesting Tidbits. composting.ces.ncsu.edu (англ.). Процитовано 6 вересня 2025.
- ↑ Mander, Lewis; Liu, Hung-Wen (2010). Comprehensive Natural Products II: 10 Volume Set. Burlington: Elsevier Science. с. 393. ISBN 978-0-08-045381-1.
- ↑ Eisenia fetida - (Savigny, 1826) - (Lumbricidae) - Ver du fumier, ver de terre, ver rouge, ver tigré. www.france-animaux.org (фр.). Процитовано 6 вересня 2025.
- ↑ а б Панова, Єлизавета Антонівна (5 липня 2024). Дослідження життєвого циклу каліфорнійського черв’яка Eisenia fetida (укр.).
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ а б Worms Can Recycle Your Garbage | NC State Extension Publications. content.ces.ncsu.edu (амер.). Процитовано 6 вересня 2025.
- ↑ Domínguez, Jorge; Velando, Alberto; Aira, Manuel; Monroy, Fernando (1 січня 2003). Uniparental reproduction of Eisenia fetida and E. andrei (Oligochaeta: Lumbricidae): evidence of self-insemination. Pedobiologia. 47 (5): 530—534. doi:10.1078/0031-4056-00224. ISSN 0031-4056.
- ↑ Neuhauser, Edward F.; Hartenstein, Roy; Kaplan, David L. (1980). Growth of the Earthworm Eisenia Foetida in Relation to Population Density and Food Rationing. Oikos. 35 (1): 93—98. doi:10.2307/3544730. ISSN 0030-1299.
- ↑ Venter, J.M.; Reinecke, A.J. (1 січня 1988). The life-cycle of the compost worm Eisenia fetida (Oligochaeta). South African Journal of Zoology. 23 (3): 161—165. doi:10.1080/02541858.1988.11448096. ISSN 0254-1858.
- ↑ LOBWORMS, REDWORMS AND DENDROBAENA WORMS. Angling Times (англ.). 30 січня 2009. Процитовано 6 вересня 2025.