Emoia baudini
| ?Emoia baudini | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Emoia |
| Вид: | E. baudini |
| Біноміальна назва | |
| Emoia baudini (A.M.C. Duméril & Bibron, 1839) | |
| Синоніми | |
| Gongylus baudini Lygosoma baudini | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Emoia baudini |
 Віківиди: | Emoia baudini |
 МСОП: | 42484018 |
Emoia baudini — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь французького натураліста Ніколя Бодена[3].
Поширення і екологія
Emoia baudini мешкають на північному сході півострова Чендравасіх на північному заході Новій Гвінеї. Вони живуть у вологих тропічних лісах, в лісовій підстилці. Є живородними.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia baudini: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 29 липня 2023
- ↑ Emoia baudini у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Emoia baudini, p. 19).